Від емоційного вигорання врятує «вихід» із ситуації

Під час обговорення не можна вийти з кола, навіть якщо змерзли. Тож про плед варто подумати перед початком роботи групи

Зустрічі психологічної підтримки для зменшення емоційного вигорання у лікарів свого часу почав організовувати угорський психоаналітик Майкл Балінт, це так звані Балінт-групи. Згодом метод набув популярності і його почали використовувати в різних країнах, аби від емоційного вигорання могли позбуватися і працівники інших професій, які працюють з людьми.

- Цікаво, що метод постійно модифіковується і кожна країна вносить щось своє в проведення балінтовських груп. У нас поширений так званий польський варіант, бо нас навчали поляки, - розповідає психолог, член Української спілки психотерапевтів Ігор Лубківський. - У Тернополі балінтовські групи проводять уже кілька років. Започаткувала їх обласна організація Української спілки психотерапевтів. Після Майдану наша місія, як ми собі її уявляли, полягала в тому, щоб підтримувати київських психологів. Згодом до таких заходів почали залучати нових волонтерів. Так виникла необхідність емоційної підримки цих нових волонтерів, через що й почали працювати групи Балінта.

Найкраще балінт-група працює тоді, коли серед її учасників є люди різних родів занять, крім психологів різних напрямків і різного досвіду роботи є волонтери, журналісти, юристи. Вони допомагають відновити інший погляд на ситуацію. Сюди можуть приходити медики, вчителі, шкільні психологи, соціальні працівники і навіть банківські працівники, адвокати, студенти-психологи і студенти-медики теж.

- Тоді, наприклад, лікарі, якщо обговорюється ситуація з пацієнтом, бачать проблему ширше, - коментує психолог. - Можливо, проблема не в хворобі, а людині не вистачає теплоти, вона не має куди повертатися після лікарні чи щось подібне, а тому хвороба для неї – єдина можливість отримати ці відчуття тепла і безпеки.

Не оцінюють і не осуджують

На практиці це виглядає так: збирається група до 12-15 учасників. Ті, хто готові приймати участь в обговоренні, сідають в коло. Хто хоче лише спостерігати, сідає в зовнішнє коло.

- Насамперед, ми не говоримо про особисте, обговорюються лише ситуації з клієнтом, пацієнтом, співробітником, - пояснює психолог.

Метод обмежений в часі – якщо аналітична психотерапія може тривати роками, то в балінті вважається, що одна група працює з одним випадком годину-півтори. Ситуацію треба розібрати так, щоб більше до неї не повертатися. Після перерви говоримо вже про іншу ситуацію.

Участь в обговоренні є добровільною. Якщо в якийсь момент людина не хоче висловлюватися, то просто тихенько пропускає свою чергу. Це теж серед принципів роботи.

- Зазвичай збирається група 6-14 людей. Якщо охочих є більше, то люди сідають в зовнішнє коло. Таких кіл може бути багато, - продовжує пан Лубківський. - Я чув, що проводили Балінт-групу навіть для 300 учасників. Внутрішнє коло обговорювало ситуацію, а інші спостерігали. Якщо ведучий захоче надати слово зовнішньому колу, то він залучає до розмови й інших, але не обов’язково.

Також серед правил - тут не оцінюють і не осуджують.

- Як я люблю казати, в Балінті немає поняття Добра і Зла, - зазначає Ігор Лубківський. -  Вважається, що тут збираються дорослі люди, і вони самі після групи вирішать, що в цій ситуації було доброго, а що є поганим.

Той, хто представляє свій випадок, висловлюється за 5-7 хвилин, потім сідає за коло і далі не бере участі в обговоренні. До речі, йому не можна і якимось чином реагувати на висловлювання інших учасників, тобто не можна ніяк включатися в обговорення. Бо якщо він намагається це робити, значить він ще не вийшов з ситуації. Приєднатися до кола можна тоді, коли обговорення завершилося.

«Взути капці» героя

Метод спрямований на профілактику емоційного вигорання, пояснює Ігор Лубківський.

- Адже емоційне вигорання настає тоді, коли людина переживає щось настільки важке чи нетипове для неї, що не може нікому розказати, - каже психолог. - Тому одна ціль роботи в групі – виговоритися, а друга ціль – «вийти» з ситуації. Бо коли людина включена в систему, то вирішити ситуацію не може, бо бачить її зсередини.

Отож, головне — вийти за межі ситуації і побачити її збоку, з позицій усіх її учасників.

- Той, хто розповів про свій випадок, буквально фізично відсувається разом із кріслом,  - продовує психолог. - Хто залишився у внутрішньому колі, не зможе впродовж усього часу обговорення вийти з нього, незважаючи на те, яка у нього потреба.

У випадку, який розповідають, важливо як часто він відбувався. Питання коли це трапилося не має значення, бо можна працювати і з тим випадком, який трапився вчора, і з тим, який трапився багато років тому, але емоційно не відпускає людину. Треба описати зовнішність клієнта, йому можна дати ім’я. І зрештою хотілося б, щоб людина сформулювала завдання для групи – у чому ж для неї полягає проблема. Група може задавати уточнюючі запитання. Головне в ситуації, що вона не завершена, наголошує психолог.

Найцікавіше відбувається, коли тренер пропонує «взути капці» героя випадку і на короткий час стати ним, говорити від його імені, розказати, що відбувається, з його слів. Не всі це можуть зробити, хтось пропускає свою чергу висловитися, бо йому настільки неприємно, що це проявляється навіть якимись фізичними відчуттями.

- Завдання Балінт-групи – відтворити те поле, в якій та ситуація відбулася. Людина бачить лише свій погляд на ситуацію, а ми показуємо її ширше, і тоді з’являється більше варіацій для поведінки, - підсумовує Ігор Лубківський. - Тоді є вибір, ми почуваємося вільнішими і нас та ситуація вже не хвилює. Вважається, що метод не психотерапевтичний, свої власні проблеми тут ми не вирішуємо, але все рівно, найбільше ситуації з клієнтами нас зачіпають, коли вони торкаються сфери особистого. Ми таким чином проробляємо своє особисте бачення, коли воно перетинається зі службовим, і, так би мовити, впорядковуємо ці переходи. Себе ми не змінюємо, зате отримуємо нові моделі поведінки.

Тернополянка Валентина Павлишин на Балінт-групу прийшла вперше. Роботу журналіста жінка змінила на працю офіс-менеджера в психологічному центрі допомоги бійцям АТО, їх родинам та переселенцям. Вона й розповіла про свій випадок, який трапився вже на новій роботі з клієнтом центру.

- Я побачила себе збоку, і ще раз пережила цю ситуацію, - Валентина Павлишин. – Цікаво було спостерігати, як люди перевтілювалися в мого героя, і в мене. Метод мені близький, бо колись я грала в аматорському театрі, тому перевтілися в іншу роль думаю мені буде легко. Спостереження збоку дає можливість ще раз пережити цю ситуацію, щось з неї винести, щось зрозуміти про себе. Я, власне, для себе зрозуміла, чому така ситуація взагалі сталася. В другій групі хочу сама приймати участь в обговоренні.

Довідка

Інформацію про балінт-групи можна знайти в розділі події Балінт-група в facebook, або в групі „Психологи-волонтери Тернополя”
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.