«Знайти фахівця із досвідом – це джекпот». Де шукати та що повинні вміти реабілітологи в Україні?
- Хто такі реабілітологи, як вони працюють в Тернополі та наскільки великий попит на них в Україні? Розбираємось.
- Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
З початком повномасштабного вторгнення росії професія «реабілітолог» стала однією із найзатребуваніших в Україні. Та й не дарма, бо відновлення потребують як представники Сил оборони, які отримали важкі поранення внаслідок бойових дій, так і цивільні, які потерпають від ворожих обстрілів, а також інші категорії, які проходили реабілітацію і до війни.
Попит великий, але що ми маємо на практиці?
Представники місцевих департаментів охорони здоров’я, та навіть на центральному рівні, заявляють про катастрофічну нестачу спеціалістів. За даними МОЗ, щороку орієнтовно 200 тисяч пацієнтів потребують якісної реабілітаційної допомоги. Велика частина з важкопоранених цивільних та військових потребує й довготривалого відновлення. Не лише стаціонарний формат, а й амбулаторний є необхідним для надання якісної допомоги. Приміром, коли пацієнт після виписки із медзакладу продовжує працювати із мультидисциплінарною реабілітаційною командою від години на добу. Однак для цього теж потрібні кадри. А що з ними?
Кількість відділень зростає
Хто ж такі реабілітологи, де навчають такій спеціальності, що вони вміють та наскільки гострою є потреба в таких фахівцях на Тернопільщині, а також загалом в Україні (цікаво ж порівняти ситуацію в регіонах)? Спробували розібратися.
Отож, як пояснили журналістам «20 хвилин» в обласному Департаменті охорони здоров’я, стаціонарну реабілітаційну допомогу на Тернопільщині надають в 11 медзакладах, у тому числі – у трьох надкластерних та трьох кластерних лікувальних закладах на 832 ліжках (у 2023 році на 772 ліжках), у тому числі на 200 дитячих. Амбулаторну реабілітаційну допомогу дорослі та діти можуть отримати у 15 закладах охорони здоров’я області. Надання реабілітаційної допомоги здійснюють 53 мультидисциплінарні реабілітаційні команди. На базах лікувальних закладів області функціонують 13 центрів та 21 кабінетів ментального здоров’я. Для поранених захисників сформовані реабілітаційні маршрути, якщо пацієнти мають складні травми.
— Головний фокус уваги сьогодні приділяємо не тільки системі реабілітації, а й самій абілітації (система соціальних послуг — прим. авт.). Тобто після завершеного циклу реабілітації пацієнта забезпечують усіма необхідними асистивними засобами, починаючи від крісла колісного і завершуючи засобами інконтиненції, — розповідають у Департаменті.
Якщо порівнювати ситуацію в інших регіонах, то Тернопільщина — усе ж таки не належить до лідерів за кількістю реабілітаційних закладів, хоча й задніх не пасе.
За трьома пакетами з реабілітації 498 закладів охорони здоров’я надають послуги за Програмою медичних гарантій. Це як комунальні та державні заклади, так і приватні. Договір з НСЗУ мають 60 приватних надавачів, включно з ФОП, про це редакцію «20 хвилин» проінформували у НСЗУ.
Приміром, у 2023 році договір із НСЗУ мали 413 надавачів послуг, з яких 37 – приватні. У 2022 році таких закладів було 372 надавачі, з яких 19 – приватні.
Усі місця надання реабілітаційних послуг можна переглянути на відповідному дашборді НСЗУ – «Електронна карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій».
Найбільше медзакладів, законтрактованих за пакетом з амбулаторної медичної допомоги, у таких регіонах: Київ – 47, Дніпропетровська область – 43, Львівська область – 36.
Найменше у Херсонській області – 3; Луганській області – 5; Миколаївській області та Донецькій – по 8.
Найбільше медзакладів, законтрактованих за пакетом зі стаціонарної медичної допомоги, у таких регіонах: Дніпропетровська область – 32; Київ та Полтавська область – по 20; Львівська область – 19.
Найменше у Луганській та Херсонській – по три заклади, станом на 14 серпня 2024 року.
Усі місця (фактичні адреси) надання реабілітаційних послуг можна переглянути на відповідному дашборді НСЗУ – «Електронна карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій».
У 2023 році реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах отримали 148 071 пацієнти по всій Україні, у стаціонарних – 109 558. У 2024 році, станом на 1 серпня, реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах отримали 165 665 пацієнти по всій Україні, у стаціонарних – 80 719.
Один — не впорається
З отриманих даних можна зрозуміти, що кількість реабілітаційних відділень у закладах зростає, але чи мають там достатньо кадрів та є їх взяти?
