Кохання зігріває навіть у війну: тернополяни поділилися своїми традиціями до Дня Святого Валентина

Поліна Дайнега

Традиційно, 14 лютого в Україні відзначають День Святого Валентина або День закоханих. Цього року свято припадає на вівторок.
У цей день пари дарують один одному подарунки, запрошують на побачення або навіть освідчуються у коханні.
Ми запитали в пересічних тернополян, чи відзначають вони це свято, чи мають свої традиції та що дарують своїм другим половинкам?

Нагадаємо, День Святого Валентина існує вже понад 1500 років, але лише в XVIII столітті став святом закоханих. Найпопулярніші подарунки на День закоханих – квіти, солодощі, а також листівки. Переважно все дарують у формі серця. Інколи навіть цілі букети складають.

Дарувати щось дороге на День святого Валентина необов'язково. Подарунок, зроблений власними руками, стає свого роду амулетом, що зберігає любов і ніжність.

Вважається, що якщо зіграти весілля в День Святого Валентина, то шлюб протримається довгий час і буде щасливим. Якщо ви тільки збираєтеся одружитися, то День закоханих – гарна нагода влаштувати для коханої романтичну вечерю та освідчитися. Є ще одна хороша традиція Дня Святого Валентина – посадити дерево разом зі своєю половинкою і доглядати за ним.

Відео дня

Крім того, 14 лютого католицька церква вшановує пам’ять Святого Валентина. За найпоширенішою версією, Святий Валентин був священнослужителем за часів Римської імперії. Він таємно вінчав закоханих, що було в той час заборонено імператором. Від того і походить День закоханих.

Як святкують тернополяни?

Журналісти «20 хвилин» поспілкувалися з жителями та гостями Файного міста. Ми дізналися про традиції сімейних пар, які в шлюбі вже понад 40 років. А також поцікавилися у молоді, чи до вподоби їм це свято?

Історії деяких людей розчулили до сліз, адже дуже приємно бачити, як за роки люди не втрачають своє кохання один до одного, а навпаки примножують його і можуть бути гарним прикладом для дітей та онуків.

Інеса, 34 роки, податковий інспектор:

– Особливо ніколи не святкували, лише так, символічно. У нас з чоловіком 18 лютого річниця розпису, ми її більше святкували. Зараз чоловік на війні, тому не буду святкувати. Кожного року чоловік дарував мені квіти. Думаю, і цього року замовить доставку.

Влад, 23 роки, працює в ІТ-сфері:

– День закоханих святкую кожного року по-різному. Це може бути ресторан або готель. Зазвичай дарую другій половинці коштовності. Щось зі срібла, наприклад, обручку. Найкращим подарунком для себе вважаю проведений разом час з коханою людиною, а не матеріальні речі. Чи святкуватиму цього року? Ще не знаю.

Аліна, 70 років, переселенка:

– Обов’язково святкуємо, вже більше як 40 років. В цей день ми даруємо один одному подарунки, ходимо в кафе, щоб попити кави, гуляємо містом. Чоловік завжди дарує мені квіти, а також особливі маленькі подаруночки. Він знає, що я дуже люблю чай, і тому вже заздалегідь подарував мені термочашку. Тепер моя черга думати, чим його здивувати і що подарувати. Цьогоріч в Тернополі будемо святкувати вперше, бо самі ми з Харкова.

Тарас, 21 рік, оператор:

– Звичайно святкую, адже маю з ким. Кожного року я дарую своїй половинці щось «рандомне». Що буду дарувати цього року? Ще не вирішив, але хочу зробити приємно. На мою думку, навіть у воєнний стан потрібно продовжувати жити та святкувати, щоб трошки розрядити обстановку. Сам я до подарунків не вибагливий, адже головне — увага.

Анна, 20 років, репетитор з англійської мови:

– Насправді цей день я святкую тільки з найкращими подругами. Ми маємо таку традицію: купуємо собі щось смішне, щоб разом посміятися, посидіти, випити чогось. Це не святкування романтичного кохання, а любов між нами як подругами. У мене немає традиції святкувати 14 лютого з тим, з ким зустрічаюся. Сподіваюся, цього року теж будемо святкувати, але не знаю, чи складеться з нашими розкладами.

Петро, 66 років, працівник оркестру Львівської національної філармонії:

– Я завжди це свято шаную, приділяю увагу дружині та доньці, дарую їм квіти, особливі подарунки та сердечка з побажаннями. Цього року я хотів зробити жінці сюрприз, вона хоче сумочку. То я з нею піду, вона собі вибере таку, яку захоче. Бо ви знаєте, жінки такі ще вибагливі. Якщо десь щось не то купиш, то ще скажуть навіщо воно їм. Ми вдома святкувати не будемо, підемо десь погуляємо, поп’ємо кави.

Світлана, 37 років, фармацевтичний представник:

– Святкую цей день з чоловіком, стараємося провести час разом, адже це найцінніше. А ще дуже люблю квіти. Цьогоріч, як зазвичай, організуємо спільне проведення часу.

Славік, 51 рік, будівельник:

– Я вже вийшов з того віку. Коли ще зустрічався з дівчиною, то святкував. Дарував подарунки, десь можна було посидіти, відпочити. Зараз ще й погода чудернацька, і свято випадає в будній день. Якби був вихідний, то можна було б в лісі відпочити, подивитися на нашу природу.

Тетяна, 70+ років, пенсіонерка:

– На жаль, сімейних традицій в цей день в нас немає, адже це свято тут почали підтримувати, коли ми вже були в старшому віці. Ми до нього не привикли. Можемо щось зробити чи сказати приємне один одному, але не святкуємо.

Сергій, 19 років, студент:

– Сильно не буду святкувати, лише зроблю подарунок своїй партнерці, але ще не придумав який. Вважаю, що головне в цей день — приділити увагу своїй половинці та подарувати якийсь подарунок, цього буде достатньо.

Надія, 32 роки, домогосподарка:

– Цьогоріч не буду святкувати, бо чоловік на війні. Але коли він був, то ми цей день намагалися провести разом, погуляти, він влаштовував мені побачення. Я не дуже вибіркова у подарунках, тому дарувала все те, що зазвичай дарують чоловікам. А ось чоловік завжди дарував особливі подарунки.