Буде жити з новим серцем! Чоловік, який пережив пересадку, хоче познайомитись із мамою донора

Буде жити з новим серцем! Чоловік, який пережив пересадку, хоче познайомитись із мамою донора

Реципієнт вже впевнено самостійно ходить. Лікарі запевняють, що його вже можна вважати реабілітованим. Зараз чоловік готується стати названим сином матері донора серця

З палати №1 кардіологічного відділення тернопільської обласної лікарні виходить чоловік у масці. У холі відділення його зустрічає натовп журналістів та, здається, ледь не весь медичний персонал відділення, усі також у масках. Андрію Чурзіну 38 років, і 8 липня йому пересадили серце від донора. Імунітет чоловіка ще не до кінця відновлений, тому маскового режиму тут дотримуються суворо.

«RIA плюс» уже розповідала деталі цієї операції. Як лікарі їхали до Тернополя з Вінниці та Києва, а реципієнт з Одеси, а донорське серце було у Чорткові. Встигнути зробити пересадку треба було за чотири години.

На календарі — уже 26 липня. 

Відео дня

— Майже бігаю, — у доброму гуморі починає розмову Чурзін. — Почуваю себе відмінно. У порівнянні з тим, як було до операції та після неї — це дві різні речі. До операції була постійна задишка, недомагання. Не міг ані ходити нормально, ані дихати, — пояснює Чурзін.

Чурзін каже, що почувається значно краще, ніж до операції

Хвороба у юному віці

У 2016-му році йому поставили діагноз дилатаційна кардіоміопатія (захворювання міокарда, що характеризується розширенням лівого або/та правого шлуночка з порушенням скоротливої функції).

— У мене серце розвалювалося. Просто розвалювалося, воно не тримало нічого, як йому належить, — Андрій пояснює свій діагноз, як сам розуміє.

Читайте також:
Чотири години на серце: донор у Чорткові, реципієнт в Одесі, лікар у Вінниці — операція в Тернополі

За його словами, проблеми з серцем мав з дитинства, але ситуація загострилася та стала критичною у 2016-му році. Лікарі припускають, що то стало наслідком професійної діяльності.

— Я працював автослюсарем. Надихався кислотою і через це мої проблеми вилізли назовні, —розповідає Чурзін.

Розмовляючи п'ять хвилин з журналістами, на чолі у чоловіка з’являються краплини поту. Втім стоїть на ногах та говорить Андрій Чурзін впевнено.

Рік тому чоловік став у чергу для пересадки важливого органу. Дізнався про те, що операція йому була необхідна ще шість років тому. Але тоді в Україні не було можливості ставати у чергу та робити пересадки.

— Чекати треба довго. Але я завжди чекав та сподівався. Найголовніше, що здійснилося те, про що мріяв, — каже співрозмовник.

Чоловік каже, що планує жити

Отримати ще одну маму

З родиною чоловіка, серце якого пересадили Андрію, він ще не спілкувався, але має подібні наміри. 

— Поки ще навіть не уявляв собі, як відбуватиметься ця розмова, що я казатиму, — зізнається Чурзін.

Мати донора писала в коментарях у інтернеті, що їй хотілося б, аби чоловік, якому пересадили серце її сина, став їй названим сином у майбутньому.

— Я читав її відгуки в інтернеті. Хочу з нею познайомитися. Я охоче погодився б на її пропозицію, — каже чоловік.

Рідна мати Андрія чекає на нього в Одесі. З дружиною Чурзін розлучений. Вона разом з їхнім 8-річним сином після повномасштабного російського вторгнення поїхали до Нідерландів. Андрій постійно на зв’язку з малим. Каже, що син знає, яку операцію робили його батьку і дуже радий через те, що все вдалося і минуло добре.

— До операції дуже боявся, що мене розкриють та закриють знову, — розповідає Чурзін. Адже йому вже намагалися пересадити донорське серце в лютому у Вінниці. Тоді чоловіка підготували до пересадки, розкрили грудну клітину, але донорське серце зупинилося, і пересадка не відбулася.

Чурзін зробив фото на згадку з медиками відділення кардіології

Лікарі про реабілітацію

Тернопільські лікарі, які брали участь у першій в історії регіону пересадці серця та 18 днів доглядали чоловіка після втручання, кажуть, що все минуло вдало.

— За короткий час чоловік вже активно себе поводить, гуляє на вулиці під контролем медиків. Вони вже не завжди його наздоганяють. Він має тепер все життя приймати певні препарати. Але пересаджений орган має працювати дуже довго та ефективно. Людина житиме якісно, — каже кардіолог Володимир Мороз.

Щоб все було успішно, перевірки проводяться ще на етапі до операції. Співставляються показники донора та реципієнта. У даному випадку все підійшло ідеально.

Зараз, за словами медика, можна вважати Чурзіна вже реабілітованим. Адже цей процес починається одразу після того, як закінчується операція.

— Реабілітація — це не є якийся окремий момент, що десь вона буде. Закінчується операція, пацієнт прийшов до свідомості і з цього моменту починається реабілітація: дихальна, фізична, соціальна, — пояснює Мороз.

Сам процес відновлення проходить нормально, без ускладнень.

— Найперше, що для нас було втішним, коли побачили, що він добре спить, гарно їсть. Коли вийшов вперше на вулицю своїми ногами, без сторонньої допомоги, — це нас дуже потішило. І взагалі ми раді, що він так скоро виписується зі стаціонару. Минуло два з половиною тижні, пацієнт у гарному гуморі, у хорошій фізичній формі, хороший психологічний стан, — пояснює лікарка Софія Маслій, яка займалася реабілітацією Чурзіна.

26 липня Андрій Чурзін залишає Тернопільську обласну лікарню та їде до столичного інституту імені Амосова, де пройде ще кілька необхідних для нього процедур.

На запитання про свої подальші плани Андрій Чурзін з усмішкою відповідає так: Жити. Тільки жити.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Sтас Максимов

    Таке буває рідко,але хай щастить!
  • Лілія Вовк

    Дуже  душевна музика

keyboard_arrow_up