Станом на 14 серпня 2023 року, в електронній системі охорони здоров’я знаходимо 8849 медичних працівників з реабілітації (спеціалізації ерготерапія, фізична та реабілітаційна медицина, фізична терапія). У той же час по всій країні є потреба в таких спеціалістах. І для глибшого розуміння ситуації, як пояснюють у МОЗ, професії «реабілітолог» не існує, як не існує й однієї, універсальної пігулки від усіх хвороб. Цей термін дійшов до нас з часів, коли не було сучасних професій фахівців з реабілітації. Наразі ж послуги з ефективної реабілітації надають спеціальні мультидисциплінарні команди.
До їх складу входять:
— лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які відповідають за організацію роботи мультидисциплінарних команд і виконання індивідуального реабілітаційного плану;
— фізичні терапевти, які допомагають пацієнтам відновити втрачені рухові функції організму;
— ерготерапевти – фахівці, які працюють над відновленням побутових, соціальних, робочих навичок людей після травм чи хвороб;
— терапевти мови і мовлення – фахівці, які володіють експертизою в питаннях розладів комунікації та ковтання;
— протезисти-ортезисти, які підбирають протези, виготовляють, налаштовують і складають протезно-ортопедичні вироби та їх елементи;
— психологи, психотерапевти – допомагають відновити ментальне здоров’я людини, налаштовують на правильне сприйняття мети реабілітації, пропрацьовують депресивні, тривожні, адаптаційні, гострі стресові та посттравматичні розлади;
— сестри медичні з реабілітації – працюють під керівництвом лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, спільно із фізичними терапевтами й ерготерапевтами згідно до складеного індивідуального реабілітаційного плану;
— асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів – беруть участь у наданні реабілітаційної допомоги, зокрема реалізації індивідуального реабілітаційного плану.
Основне завдання такої команди – максимальне відновлення психічних та фізичних функцій людини.
Щоб зрозуміти суть роботи та дізнатися більше про те, які вимоги ставлять до таких спеціалістів, яку освіту потрібно мати, які є вимоги, журналісти відвідали Нейрореабілітаційне відділення «Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні», яка визнана закладом досконалості, нині тут не лише надають медичну допомогу тим, хто її потребує, а й навчають спеціалістів з інших регіонів України. Нейрореабілітаційне ж відділення було створене для людей з обмеженими можливостями. Тут функціонують кабінети ерготерапії та фізичної терапії, які оснащені новітніми приладами та засобами, що дають можливість фахівцям підібрати індивідуальний план реабілітації який буде сприяти соціальній інтеграції пацієнта до попереднього способу життя.за допомогою крісла колісного, вправно ним володіють, самостійні у побуті і несуть теоретичні та практичні знання у сфері проблем та потреб людей після травм.
Які вимоги: практичний досвід
— Небагато закладів в Україні можуть похвалити такою кількістю персоналу на відділення (загалом маємо 30 місць). У нас є 9 фізичних терапевтів, 5 ерготерапевтів, 3 логопеди та психолог, який закріплений за нашим відділенням. Чому так багато спеціалістів? Бо ми обслуговуємо ще й інші відділення: інтенсивної терапії, нейрохірургії, інсультний центр та інші неврологічні відділення, де також можуть перебувати військовослужбовці та інші пацієнти. Крім того, у нас є 10 медичних сестер реабілітаційних та 12 молодших медичних медсестер, адже частина пацієнтів потребують цілодобового нагляду та роботи. Приміром, коли потрібна допомога для одягання, прийому їжі, переміщення тощо. Пацієнти мусять бути активними, щоб швидше повернутися до фізичної активності, — розповідає завідувач відділення Петро Скобляк.
Початок війни був великим викликом для лікарів, які працюють з реабілітацією, зізнається співрозмовник.
— Ми всі повинні були вчитися, вдосконалювати свої навички, читати літературу, відвідувати тренінги, практичні курси як в Україні, так і за кордоном, запрошувати фахівців до нас. Фактично два роки це був інтенсивний професійний розвиток усієї команди. Погодьтеся, навіть комунікація з пацієнтами, особливо військовими, які побували в гарячих точках, потребує особливих знань та правильних рішень. Наразі ми вже ділимося цим досвідом зі своїми колегами з інших регіонів, — наголошує Петро Скобляк.
Кадрове питання — болюче для всієї країни загалом, відзначає фахівець.
— Їх катастрофічно не вистачає, щодня з’являються нові реабілітаційні центри. Але. Де взяти стільки спеціалістів? — запитує медик. — У нашому закладі проблеми немає. Зараз ми плануємо відкриття нового центру ментальної та фізичної реабілітації, тож уже готуємо кадри туди. Двоє проходять підготовку. Частина колективу буде із нашого колективу, частина — нових людей. І цей штат буде рости постійно, адже є потреба в таких закладах.
