Віруси: воювати чи миритися?

Люди і віруси впродовж еволюції навчилися жити разом. Навіть часом допомагають одне одному. Проте боротися з деякими збудниками ми ще не навчилися.

- Якби це сталося не зі мною, міг би й не повірити, - каже Олексій Козак. – Адже вранці я почувався абсолютно здоровим, а через кілька годин лежав у лікарні під крапельницею!

Тернополянин каже, що того дня звично поснідав і пішов на роботу. Дорогою почав відчувати нудоту. Поки дійшов до офісу, почалися блювота, пронос. Піднялася температура. Через деякий час почала турбувати слабкість у тілі.

- Звісно, я стривожився, - пригадує чоловік. – До того ж, на сніданок їв домашню тушківку, тому переживав, аби це не був ботулізм. Мої тривоги розділили і лікарі швидкої, яких викликали співробітники. Медики відвезли мене в інфекційну лікарню. Там відразу почали виводити токсини з організму.

Відео дня

- Проте впадати у паніку не варто, - додає він. – Треба лише мати правильну інформацію про віруси і знати, як із ними мирно співжити…

Антибіотики всюди!

Щоб діагностувати вірус, необхідно мати спеціальні тест-системи. Причому у деяких випадках, аби гарантовано відповісти на запитання про наявність вірусу в організмі та його активність, треба використовувати кілька різних методів діагностики одночасно.

- Уже є методики, які дозволяють визначити наявність чи відсутність певного вірусу, - каже фахівець. – Однак у певних випадках довести причетність того чи іншого вірусу до розвитку проявів хвороби буває досить складно.

У ході еволюції склалося так, що людина успішно співіснує з деякими вірусами. Наприклад, інфікування вірусом герпесу І типу зазвичай відбувається у ранньому дитинстві. Цей збудник мирно живе в організмі доти, поки нормально функціонує його імунна система. Більше того, на стримуванні даного вірусу відточують свої вміння лейкоцити, які здійснюють протипухлинний нагляд. Тобто - вишукують і знищують онкоклітини, стверджує лікар.

- Щоб довести, що той вірус герпесу почав шкодити організму, треба провести дослідження на виявлення так званих гострофазових тіл - імуноглобулінів класу М, - продовжує співрозмовник. – Згодом – визначити генетичний матеріал (ДНК) збудника у крові, слині чи спинномозковій рідині людини. Так можна виявити місця, де в нормі вірус не має жити і розмножуватися. Відтак медики призначають лікування. Але часто віруси "перемагати" доволі тяжко.

Фахівці нині говорять про бум нових вірусів. Але про появу досі невідомих збудників хвороб не йдеться, наголошує пан Господарський. Просто в силу різних причин віруси, які були раніше нейтральними щодо людини, стають доволі небезпечними.

{photo_gallery id=593|}

- Один із дуже важливих факторів захисту організму – нормальна мікрофлора, яка живе на слизових оболонках і шкірі людини, - вважає професор. – Бездумне вживання чи навіть зловживання антибіотиками призводить до порушень у складі мікрофлори. І це – на тлі техногенних змін, наприклад, аварій, екологічних катастроф. Тож ми – у подвійній небезпеці!

Нині важко знайти людину, яка бодай раз на рік не приймала б антибіотики. Уже є діти, які проходять по 3-6 курсів антибіотикотерапії на рік. Лише якоюсь мірою винні у цьому лікарі, які надто перестраховуються. Значно більше шкоди, на думку Ігоря Господарського, завдає самолікування.

- Україна – одна з небагатьох країн, де можна вільно купити антибіотики, - розповідає медик. – Я вважаю це злочином. Так, таблетки від головного болю, кашлю чи спазмів у животі можна продавати без рецепту, але ввести такий відпуск гормональних засобів та антибіотиків – священий обов’язок Мінохоронздоров’я.

Тест-систем немає

Учені, як каже професор, виявили за 10-15 років величезну кількість вірусів, які досі були невідомими: бока-, метапневмо-, коронавіруси тощо.

- Ці віруси не викликають хвороб із чітко вираженими симптомами, - продовжує фахівець. – Клінічно встановити діагноз практично неможливо, а для лабораторного діагнозу поки що немає відповідних тест-систем. Тож, коли ми маємо кілька випадків зі схожим перебігом недуги, то можемо лише припустити, що йдеться про наявність певного інфекційного захворювання.

Довести щось, як він стверджує, можна лише методом виключення: якщо ми шукаємо певні збудники і їх не виявляємо, то починаємо підозрювати наявність "нових" вірусів. Але чітко сказати, про який саме збудник йдеться, важко або майже неможливо. Із ретровірусами - ще складніше.    

- Це так звані РНК-віруси. Вони не мають основного носія генетичної інформації, тобто ДНК, дезоксирибонуклеїнової кислоти, - пояснює він. - Тож, аби розмножуватися, використовують ДНК клітини-господаря, кожного разу переписуючи свої життєві дані.

