Як пережити нерозділене кохання та не втратити розум

Нерозділене кохання… Навряд знайдеться той, хто його не переживав. Хоча не завжди люди відповідають взаємністю на почуття, проте життя на цьому не закінчується.

Буває і так, що партнери нібито люблять один одного, а потім хтось із них остигає і йде. Не кожен із нас може впоратися з болем нерозділеного кохання, яке може перетворитися у вкрай нелегкий психологічний стан, несумісний з повноцінним і нормальним життям. Біль іноді живе всередині довгі роки, а жити стає дуже і дуже нелегко.

Життя триває

На жаль, нерозділені почуття деколи стають причиною для самогубства, особливо у юному віці. У такому випадку, на переконання психологів, любов перетворюється в екстремальну ситуацію. Здатність мислити аналітично пригнічується, людина занадто критично ставиться до себе та інших. Типова картина поведінки закоханої людини відрізняється схожими на пориви пристрасть і меланхолію. Хтось намагається добитися взаємності будь-якою ціною, а хтось впадає у депресію.  

Що робити? Як забути людину, яку любиш, якщо вона не звертає уваги? Перше, що радять тернополяни, - це зняти рожеві окуляри та зрозуміти, що життя продовжується.

Тернополянка Вікторія згадує своє перше кохання з посмішкою.

- Важко повірити, що тепер я можу посміхатися згадуючи ту історію, - каже вона. – У старших класах я закохалась у свого однокласника. Він був першим красунчиком у школі. Його обожнювали всі дівчата. Він належав до розряду таких поганих хлопців, але чомусь нас, жінок, до поганих так і тягне. Сергій мав імідж «бабніка», йому подобалась не одна дівчина, у тому числі, і я. Я тоді так мріяла, що ми будемо разом. У мене всі думки були лише про нього.

За словами жінки, хоч у неї і була симпатія до однокласника, наважитися сказати про свої почуття вона не могла через гордість.

- Я бачила, як він «клеїть» то одну, то другу, то третю і розуміла, що все це для нього лише забавка, - продовжує вона. – Я гарно вчилась, і він постійно в мене списував домашню роботу. Часто приходив увечері додому, аби взяти в мене вже виконані завдання. Цим я його тримала на короткому повідку (посміхається – прим. авт.). У школі, коли я бачила, як він обнімає інших дівчат, у мене аж кров холонула, мені було так неприємно, боляче, образливо. Так – ніби то вже все життя минуло.

Ледве пережила розлуку

Коли в один чудовий день Сергій запросив Вікторію на дискотеку, яка була в центрі міста, присвячена 9 травня, вона ледь не зомліла, розповідає тернополянка.

- Мама мене не пустила, але я вже відчувала, що я йому подобаюсь, тоді в мене виросли крила, - каже співрозмовниця. – Але згодом Сергій знову вішався на інших дівчат, і я зрозуміла, що то все несерйозно. На випускний він поцілував мене в щічку і зізнався, що я йому завжди подобалась, просто він боявся до мене підійти. А я два роки страждала. І коли вже пішла навчатись у вуз, то не могла пережити розлуку. Так плакала, спочатку. Просто кінець світу. Коли закінчила перший курс навчання, якось зустрілась із ним на вулиці. Він сказав, що я йому досі подобаюсь. Але я вже почала зустрічатись із одногрупником.

Інша героїня Мар’яна зізнається, що ледь не зійшла з розуму, коли посварилась зі своїм першим хлопцем.

- Спочатку було все добре, а потім він мене кинув, - каже вона. – Це була така трагедія, я два дні не виходила зі своєї кімнати, весь час плакала. Ціле літо я просила Бога, щоб ми помирились. А коли почала поступово відходити, ходила відпочивати з друзями, він повернувся і на колінах просив вибачення. Ми зустрічались ще чотири роки. А потім розійшлися. Згодом я зустріла кохання свого життя і вийшла заміж, нині у нас вже троє дітей, і ми щасливі. Отже, життя, триває.

Плакав два дні
 

Перше підліткове кохання важко переживають не лише дівчата, а й хлопці. Звісно, що хтось швидше забуває розчарування, а для когось це є справжньою травмою.

- Із однокласницею Мариною ми сиділи за одною партою, - розказує Вадим. -  У десятому класі почали типу зустрічатися. Ходили разом після школи додому, я її запрошував у кіно, на День народження, бували на концертах. Уперше з нею в мене була інтимна близькість. Тому я дуже прив’язався. Усі кишенькові гроші я відкладав, аби купляти Маринці щось гарне, балувати її.

Любовна ідилія, за словами тернополянина, тривала менше року. Потім дівчина вирішила закінчити стосунки. Вадим зізнається, що ледве то пережив.

- Хоч я і хлопець, але два дні я плакав у друга, він не міг мене заспокоїти, - каже він. – Потім намагався її повернути, але все даремно. А потім вирішив, що потрібно бути друзями. Навчання, університет, нові знайомства – і сам не помічаєш, як все забуваєш. Тому не варто вішати носа.

На жаль, не всі любовні розчарування жінки та чоловіки згадують потім із посмішкою.

- У мене по сусідству жила дівчина Світлана, із 14 років вона зустрічалась із старшим на п’ять років хлопцем, - розповідає тернополянка Оксана. – Він був надто імпульсивний, коли вони посварились, і вона сказала, що йде від нього, той не витримав і застрелився з батьківської рушниці. Йому було всього 21. А ще все життя попереду. Підлітками ми всі сприймаємо любов, як максималісти, але з роками і досвідом розумієш, що все ще попереду. І те, що ми часто уявляємо коханням – лише тимчасове захоплення, яке минає. Справжня любов приходить потім.

Коментар експерта

Антоніна БОГАЧУК, психолог:

- Для підлітка нерозділене кохання - надзвичайно сильне емоційне потрясіння. Адже гормональна перебудова організму, максималізм, перепади настрою та відсутність життєвого досвіду даються взнаки. Тому хочу звернути увагу батьків, вчителів та психологів: якщо підліток звернувся до вас з цією темою, - будьте максимально тактовними, уважно вислухайте, намагайтесь дізнатись якомога більше деталей і не поспішайте з порадами. Ваша щира зацікавленість дасть зрозуміти підлітку, що його переживання не байдужі. Не намагайтесь одразу давати дорослі поради, які б допомогли вашій подрузі чи знайомій. У першу чергу, потрібно відновити емоційну рівновагу підлітка. Можна поділитися власним досвідом першого кохання, або досвідом відомих людей, зірок, тих, хто є авторитетом для дитини. І акуратно, ненав'язливо старатись направити інтерес у нове русло - творчість, спорт. Дитина повинна мати, чим заповнити свій вільний час, щоб менше повертатись до роздумів. Нові враження, нова інформація, коло спілкування обов'язково повинні допомогти реабілітуватися після стресу.