Досвідчений працівник — це удача
Які вимоги до таких спеціалістів ставлять безпосередньо у медзакладах?
— Якщо сьогодні реабілітаційний центр в Україні бере людину з досвідом, я вважаю, що це джекпот для закладу. Бо це вкрай важко. Ми беремо до себе молодих спеціалістів, які закінчили навчання за програмою «фізична терапія та ерготерапія». Вони мають якусь теоретичну базу, на базі нашої лікарні вони проходять практику, таким чином здобуваючи практичний досвід у нас, — ділиться практичними моментами Петро Скобляк.
Переважно таких практикантів відправляють на додаткові навчання, тренінги, семінари, курси, стажування, щоб вони побачили інший підхід та збагатили свій досвід. Тобто по факту, навчаються у процесі роботи.
— Щоб успішно працювати в складі команди, фахівцю з реабілітації потрібно бути в гарній фізичній формі. Якщо він — спортсмен, це суттєво допомагає в професійній діяльності. Адже така особа має руховий досвід, м'язову пам’ять, особливо спеціаліст, який у минулому чи теперішньому займався ігровими видами спорту (баскетбол, футбол, волейбол тощо). У голові — завжди запас комплексу вправ, є фізична витривалість, присутнє логічне мислення, таким завжди легше працювати з пацієнтами, — пояснює завідувач нейрореабілітаційного відділення.
Нестачі кадрів на даний момент саме у психоневрологічній лікарні немає. 90% працівників відділення — це випускники Тернопільського національного медичного університету ім. Горбачевського.
— Якщо це — обласний центр, у якому є медуніверситет, студенти приходять на практику, то нам легше. А от ті реабілітаційн центри, які розташован на периферії, де немає навчального закладу, звісно, там дуже важко знайти спеціалістів. Звісно, є запити від інших регіонів ділитися досвідом, знаннями. До нас регулярно приїжджають на стажування, — каже Петро Скобляк.
Що потрібно вміти?
Якщо в обласному центрі ситуація і справді краща, то загалом і області є проблема забезпечення закладів охорони здоров’я медичними та реабілітаційними фахівцями, а саме ерготерапевтами, фізичними терапевтами та їх помічниками, що не дозволяє збільшити кількість мультидисциплінарних реабілітаційних команд та відповідно їх спроможність для надання реабілітаційної допомоги, наголошують в обласному Департаменті охорони здоров’я. Окрім того, потребує покращення забезпечення навчання та підвищення кваліфікації медичних фахівців у галузі реабілітації та реабілітаційної терапії. Така ж тенденція загалом в різних регіонах країни. До того ж, усі законтрактовані за пакетами з медичної реабілітації медзаклади повинні відповідати вимогам щодо персоналу при укладенні договорів з НСЗУ. Якщо певний фахівець звільняється, засновник та керівник закладу мають забезпечити його заміну, щоб надалі відповідати вимогам. Кожна громада має власні інструменти для залучення фахівців: наприклад, надбавки до зарплати з місцевого бюджету, забезпечення житлом, транспортом тощо. За аналізом відповідності вимогам щодо спеціалістів у липні у лише двох закладах Тернопільщини, законтрактованих за пакетами з реабілітації, зафіксована невідповідність вимогам.
У Наказі МОЗ 07.11.2016 № 1171 визначені основні кваліфікаційні вимоги до лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Приміром, навіть Лікар фізичної та реабілітаційної медицини без вимог до стажу роботи повинен мати:
— повну вищу освіту (магістр) спеціальності «Медицина»;
— спеціалізацію за фахом «Фізична та реабілітаційна медицина" (магістерський рівень освіти);
— диплома магістра за спеціалізацією «фізична та реабілітаційна медицина» (або сертифікація за еквівалентністю).
Лікар фізичної та реабілітаційної медицини повинен вміти:
— проводити загальне медичне обстеження хворого та особи з обмеженнями життєдіяльності;
— аналізувати результати методів параклінічного обстеження;
— проводити реабілітаційне обстеження;
— визначати фактори ризику розвитку ускладнень відповідно до характеру та перебігу захворювання (травматичного процесу);
— складати базовий реабілітаційний план для кожного хворого;
— застосовувати медичні інтервенції: медикаментозну терапію з метою відновлення або поліпшення структур та/або функцій (лікування болю, запалення, системна регуляція м'язового тонусу, поліпшення когнітивних функцій, поліпшення фізичного виконання, лікування депресії);
— виконувати медичні процедури, включаючи ін'єкції та інші техніки введення ліків;
—здійснювати прогнозування динаміки обмежень життєдіяльності хворих;
— застосовувати фізичні методи лікування: електротерапія, ультразвук, термотерапія, фототерапія (включаючи лазеротерапію), гідротерапія та бальнеотерапія, діатермотерапія, застосування масажу та лімфотерапії (мануальний лімфатичний дренаж) та багато-багато іншого.