При цьому, як каже наш співрозмовник, вони змушують ту клітину працювати на себе. Проте виявити таку переписану вірусом інформацію – дуже важко.

- Класичний приклад ретровірусу – вірус імунодефіциту людини, - пояснює пан Господарський. – Пригадайте, скільки потрібно було часу, щоб його індифікувати, аби створити достатньо надійні тест-системи, аби цей вірус знаходити, підтверджувати факт зараження та розмноження вірусу в організмі.

Визначити складно

Нині ще не існує 100-відсоткових моделей для відтворення життєвого циклу ретровірусів. Тому, на його думку, досі зустрічається багато скептиків, які кажуть, що такі інфекції вигадали фармацевтичні фірми та лікарі, аби лише заробляти гроші і тримати людство в покорі.

- Тому сказати чітко, що ті спорадичні випадки важких інфекцій, які виникали у різних регіонах України влітку, спричинили ретровірусні інфекції, неможливо, - вважає він. – Заяви деяких медиків це – більше гіпотеза, ніж факт. Як на мене, швидше причина - у вірусах, які досі себе просто так яскраво не проявляли.

Симптоми недуг, як він каже, тоді дійсно можуть не вписуватися у типові клінічні картини усім відомих інфекцій. Інший варіант – стерта картина “старих” вірусних інфекцій. Адже має значення не лише природа збудника, а й особистісна реакція організму хворого на вторгнення вірусу. 

- Скажімо, при звичайному грипі, як тільки відбувається зміна реактивності організму людини, сама недуга, її перебіг змінюється до невпізнання, - ілюструє медик. – Грип в ослабленої людини, пацієнта, якому вводили ліки, що послаблюють імунітет, або хворого на рак – наче різні хвороби.

Грип у таких пацієнтів може протікати мляво, без гарячки. Словом, картина буде настільки стертою, що дехто й припустити не зможе, що йдеться про грип.

- На Львівщині цього літа зафіксували збільшення кількості випадків менінгіту - запалення м'яких оболонок навколо головного і спинного мозку, - продовжує медик. – Це й спричинило розмови про новий вірус. Але навіть звичайні респіраторні віруси можуть викликати подразнення зовнішніх оболонок головного мозку. До менінгіту у таких випадках теж може дійти.

Лікар додав, що банальні віруси з групи герпесів також часто викликають таке ускладння, як енцефаліт - група захворювань, які характеризуються запаленням глибоких структур головного мозку.

Тепло – не завада

- Фактично, завдавати таких уражень здатна більшість відомих вірусів, - каже Ігор Господарський. – Причому сезон значення не має. Є ціла низка збудників, які, навпаки, стають активнішими у теплу пору року. Існують навіть поняття “літній грип”, “вірусна міалгія” (больові відчуття у м'язах і суглобах – прим. ред.). Від температури за вікном симптоми цих недугів прямо не залежать.

Кишковий грип, тобто ротавірус, також активізується у теплу пору року (див. довідку – прим. ред.). Те саме стосується ентеровірусів, які теж спричиняють важкі розлади травлення.

- Не варто забувати, що частина вірусів постійно перебуває в нашому організмі, - продовжує фахівець. – І наша неправильна поведінка може їх "розбудити". Розігрівшись і випивши холодного, ми спричиняємо тимчасовий "імунопараліч" у верхніх дихальних шляхах. Організм при цьому не зможе протистояти збудникам хвороб. Наприклад, аденовірусам, які "мешкають" у горлі.

Прокидаються у таких випадках, як каже лікар, не лише віруси, а й бактерії. Відтак маємо ангіну чи гостру респіраторно-вірусну інфекцію (ГРВІ). Правильний спосіб життя, повноцінне харчування та загартування організму – єдий шлях до здоров’я, підсумовує наш співрозмовник.

Довідка

Ентеровірусна хвороба - велика група інфекційних захворювань, які об'єднує однаковий механізм зараження та здатність збудників протягом тривалого часу виживати в навколишньому середовищі. Вона має весняно-осінню сезонність. Нараховується понад 70 типів збудників. Резервуаром і джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Механізм передачі - фекально-оральний, повітряно-крапельний. Чинники передачі – вода, овочі, руки, іграшки тощо. Хворіють переважно діти та люди молодого віку. Вакцинація не розроблена.
 
Ротавірусна інфекція - гостре вірусне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла. Щороку в Україні реєструють близько 54000 діарейних захворювань. Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту зазвичай зникають через 3-7 днів.

УВАГА! Препарати із парацетамолом коштують нині в аптеках близько 50 грн/упаковка (для гарячого пиття), засоби від нежитю – від 15 грн/пляшечка, пертусин (від кашлю) – від 3,20 грн/50 мл. Вітаміни "Енергін" (лікарі часто призначають їх після інфекційних недуг, аби підсилити організм) тягнуть близько 50 грн (15 капсул).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.