У Тернополі зробили понад 200 операцій на відкритому серці

За останні два роки Тернопільщина зробила потужні кроки в розвитку кардіохірургії, наголосив під час прес-конференції начальник управління охорони здоров'я ТОДА Володимир Богайчук. У Тернополі працюють два реперфузійних центри – у 2-й міській лікарні та Університетській лікарні, ангіограф має і Кременецька райлікарня. У Тернополі уже провели більше 200 операцій на відкритому серці.  

Читайте також "Ця операція — як другий День народження у моєму житті": історія тернополянина

- Серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання в країні та області залишаються однією з головних медико-соціальних проблем, - зазначила головний спеціаліст-терапевт управління охорони здоров'я ТОДА Лариса Матюк. - У структурі поширеності захворювань вони займають перше місце, серед причин інвалідності – це третина випадків, у структурі смертності – 2/3 випадків.

Головною причиною смертності є недостатня профілактика серцево-судинних захворювань і відсутність програм ранньої діагностики, а також недостатнє матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я.

Як же організована кардіологічна допомога хворим в області? Планову кардіологічну допомогу можна отримати в амбулаторно-поліклінічних, стаціонарних кардіологічних відділеннях, а також терапевтичних відділеннях, крім того консультативна кардіологічна допомога надається в кардіо-диспансерному відділенні обласної лікарні.

В області є 335 кардіологічних ліжок: в центральних районних лікарнях, міськлікарні №2, Університетській лікарні, госпіталі в Заліщиках. Для реабілітації кардіологічні ліжка є в обласних фізіотерапевтичних лікарнях у Більче-Золотому і Микулинцях. Невідкладна кардіологічна допомога на догоспітальному етапі надається Центром екстреної меддопомоги та медицини катастроф, а на госпітальному етапі – в двох реперфузійних центрах – в Університетській лікарні та міській лікарні №2. Ангіограф встановили і у Кременецькій районній лікарні, тому інтервенційне втручання роблять і тут.

В області затверджений маршрут пацієнта з гострим коронарним синдромом, відповідно до якого першу медичну допомогу надають сімейні лікарі та інші лікарі, які виявили такого пацієнта. При підтвердженні на електрокардіограмі вони викликають бригаду екстреної швидкої медичної допомоги, яка транспортує пацієнта в реперфузійний центр.

- Важливе значення має реабілітація кардіологічних пацієнтів, які перенесли гостре порушення коронарного кровообігу. Особливо, психологічна. На жаль, це питання лягло на плечі кардіологів, сімейних лікарів та терапевтів, оскільки психологи у переважній кількості наших закладів відсутні. Це питання теж потребує вирішення, - зазначила пані Матюк.

В області діють дві державні програми забезпечення ліками кардіологічних пацієнтів, а також обласна програма «Здоров’я населення Тернопілля». Але фінансова складова жодної з цих програм не забезпечує в повному обсязі за державні кошти потреб кардіологічних хворих. Тому потрібна більша співпраця з органами місцевого самоврядування.

- Невдовзі буде запроваджена нова державна програма профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних хворих на 2020-2025 рік. Вона вже розроблена і буде надана в МОЗ, - зазначила обласний терапевт.

Коментарі

«Кожен третій дорослий має підвищений тиск»

Наталія ВІВЧАР, головний експерт з кардіології управління охорони здоров'я ТОДА, зав.кардіологічним відділенням Університетської лікарні:

- В області щороку реєструють 1000-1200 інфарктів міокарда. Основні серцево-судинні захворювання, на які хворіють жителі Тернопільської області, це гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба, кардіоміопатії. Гіперотнічна хвороба складає 45% всіх серцево-судинних захворювань. Тобто кожна третя людина в області має підвищений артеріальний тиск. А це є ризиком виникнення інфаркту міокарда, інсульту, порушення серцевого ритму. Кардіоміопатія - це коли серце розширюється і не спроможне працювати, такі пацієнти потребують радикального лікування навіть до трансплантації серця. Ішемічну хворобу серця, коли є непрохідні судини серця, яка теж призводить до порушення серцевого ритму та інфаркту, в області мають 225 тисяч пацієнтів. Із них майже 75 тисяч мають напади стенокардії. Це та група ризику, яка потребує не лише медикаментозної, а й інтервенційну допомогу, і треба вчасно рятувати їх від інфаркту.

«Треба вміти розпізнати інфаркт»

Богдан МАСЛІЙ, експерт з питань реперфузіології та інтервенційної хірургії управління охорони здоров'я ТОДА, заввідділом інтервенційної радіології:

- Інтервенційне втручання – це ті втручання, які виконуються без розкриття грудної клітки і серця. Ми можемо дістатися до судин серця проколом через руку або через ногу. Також до інтервенційних втручань відносять встановлення кардіостимулятора. Суть нашої роботи – це стентування судин серця при гострому інфаркті міокарда. Що таке гострий інфаркт міокарда? Багато людей з першим інфарктом взагалі вперше потрапляли в лікарню. Іноді потрапляють досить пізно. Це стається через те, що люди не розуміють, що з ними відбувається. Думають, що може це печія, може щось не те з'їли, може само пройде. Тому важливо, щоб люди вміли розпізнати гострий коронарний синдром або гострий інфаркт міокарда. Це пекучий тривалий біль за грудиною, нестерпний біль, який може віддавати в ліву руку, щелепу, спину, живіт, може бути задишка, нестача повітря, нудота, холодний піт, різка слабкість. Ці ознаки мають спонукати викликати бригаду швидкої допомоги, яка встановлює причину, знявши кардіограму, і негайно доставляють пацієнта в реперфузійний центр. Тут інтервенційні спеціалісти виконують коронарографію – це обстеження судин серця через катетер, який заводять до серця, щоб визначити судину, яка відповідальна за звуження або закрите тромбом місце. Тоді заводимо струну, яка проходить через тромб чи закрите місце в судині, балончиком роздуваємо цю судину, підбираємо стент, потрібний за діаметром і довжиною, інколи навіть не один, імплантуємо стент в судину і в подальшому пацієнт переходить в палату інтенсивної терапії.

