Від рожевого лишаю не застрахований ніхто. Як його розпізнати, розповідає дерматовенеролог

Якось, поглянувши вранці у дзеркало, тернополянка Інна помітила в зоні декольте невеличку овальну плямку рожевого кольору. Вона була з сухою, складчастою лусочкою посередині, яка нагадувала зім'ятий цигарковий папір. Дівчина припустила, що це не що інше, як алергічна реакція на якийсь подразник. Тому сподівалася, що скоро все минеться - плямка зникне, а з нею й привід для тривоги.
Проте через декілька днів висипань стало більше, - пригадує Інна. - Прищики, які з'явилися, були значно менші, ніж та перша плямка, і сягали у діаметрі не більше кількох міліметрів.
Прикрий косметичний дефект впадав одразу в вічі, і дівчина звернулася до дерматолога. Виявилося, що в неї - рожевий лишай, або хвороба Жибера. Медик призначила пацієнтці лікування. Результат не забарився - через п'ять тижнів усі висипання зникли.
З'являються дрібніші висипання
Найчастіше рожевий лишай розвивається весною та восени. Він украй рідко проявляється повторно. Причина цієї загадкової хвороби досі достеменно невідома.
На тілі в людини з'являється так звана “материнська” бляшка рожевого кольору. Переважно - одна, рідше - дві або три, - каже співрозмовниця. - Вона має чіткі краї, зі зморщеною шкірочкою посередині.
Навколо центральної частини бляшки утворюється “віночок” із лусочок. Він нагадує медальйон розміром з монету.
Через кілька днів тіло хворого вкривають інші, значно менші за розміром, висипання, - продовжує Людмила Стахів. - Вони - без вмісту, від 2-3 мм до 1,5 см у діаметрі.
Висипання - круглої чи овальної форми, блідо-червоного або рожевого кольору. Іноді - з жовтуватим відтінком.
На обличчі, волосистій частині голови, ступнях і долонях висипань немає, - додає лікар. - Хоча бувають і винятки.
Не можна митися губкою з милом
На початку лютого на прийом до лікаря прийшла 34-річна тернополянка. Жінку турбували дрібні висипання. Вони були червонуватого забарвлення, з лусочками всередині.
Пацієнтка поскаржилася, що прищики з’явилися у неї тиждень тому. Після тертя губкою вони проявлялися сильніше і поширювалися на інші ділянки. Ситуації не рятували й куплені в аптеці мазі. Замість того, щоб зникнути, висипання поширилася на руки. Врешті, занепокоєна не на жарт, жінка звернулася до дерматолога.
Людям, у яких рожевий лишай, не можна митися губкою з милом, протирати шкіру спиртовими розчинами і змащувати шкіру мазями, які порадили друзі або знайомі, - зауважує Людмила Стахів. - Якоїсь особливої дієти на період лікування немає. Хворі можуть їсти усе, що завгодно.
Позбутися рожевого лишаю допомагають мазі. Потрібно, аби їх призначив лікар. Якщо висипка на тілі - дуже рясна, не обійтися без інших препаратів.
У середньому хвороба Жибера затягується на п'ять-шість тижнів. Але, якщо людина займається самолікуванням, змащує шкіру мазями, не проконсультувавшись із лікарем, може розвинутися запальний процес, - застерігає дерматовенеролог. - Тоді плями набувають яскраво-червоного кольору, зливаються і мокнуть. Інколи навіть з'являється свербіння.
Прийняв рожевий лишай за коросту
Зрідка на початку хвороби людину можуть турбувати слабкість, головний біль, біль у м'язах, незначне підвищення температури тіла. А також - збільшення підщелепних і шийних лімфатичних вузлів. Проте такі випадки - швидше рідкість
Так, один із моїх пацієнтів пригадав, що несподівано відчував нездужання і біль у м'язах. Навіть припустив, що застудився, - розповідає лікар. - На тілі в нього з'явилася “материнська” бляшка. А через кілька днів - дрібніші висипання.
Деякі люди просто “закривають очі” на висипання або лікуються удома, не поспішаючи до лікарів. Наприклад, один з пацієнтів Людмили Стахів прийняв рожевий лишай за коросту. Спершу він намагався зарадити собі самотужки і змащував шкіру препаратом, який колись допоміг його сусіду. Однак підозріла висипка не зникла. Навпаки, її стало більше - прищики з’явилися майже по всьому тулубу. Лише тоді наляканий тернополянин звернувся до лікаря. Діагноз “рожевий лишай” став для нього сюрпризом.
 Не варто ніколи ставити собі діагнози, а одразу звернутися по допомогу до  спеціаліста, - наголошує співрозмовниця. - Адже самолікування не лише не допоможе, а призведе до проблем. По-перше, хвороба затягнеться на два-три місяці. По-друге, вилікувати її буде значно важче.
Жодних “підводних каменів” у діагностиці рожевого лишаю немає. Лікареві-дерматологу достатньо лише глянути на висипання.


Ознаки, за якими можна розпізнати хворобу Жибера:
поява на тілі “материнської” бляшки з чіткими краями і лусочками посередині, а через 7-10 днів - дрібніших висипань  від 2-3 мм до 1,5 см;
свербіння (не завжди);
слабкість, головний біль, біль у м'язах, незначне підвищення температури тіла (дуже рідко).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.