- Ви та ваші картини стали головними об’єктами виставки. Які у вас емоції?
– Це просто вау (посміхається). Мені було дуже приємно спілкуватися з журналістами та звичайними відвідувачами. Я гадаю, що кожна людина хоче визнання, похвали і це абсолютно нормально.
- З чого черпаєте натхнення для написання картин?
– Музою для мене може бути будь-що, від випадково почутої пісні до погоди надворі. Художники – найбільші крадії у світі. Вони вихоплюють з будь-чого ідеї для написання картин та обігрують їх в притаманному їм стилі. Мені не потрібно входити в певний транс, ідеї для картин з'являються миттєво та будь-де, наприклад, коли я в душі чи гуляю біля будинку. Інколи купую полотно та планую втілити на ньому одну ідею, а врешті-решт малюю інше.
- У художників зазвичай багато друзів. А чи просять вас знайомі намалювати їх портрет?
– Я не малюю портретів. Навіть якби я взялася за це, то, певно, намалювала б карикатуру чи шарж. У мене замовляють картини під інтер'єр, а я враховую всі побажання: кольорова гамма, фон тощо.
Художниця каже, що на написання картини під назвою "Габріела" її надихнула... кішка.
- Чи є якась основна тематика написання ваших картин?
– Немає. Але дуже люблю малювати природу та все живе. Штучні, синтетичні речі дуже виснажують людей.
- Ви навчалися на художника чи все ж почали малювати самостійно?
– Я – самоучка. Ніколи не вчилася на художника.
- Чи плануєте ви намалювати картину, що пов’язана з тематикою карантину?
– Ні. Вважаю, що карантин на картинах не варто зупиняти в часі. Не потрібно робити його історією.
- На які теми ви не погодилися б ніколи малювати картини?
– Насильство, пригнічення людей. Мені подобається писати картини світлі, які б радували людину.
- Про що ви мрієте, які ваші плани на майбутнє?
– Я б дуже хотіла намалювати ілюстрації до книжки. Моєму сину сім років. Часто ми читаємо разом. Інколи відкриваєш дитячу книжку, а там дійсно страшні малюнки. Коли мій син був менший, вибирала для нього книжки з позитивними, гарними малюнками.
- Чи є картини, які ви бажаєте лишити собі та нікому не віддавати?
– Під час написання картини я в неї закохуюся. Коли ж в мене з'являються ідеї для інших картин, попередню відпускаю та стараюся до неї не прив’язуватися.
- Коли ви почали малювати?
– Малюю ще з дитинства. Приблизно вісім років тому, коли народився мій син, я заново відкрила себе. Він мене дуже надихає.
- Яку картину ви писали найдовше?
– Для одної з перших картин, яку почала писати, замість полотна використала обгортку з книжки «Вироби для в’язання». Я промастила її клеєм ПВА, тоді в мене не було пензликів, тому вона була намальована сірниками. Іншу картину зробила на обгортці з книжки ще в дев’яностих і поки не закінчила, але обов’язково це зроблю.
Картина "Механічне серце" - одна з найпомітніших картин художниці, кажуть відвідувачі виставки
- Одна з картин ви підписали під псевдонімом Mandaly K. Скільки псевдонімів у вас є ще та яка історія їх походжень?
– Коли тільки починала малювати, то підписувала свої картини саме так. Потім подумала, що в майбутньому, можливо, не зможу довести, що картини мої, і підписувала своїм прізвищем. Мою кішку звати Мандала. Напевно, з неї все і почалося. Пізніше подумала, а чому б не назвати себе Mandaly K. Думаю, що в майбутньому в мене буде ще не одне ім'я.
- Чи плануєте ви відкрити в майбутньому свою художню школу?
– Коли наберуся достатньо досвіду. Це не так просто, адже художник – це не педагог, а педагог – не художник.
Художниця розповіла, що досі шукає себе в різних стилях малювання
- На вашу думку, художником може бути кожен, чи все ж ним потрібно народитися?
– Я вважаю, що в наш час будь-яка людина, якщо захоче, то зможе досягнути багато чого. Головне – бажання вчитися. З часом людина зможе підкорювати нові висоти. Важливо повірити в себе.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 38 від 18 вересня 2024
Читати номер
ВолодяУкраїна!!!