Пацієнти повинні розуміти, що час - це їхнє серце. Чим менше часу пройде від початку болю, коли судина перекрилася, до того моменту коли поставимо стент, тим більший шанс, що людина залишиться з нормальним серцем, без рубця і без серцевої недостатності.

Деякі пацієнти бояться їхати в лікарню через брак коштів. Але зараз завдяки державній програмі ми практично маємо повний набір інструментарію, щоб виконувати стентування безкоштовно. Так, стенти не такі, як в Європі, вони дешевші, бо такий закон держзакупівель, але вони працюють і рятують життя.

«Є можливості і досвід рятувати життя»

Олег ЛУГОВИЙ, експерт з питань хірургії серця та магістральних судин управління охорони здоров’я ТОДА, заввідділом серцево-судинної патології 2-ї міської лікарні:

- 27 грудня 2011 року в 2-й міській лікарні вперше в області виконали втручання на коронарних судинах. Розширення можливостей кардіохірургічної допомоги в Університетській лікарні та Кременецькій районній лікарні дає величезні переваги для пацієнтів, бо високоспеціалізована і дороговартісна допомога стає доступнішою для пацієнта.

Щороку виконується близько 200 відкритих операцій в Університетській лікарні, 50-60 операцій - в 2-й лікарні, ендоваскулярних втручань 800-900 і стільки ж в Університетській лікарні, при тому що потреба для області лише в коронарографії складає близько 10 тисяч процедур щороку. Чому реальна картина така? Люди або не мають інформації, або бояться, бо це є втручання на серці. Потрібно стереотипи ламати і доносити інформацію до людей. Щороку кількість медичних виробів від держави для операцій збільшується, і це дає надію для збереження сотень життів.

«Через 3-4 дні після операції - додому»

Володимир МОРОЗ, головний експерт з питань хірургії серця та магістральних судин управління охорони здоров’я ТОДА:

- Кардіохірургія зараз стає безпечною, але вона має бути вчасною. За статистикою, потреба в кардіоопераціях - це 1000-1200 операцій на мільйон населення. На жаль, ніде в Україні даний показник не виконується. Рівень операцій є меншим, ніж хотілося, бо кардіохірургія є витратною спеціальністю і потребує багатьох допоміжних спеціалістів.

Зараз все більшого поширення набуває фасттрек медицина – це максимально швидке ведення пацієнта. Пацієнт не повинен залишатися довго в хірургії чи анестезіологічному відділенні. Швидке ведення – це показник якості роботи всієї команди лікарні. Нормальний показник після кардіологічної операції – це 3-4 дні, і пацієнт має виписуватися додому. Але тут виникає питання психологічної і фізичної реабілітації, і ми над цим працюємо.

Головне – потрапити в «терапевтичне вікно»

Лідія ОРИЩИН, експерт з питань кардіології відділу охорони здоров’я міської ради, зав спеціалізованим кардіологічним відділенням 2-ї міської лікарні:

- У Тернополі для пацієнта є перевага швидкого доїзду, що дає їм можливість потрапити в «терапевтичне вікно» для надання вчасної реперфузійної допомоги, в тому числі за державні кошти. Лікарня закупила тестові смужки на визначення маркерів тропоніну. Це маркери некрозу серцевого м’яза, які дозволяють швидко прийняти рішення про тактику лікування. 2-га лікарня обслуговує 92 тисячі тернополян і чотири сільські громади. Шляхів потрапляння у кардіологічний центр лікарні є три – екстреною меддопомогою по швидкій, самозверненням, а також за скеруванням сімейних лікарів чи кардіологів за місцем проживання.

Про серце важливо говорити щодня

Мар’ян ГРЕБЕНИК, доктор мед.наук, професор, кафедра терапії та сімейної медицини післядипломної освіти, керівник «Асоціації сімейної медицини Тернопільщини»:

- Щороку майже пів мільйона українців помирають через серцево-судинні захворювання. Є дві сторони медалі – з боку медицини і пацієнта. З одного боку хочемо, щоб було гарне забезпечення лікарень, щоб був компетентним лікар, а забуваємо другу сторону, пацієнта. Ми боремося за те, щоб пацієнт чітко виконував рекомендації лікаря. А світ пішов далі, пацієнт не буде все виконувати, бо це для нього насилля. Зараз в світі у виборі стратегії лікування перший пункт – це уподобання пацієнта, як він дивиться на той метод, який пропонує лікар. Основний рецепт – це достукатися до свідомості, щоб людина відповідально ставилася до свого здоров'я. Чим більше людині років, тим більше треба докладати зусиль для свого здоров’я. Людина має сама бути зацікавлена бути здоровою: 150 хвилин на тиждень треба мати фізичної активності, треба відповідно харчуватися, не курити. А ми щодня стикаємося з тим, що минає півроку після першого інфаркту і вже пацієнт починає курити. 60% після першого інфаркту починає курити до року. Жодні технології не допоможуть, якщо людина не зацікавлена змінити своє життя на користь здоров'я.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.