Лікар до 30-ти: стоматолог-хірург з Тернополя про складні операції і як пацієнти іноді кусають за пальці

Лікар до 30-ти: стоматолог-хірург з Тернополя про складні операції і як пацієнти іноді кусають за пальці
  • Маленькі вередливі пацієнти у стоматологічному кріслі для 29-річного стоматолога-хірурга Володимира Кучмія не проблема. Їм він вмикає мультики, розповідає про космос, а найчемнішим навіть дозволяє солодощі. 
  • Історія тернопільського лікаря, який понад усе любить людей та кайфує від своєї роботи.
  • Напередодні Дня медичного працівника, який відзначають у червні, "20 хвилин" розповідає про молодих тернопільських лікарів. 

Із Володимиром Кучмієм знайомимось вже під кінець робочого тижня у його кабінеті в  Тернопільській обласній дитячій лікарні. Зустрічає журналістів з посмішкою. Ділиться, інтерв'ю дає вперше, але говорити не боїться, бо іноді буває, що маленькі пацієнти допитливіші за журналістів. 

Він каже, що не бачить себе у жодній іншій сфері, бо робота лікаря дає відчуття того, що ти живеш у цьому світі, допомагаючи іншим. Хіба ж не це найважливіше? Розмову із медиком подаємо у форматі "питання-відповідь", а наприкінці читайте корисні поради про догляд за молочними зубками малюків. 

— Розкажіть, як давно працюєте в Тернопільській обласній дитячій лікарні?

— Працюю вже… Без інтернатури чи з інтернатурою? (посміхається — прим. ред.)

— Давайте з інтернатурою.

— Якщо так, то працюю із 2014-го, тобто вже близько семи років.

— Коли приходять батьки з малюками, як реагують, що їх лікуватиме такий молодий лікар?

— Звичайно, трапляються випадки, коли кажуть: «Ви такі молоді, а вже лікар». Дехто тішиться, посміхається, дехто може вимагати від мене, приміром, двічі перевірити проблему. Це нормальна практика, адже я несу відповідальність за здоров’я їх дітей.

 —  Де ви навчалися? Як проходила ваша інтернатура?

— Я закінчив наш Тернопільський національний медичний університет, спеціальність «Стоматологія». З третього курсу ходив сюди, у лікарню, на практику, щоліта тут перебував. І інтернатуру закінчував тут же. Атмосфера у цій лікарні справді дуже позитивна. Ще коли я був студентом третього курсу, вже мав змогу відвідувати операції, які проводили мої колеги і наставники. Пізніше, завдяки отриманому під час практики досвіду, перші дні роботи пройшли досить легко, адже колектив я вже знав, і тому не відчував ніякого дискомфорту.

— Чому обрали професію стоматолога? Чи не пожаліли згодом?

— Не пожалів ні разу. Обрав професію, бо завжди хотів допомагати людям. А чому стоматологія? Зубний біль є найбільш нестерпним, і якщо його усунеш після того, як людина дві-три ночі не спала, то і сам щасливий, і пацієнти тобі вдячні.

—  А якби не стоматолог, то ким би ви були?

— Чесно, не бачу себе більше у жодній сфері. Лікар – моє покликання.

— Чи відрізняються ваші студентські очікування від "справжньої" роботи? Тобто, чи не було такого, що коли ще навчались, то бачили свою професію по одному, а коли прийшли на практику, зрозуміли, що все геть не так.

— Якщо порівнювати перші курси навчання в університеті і ситуацію зараз, то зрозуміло, що дещо відрізняється. Тоді робота лікаря виглядала романтичною, наче дивишся фільм, однак реальність, як самі розумієте, інша. Але, загалом, мої очікування справдились. Я був готовий до такої праці.

 

— Розкажіть детальніше про свою професію. З якими випадками працюєте? 

— Я працюю з різноманітними травмами обличчя, починаючи від лоба і закінчуючи шиєю. Винятки —  проблеми із носом, очима, вухами та плечима, бо тоді направляю пацієнтів до лора чи окуліста.

Трапляється, що на обличчі є якісь пухлини чи новоутвори, і їх треба усунути. Окрім цього, повністю лікую зуби. Часто доводиться видаляти зуби «мудрості», надкомплектні зуби, які часто виростають у дітей. Зараз модно ставити брекети, таке теж роблю.

— У вас багато непростих випадків... Якщо доводиться оперувати, то пацієнтів із якими проблемами маєте найчастіше?

— Важкі випадки досить часто є, справді. Та й кожен випадок по-своєму нелегкий. Багато травм пов’язані із обличчям та шиєю. Ну, і з зубами, звісно. Є багато різних "дитячих" захворювань зубів, адже малюків не завжди вдається навчити чистити зуби і доглядати за своєю ротовою порожниною правильно. Через це молочні зуби дуже швидко псуються. Відповідно, тоді й перебіг хвороби блискавичний, і дитина сама не знає, що її конкретно турбує. Кожен випадок по-своєму складний, адже від нього залежить людське життя. Навіть найпростіший випадок стрімко може стати найбільш складним.

