Коли можна і не можна йти до сімейного: розповідає молода лікарка з Тернополя

• За день десятки дзвінків, ще десятки людей на прийомі. Кожному треба порадити, підказати та направити. Робота не закінчується навіть вдома. Такі реалії роботи сімейного лікаря.

• Із Ольгою Омельницькою говоримо про те, коли можна звертатись до свого лікаря, як працюють медики в умовах пандемії та  чому з пацієнтами іноді катастрофічно важко. 

• Редакція «20 хвилин» продовжує розповідати історії молодих тернопільських медиків в рубриці «Лікар до 30».
• 18 травня відзначають День сімейного лікаря.

28-річна тернополянка Ольга Омельницька ще зі школи мріяла бути медиком. У Центрі первинної медико-санітарної допомоги Тернополя почала працювати після початку реформи сімейної медицини в країні. А ще на перші роки роботи дівчини припала … пандемія. 

На питання чи складно бути сімейним лікарем в такий непростий період, пані Ольга відповідає, що складно було на початку пандемії. 

В інтерв`ю з лікаркою говоримо про рутинну роботу сімейних, нелегку ситуацію з направленнями, привітних і не дуже ввічливих пацієнтів. А наприкінці матеріалу є поради, як підтримувати імунітет, щоб не захворіти на такі поширені зараз вірусні захворювання. 

—  Вітаю, пані Олю. Скільки ви працюєте сімейним лікарем? Ну і, зважаючи на ситуацію, в якій доводиться працювати, чи не пошкодували про свій вибір? 

— Працюю вже понад три роки. І це була моя мрія, тож, звісно, не шкодую. Навпаки, знати, що ти допомагаєш людям варте багато. 

—  Будь-яка робота з людьми це непросто. А у вас люди звертаються не в простих ситуаціях, а частіше за все з бідами… 

—  Ну так, у кожної людини свій настрій, своя історія і свої проблеми. Доводиться налаштовуватись на їх настрій. Роботи немало. Як в робочий так і в позаробочий час. До цього вже звикли. Сімейний лікар часто має бути і психологом. Деякі люди приходять просто за підтримкою, поговорити. 

—  Конфліктні ситуації часто трапляються? Як виходите із них? 

—  Нерідко. Бо, як ви сказали, люди приходять до лікаря, найчастіше із проблемами. Ну треба тримати себе в руках. Люди є різні, проблеми теж і відповідно підходи теж. Зрештою, зараз без проблем сімейного лікаря можна змінити, навіть без попередження та погодження. 

Телефонують вдень і вночі 

— Чи складно бути сімейним лікарем в період пандемії?

—  Дуже складно, але ще складніше було на початку. Тоді була загальна паніка. Всі пацієнти дзвонили одночасно. Я говорила з кимось одним, а за той час мене чекали ще 15 пропущених дзвінків. Люди не знали куди звертатись, що з ними таке. Не знали, що буде далі. І в таких умовах ми налагоджували контакти. Практично кожному доводилось пояснювати, що лікар не може приймати дзвінки посеред ночі, що я не можу по кілька годин говорити з одним пацієнтом.

—  Часто телефонували вночі? 

—  Телефонували. Звісно, вночі я не можу спілкуватись з людьми. Лікар теж жива людина, і йому треба час, щоб відпочити. У випадку, коли щось трапляється вночі — є швидка допомога, яка надає невідкладну допомогу. 

—  Рахували коли-небудь кількість дзвінків від пацієнтів? 

—  Коли був початок пандемії, то в мене була програма, яка рахувала дзвінки. То за вечір було 170 дзвінків. Далі видалила програмку і більше не рахувала (посміхається — прим. ред) 

—  Скільки у вас пацієнтів зараз? Чи справляєтесь із ними всіма? 

—  Зараз 1811 пацієнтів. Це оптимальна кількість. Нелегко вникнути в ситуацію кожного, але справляємось. Звісно, є ті, хто звертається постійно. А є такі, що раз-два рази в рік. 

 — Бачила, що тепер на вашому сайті є інформація про прийом онлайн та в поліклініці кожного з сімейних лікарів. Чи користуються ним пацієнти? 