Та, як уже наголосив вище завідувач відділення, знайти спеціаліста з досвідом — це місія майже нездійсненна, багатьом закладам доводиться брати і навчати студентів. Під час перебування у психоневрологічній лікарні журналісти зустріли 20-річного практиканта, який уже доєднався до команди нейрореабілітаційного відділення. Він поділився своїм досвідом.
— Я працюю тут місяць, закінчив педагогічний університет, спеціальність «фізична культура і спорт, фізична реабілітація». Проходив тут практику, сподобалося, хочу працювати із людьми, які мають неврологічні проблеми. Зараз війна, багато травмованих воїнів, потрібна наша допомога, тому вирішив піти в цьому напрямку. Звісно, треба багато вчитися, але команда лікарів підтримує та навчає, — ділиться враженнями Роман Кривий, асистент фізичного терапевта. До слова, він грає у футбол та вважає, що спорт відіграє велику роль у професії.
Збільшення замовлень в університетах
Повертаючи до запитання, де взяти спеціалістів? Якщо мова про Тернопіль, то готують фахівців із реабілітації у двох закладах — Тернопільському національному медичноиу університеті ім. Горбачевського і Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Гнатюка. Заклади відзначають: ефективність підготовки фахівців-реабілітологів підтверджується високим відсотком працевлаштування за спеціальністю випускників у багатьох лікувально-реабілітаційних закладах області та України.
І оскільки держава нібито взяла курс на збільшення реабілітаційних центрів, то і в навчальних закладах кількість місць на такі спеціальності мала б зростати. Як звітувало Міносвіти у 2023-му, в Україні був збільшений обсяг державного замовлення на 1005 майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів та ще 40 лікарів-психологів. Йдеться про державне замовлення у медичних університетах, які підпорядковані МОЗ. У 2024-му збільшується державне замовлення на підготовку фахівців: за галузями: «Охорона здоров’я» на 1 112 осіб та «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону» на 640 осіб; за спеціальностями: «Медицина» на 523 особи, «Терапія та реабілітація» на 314 осіб, «Медична психологія» — на 90 осіб, «Технології медичної діагностики та лікування» — на 44 особи. У держбюджеті на 2024 рік на освіту в Україні заклали майже на 22% більше, ніж торік, а саме 171,2 мільярда гривень, із яких 148,8 млрд грн – загальний фонд Міністерства освіти і науки України.
Якщо говорити про Тернопіль.
— На кафедру фізичної терапії та реабілітації збільшили цьогоріч ліцензію із 50 до 100 місць, на даний момент МОЗ підтримало нас та збільшило обсяг державного замовлення — із 45 до 60 місць. Але й кількість заяв цьогоріч здивувала. На бакалаврат подали понад 700 заяв, минулого року — менше ніж 400. Держзамовлення ми повністю заповнили. Також є магістерська програма фізичної терапії, там є 50 місць, рішенням міністерства — теж усі бюджетні. Подання заяв триває до 22 серпня, але в нас відбулися вже вступні випробування, які склали 60 осіб. Якщо всі подають заявки, то буде конкурс. У попередні роки ліцензія була значно нижчою, але кількість абітурієнтів теж була великою, — розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Ігор Драч. — Запит дуже великий на цю професію, тому нам потрібно нарощувати кількість професійних працівників. У нашому закладі ми маємо все необхідне для їх підготовки.
На противагу медичному університету — у педагогічному кількість держзамовлення на спеціальність «фізична реабілітація» не збільшилася, каже секретар приймальної комісії Юрій Древніцький.
— Навпаки — обсяг держзамовлення, особливо на фізичну культуру і спорт — зменшений: на основі молодшого спеціаліста бюджетних місць немає. Маємо два державні місця на «фізичну та спортивну реабілітацію», 16 платників — на основі повної середньої освіти (молодший спеціаліст), бакалаврат на денну форму — три контрактні місця. Минулого року було 6 державних місць. Писали звернення в Міносвіти із обгрунтуванням збільшити кількість бюджетних місць, але наразі позитивного рішення немає, — пояснює він.
До слова, на сайтах з пошуку роботи, ми знаходимо щонайменше 170 вільних вакансій реабілітологів по всій країні. Обіцяна зарплата стартує від 20-25 тисяч гривень. Для тих, хто хоче здобути другу вищу освіту за фахом «реабілітація» або ж покращити кваліфікацію на спеціальних курсах, можна звернутися в місцеві центри зайнятості, які запропонуть такі ваучери. У тернопільському підрозділі наголошують: є запит як від роботодавців, так і від навчальних центрів.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