—  Бували такі моменти, що до вас приходить пацієнт, а ви не знаєте як допомогти, як діяти?

— «Не знаю» – це не те слово, швидше підходить «не впевнений». І, можливо, в деяких моментах ще бракує досвіду. В разі чого, у нашій лікарні завжди напоготові старші колеги, котрі допоможуть. Ми стараємось на максимум комунікувати між собою, запитувати один в одного про щось. «Ти ще молодий, я тобі нічого не скажу» – такого у нас немає.

— Скільки тривала ваша найдовша операція?

— Не можу вам сказати конкретно. В середньому, оперую десь 4-5 годин. Взагалі, часто до мене звертаються після аварій і якихось небезпечних випадків на дорозі. Від цього, на жаль, ніхто не застрахований.

— Бувало таке, що вас викликали серед ночі? Чи працюєте лише удень?

— Звичайно, що нічні випадки бувають. Але я до них звик, бо ходив сюди на практику і прекрасно знав, що схожі ситуації виникають. Я позитивно сприймаю нічну роботу, головне, як моя жінка до такого ставиться (посміхається — прим. ред). А вона з розумінням ставиться. Останній такий нічний випадок був буквально два дні тому. Мене розбудили десь о 23:00.  

—  Як починається ваш робочий день?

— Приходжу до лікарні десь о пів на дев’яту. Спершу маю зробити огляд пацієнтів, адже я ще й лікуючий лікар для тих, хто лежить у стаціонарі. А після цього кожен день проходить по-різному.

—  Ви приймаєте пацієнтів і тут, і в поліклінічному відділенні. Чим відрізняються ваші обов’язки у стаціонарі та поліклініці?

— У поліклінічному відділенні найчастіше здійснюю амбулаторний прийом, тобто огляд пацієнтів, а ще лікування зубів без наркозу. Тут проводжу операції. Поки що із двома роботами справляюсь. Якби не справлявся, то мене б тут не було (посміхається — прим. ред). Надіюся, що коли мені буде років десь так за п’ятдесят, то матиму стільки ж азарту, як і зараз. 

 

— Як вам працюється із дітками?

— Чесно кажучи, з дітками, напевно, працювати простіше, ніж з дорослими. Вони більш щирі, в певній мірі, навіть менш вибагливі.

— Але ж діти часто вередують у кріслі. Як справляєтесь із цим, як їх заговорюєте і чи завжди вдається?

— Звичайно, що ні, бо є різні діти (посміхається — прим. ред.).

— Розказую їм якісь казочки, даю у руки іграшки. Іноді мультики вмикаю… Бували випадки, що нічого не діє взагалі. Такі ситуації потребують загального наркозу. В нас обласна дитяча лікарня, відповідно маємо таких прекрасних лікарів, як анастезіологи. Вони проводять різні маніпуляції, діють відповідно до ситуації, аби наркоз для дітей був безпечним.

—  Кусали вас діти за пальці?

— Так, було, і, зізнаюсь, приємного тут мало. Але це ж дітки. Я не ображаюсь.

—  Я помітила у вас обручку. Маєте вже своїх дітей?

— Ще ні. У нас поки молода сім’я, не встигли обзавестись дітьми. (усміхається).

—  Які переваги дає обласна дитяча клінічна лікарня в плані хірургії, дитячої стоматології, у порівнянні з іншими тернопільськими медзакладами?

— Ми, скоріш за все, єдина така установа у Тернопільській області, яка обслуговує суто дитяче населення. Щодо забезпечення технікою та необхідними матеріалами, то на даний момент у нас є все, аби надавати допомогу дітям. Однак, людина – таке створіння, що їй завжди усього мало. Говорячи про ціни, то наша лікарня є загальнодоступною, адже ми перебуваємо на державному забезпеченні. Тернополяни можуть звертатися до нас за безкоштовними медичними послугами у будь-який час.

— Цікаво, зараз ви більше хірург чи більше стоматолог?

— Напевно, більше хірург, хоча стараюсь розвиватись в обох своїх кваліфікаціях. Удосконалюватись у нашій професії завжди є куди.

—  Чим займаєтесь у вільний від роботи час? Які хобі маєте?

— Завжди стараюся все ж знайти хоч трошки вільного часу. Ходжу у спортивний зал, люблю грати в більярд. А ще мені страшенно подобається подорожувати.

Поради для догляду за молочними зубами

—  Порадьте, як батькам доглядати за молочними зубами у дітей? З якого віку це необхідно робити?