—  Люди молодшого віку більше розуміють, що є час, коли лікар може відповісти на дзвінок, а є час, коли не може. А  пенсіонери, як знаємо, рідко користуються інтернетом. Тому їм усе пояснюємо під час розмови.

Чи треба до сімейного, якщо нічого не болить?

—  Коли треба йти до сімейного лікаря? Чи є випадки, коли до профільного спеціаліста можна звертатись без контакту з сімейним? 

—  Сімейний лікар надає планову медичну допомогу: це лікування хронічних захворювань, які не прогресують, гострі стани ГРЗ, інфекційні захворювання. Коли є невідкладні стани, то звісно, треба одразу звертатись до екстреної медичної допомоги. 

—  Щодо профілактичних обстежень. Які групи пацієнтів повинні їх обходити? Якщо нічого не турбує —  то до сімейного не треба?

—  Це залежить від віку. У нас є нормативні документи, за якими працюємо, і в яких є чітко прописано періодичність оглядів. Тобто, як часто треба приходити міряти тиск, визначати рівень цукру в крові, поміряти холестерин. Також до прикладу, жінкам старшим 40-а років щорічно рекомендовано проходити мамографію. 

—  І ще питання щодо обстежень. До прикладу, якщо я хочу на обстеження до гастроентеролога, мені треба обов`язково звертатись до сімейного за направленням? 

—  Якщо це первинне звернення і ви в цього спеціаліста ще не спостерігались —  так, спершу треба до сімейного за електронним направленням. Якщо звернення повторне —  тоді вже можете напряму звертатись. 

—  До цих електронних направлень люди звикли вже? 

—  Це дуже важко. Люди змінюють номери, не читають повідомлення і так далі. Тому усе це досить проблематично. Але все стараємось вирішувати. Здебільшого, якщо йдеться про старших людей — роздруковуємо їх, пишемо рецепти на листках і так далі. Нелегко і з електронними лікарняними. От людям треба мати листок на руках — тоді вони спокійні. І багато хто не розуміє, що зараз вони не потрібні. 

Чи легший перебіг має Омікрон

—  Повернемось до коронавірусу. Зараз знову бачимо, що кількість хворих росте. Скільки нових випадків серед ваших пацієнтів зараз виявляють за день? 

—  Мінімум десять людей за день. Хтось вже зробив сам тест, комусь робимо ми швидкий, когось направляємо на ПЛР. 

—  Сімейні лікарі, як ніхто інший, знають все про перші симптоми коронавірусу. Новий штам з чого починається? Чи справді Омікрон має легший перебіг? 

—  Наприклад зараз усі мої пацієнти лікуються амбулаторно. Тобто з того часу, відколи виявили в Україні цей штам, жоден мій пацієнт не опинився в лікарні. Починається все так, як застуда: нежить, першіння в горлі, кашель, головний біль. Здається, що це звичайне ГРВІ, а тест потім підтверджує коронавірус. 

—  Але часто буває і навпаки, що усі симптоми вказують на коронавірус, а тест негативний. Чому так?

—  Є і таке. Насправді дуже велике значення має те, коли саме проведений тест, який це тест. ПЛР-тест має високий відсоток виявлення, експрес-тести, які люди купують в аптеках є різної якості, також треба добре дотримуватись інструкції. 

—  Ну і на завершення: що порадите нашим читачам, які турбуються про свій імунітет? 

—  Перш за все це дотримання правил карантину: перебувати в закритих приміщеннях у масках, часто мити руки, дотримуватись дистанції. Також можете проконсультуватись зі своїм сімейним лікарем щодо додаткової вітамінної терапії. Без консультації з лікарем добавки теж не раджу приймати, які і використовувати фітотерапію. Бо були випадки, коли пацієнти проводили самолікування з допомогою різних трав'яних напоїв чи настоянок і потім ми вирішували різні негативні наслідки. А от що справді допоможе —  це теплий чай з медом, імбирем та лимоном. У холодну пору року це справді смачно та корисно. 

Читайте також: Лікар до 30-ти: стоматолог-хірург з Тернополя про складні операції і як пацієнти іноді кусають за пальці

Доводилось бачити операції, що проводили діткам, яким кілька днів: молода лікарка-хірург з Тернополя

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.