— По суті, зубчик спочатку має прорізатись. Але догляд за зубами має починатись ще під час того, як мама ходить вагітна. Здоров’я ротової порожнини у дитини залежить навіть від того, що мама їсть. Саме тому жінці слід берегтись і харчуватись правильно, зокрема, їсти під час вагітності багато кисломолочних продуктів: сиру, сметани, печінки. Після народження дитини, батькам потрібно контролювати вже безпосередньо її харчування.

— Наступні зуби, які прорізаються, коли дитина стає старшою, слід обов’язково чистити зубною щіточкою. Вона має мати невелику жорсткість, адже емаль молочних зубів набагато тонша, ніж у постійних. Варто слідкувати, аби вона не стиралась. Якщо на зубах з’явився карієс, то деякі люди мають таку політику, що «молочні зуби все одно випадуть». Це неправильно. Молочні зубки також слід лікувати, бо є варіант того, що зуб загноїться. Зараз у діток набагато менше запускають зубки до такого стану, що їх треба видаляти. «Зубне» життя сьогодні вже на кращому рівні, адже на людей сильно впливає Інтернет, телебачення, є багато приватних клінік.

— Чи можна допомагати «вилетіти» молочним зубам?

— Є такі моменти, коли це робити потрібно, особливо у випадку, якщо постійні прорізаються, а молочні заважають. Наголошую, що всі молочні зуби мають випасти обов’язково.

— А як стежити за постійними зубами із самого початку, щоб все було гаразд?

— Правильний ріст зубів сильно залежить від генетики. Найперше, треба звертатися до стоматолога хоча б раз на рік, що люди роблять не завжди. Якщо бачите, що у дитини є проблема із зубками – приходьте 2-3 рази на рік. Зараз у нас є така порівняно нова професія, як стоматолог-ортодонт, котрий не тільки ставить брекети. Якщо до нього вчасно звернутися, він може запропонувати декілька варіантів лікування, приміром, змінні пластинки, щоб зуби росли правильно і рівно.

Автори: Юля Іноземцева, Ольга Турчак

Від редакції: Якщо ви хочете аби ми розповіли про вашого молодого лікаря, якому ще немає й 30-ти, але він вже встиг стати професіоналом у своєму напрямку — напишіть про це у коментарях або на нашій сторінці у Facebook Новини Тернополя на 20 хвилин.

 

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (18)
  • Iryna Horoshko

    Володимир Ярославович професіонал своєї справи,лікар від Бога!операцію дитині зробив вдало і все обійшлося!Щиро Вам дякуємо! Божого благословення Вам і Вашим рідним!!!
  • Valya Tsisar

    Хороший лікар з щирою посмішкою))) Успіхів Вам!!!
  • Glukh Lesia

    В хорошого тата - хороший син. Є. В. би тішився, що приходить в медицину когорта молодих, розумних, амбітних лікарів, які хочуть працювати і бути такими потрібними нам всім, а тим паче маленьким пацієнтам.
  • Roman Bryk

    Ви так хвалите а можете контактний номер дати его
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
13:01 Доколи клята війна забиратиме у нас найкращих?! Тернопільщина прощається з Андрієм Лукащуком 12:32 У дитячій лікарні Тернополя увімкнули опалення 12:03 Зима не за горами: ми запитали у тернополян, як вони готуються до опалювального сезону play_circle_filled photo_camera 10:53 Тестування завершили: як надалі працюватиме система оповіщення від ДСНС Від читача 16:00 40 тисяч гривень неустойки за прострочення аліментів доведеться сплатити недобросовісному батькові на утримання дітей 10:36 Навчання для ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників у Тернополі: які освітні напрямки доступні 09:52 Зекономлені гроші передає родичам в окупації: історії переселенців, які неможливо читати без сліз photo_camera 09:07 Чи можна здавати кров після ковіду та які протипокази 08:13 Сьогодні, 27 вересня: Всесвітній день туризму 22:04 Інвалідність — не перепона для життя: житель Гусятина відправиться в мотоподорож до Карпат play_circle_filled 21:07 10 найрейтинговіших сучасних фільмів: що подивитись осіннім вечором photo_camera 20:32 Джавеліна, Квітослава і Байрактар: які імена для своїх діточок обирають українці цьогоріч play_circle_filled 20:00 Холодні макарони і сир низької якості – чим годують вихованців Тернопільської спецшколи 19:16 Тернопільські студентки вибороли два золота та срібло на Кубку світу з єдиноборств photo_camera 18:41 У Тернополі працює Кімната кризового реагування: для чого та як скористатись photo_camera 17:58 Поблизу Теребовлі трапилась аварія з потерпілими. Рух транспорту ускладнений 17:35 Олександр Педан знову мандрує українськими вишами з донькою 16:51 Франківські ковалі «рятують» двері від тернопільської Катедри (ФОТО) photo_camera 16:18 Куди подіти котів, які окупували підвали? Мешканці шукають вихід, а влада розводить руками photo_camera 15:35 Відвідав 92 країни і тепер допомагає ЗСУ: у Тернополі канадець кличе на зустріч
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up