Для котів не місце у підвалах – каже влада. Але де їм тоді жити і що робити мешканцям?

• Чисельність вуличних котів у Тернополі ніхто не регулює, ми й далі не маємо прихистку чи бодай центру для перетримки хвостатих. 
• Та й під час тривог деякі тернополяни не можуть спуститися в підвал, бо там тварини та їхні екскременти. 
• Що з цим робити? Ми дізналися думку мешканців, голів ОСББ, зоозахисників та влади.
• Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Тварини облюбували підвали, і їх можна помітити біля більшості багатоповерхівок міста, а особливо – старих. У підвальних приміщеннях вони живуть і розмножуються, небайдужі люди підгодовують котів та ставлять поїлки з водою. Дехто з тернополян не проти, що підвали стали своєрідними звірячими «прихистками». Але інші місцеві обурюються, мовляв, там не місце для котів! Серед аргументів: через них з’являються блохи, тварини приносять у своє «житло» впольовану здобич і залишають екскременти, які потім доводиться прибирати, у місцях підгодівлі – брудно і багато мух. Тим паче, в умовах воєнного стану підвали слугують найпростішими укриттями на випадок тривоги. Але як там висидіти людям у таких умовах? Які альтернативи для котів є? 

Санітарні норми – на першому місці

У серпні минулого року конфлікт через безпритульних тварин виник у будинку на 15 квітня, 1. До початку зими там закрили вентиляційні продухи у підвалах та слухові віконця на горищах, щоб зберегти тепло у холодну пору року. До цього через отвори у багатоповерхівку потрапляли коти. А після утеплення підвалу вони залишились без домівки. З таким не погодились зоозахисники і деякі мешканці. Чи дійшли до компромісу за понад півроку, ми поцікавились у голови ОСББ Наталії Дідух.

Торік жінка пропонувала вирішити проблему наступним чином – виготовити будиночки для вуличних котів з двома виходами, або облаштувати для них комірчину для смітників. Знайшлись майстри, які створили проєкт, аби утеплити конструкції і зробити на максимум комфортними. Та були й ті, хто не підтримали ідею. Вони розглядають лише підвали, як місця для проживання котів.

– Коли я запитувала у жінок, хто доглядатиме за котячими будиночками і прибиратиме там після встановлення, мені відповіли, що ніхто нічого не робитиме! Самі розумієте, що мало однієї людини, яка тим займатиметься. Ті, хто стояв на боці тварин, досі на мене ображені. Але справа не лише у котах. Просто є люди, яких час від часу тригерять різні речі, і байдуже що це… – додає пані Наталія.

За її словами, віконця у підвалах їхнього будинку зачинені вже одинадцятий місяць. А коти там давно не живуть.

– Вони собі розійшлися, напевно, знайшли інші місця, де їм оселитись, і все. Наразі у нас відсутні ж зауваження на нечистоту, блохи і так далі. Немає жодних моментів, пов’язаних із відходами котів, при вході у підвал. Ми використовуємо його як найпростіше укриття. Прибрали там, замінюємо каналізаційні «лежаки». Нещодавно проводили планову дезінсекцію та дератизацію. У підвалі немає ні безпритульних котів, ні гризунів, ні комах, нічого… Все згідно із санітарними нормами, – розповідає жінка.

Ми поцікавились в очільника «Ради Голів ОСББ міста Тернополя» Сергія Лупака, чи часто до нього звертаються управителі будинків за котів у підвалах, і чи знає він, як люди самостійно вирішують це питання.

– Останнім часом скарги щодо вуличних котів не надходили. Можливо, це через те, що на вулиці зараз тепло, і вони не у підвалах, а під балконами собі живуть. Я, наприклад, часто ходжу вулицею Любомира Гузара, між 3 і 7 будинком. Там на сонці їх завжди гріється багато, одного разу нарахував аж 16 котів. Крім прибудинкової території, вони сидять і на сходах, і навіть на автомобілях. Багато вагітних кицьок. Аж страшно собі уявити, коли вони усі проникнуть в підвал… – відповів Сергій Лупак.

Як знаходять рішення самі мешканці

Ми дізнались, що велика кількість безпритульних котів розвелась на вулиці Володимира Великого, 10. Дружина голови ОСББ за цією адресою Анастасія Хома розповідає, що тваринки усім мешканцям до вподоби, і жодних скарг на них не було. А те, що вони знайшли притулок у підвалі – не робить біди.

– Знаю, що часто голови ОСББ закривають віконця, щоб коти не могли ні погрітися, ні переночувати у підвалі. На мою думку, це неправильно, і слід шукати інший вихід з ситуації. Наприклад, ми зробили кілька отворів, аби тваринки взимку жили у підвалах. Це їхній дім, до якого вони адаптувались. Ми не збираємо з цим боротись, а хочемо їм допомогти і не викидати на вулицю, – пояснює пані Анастасія.

Жінка вважає, що позбутись вуличних котів було би помилкою, адже вони виконують екофункцію – зменшують популяцію гризунів у підвалах. Буває, що люди випадково залишать відкритими двері у під’їзд, і у квартиру залізе щур. А котики їх ловлять та їдять. А ось те, що причиною появи бліх у підвальних приміщеннях часто називають котів, пані Анастасія категорично заперечує.

– Я неодноразово спілкувалась з волонтерами і зоозахисниками. Це земляні блохи, які з’являються не від котиків, а від сирості. Взимку їх немає, а коли на вулиці теплішає, комахи шукають холодне місце. І знаходять у підвалах. Для того, аби бліх не було, треба частіше там «кропити», – каже Анастасія Хома.

Щоб перевірити, чи правда людей влаштовують безпритульні коти на Володимира Великого, які оселились у підвалах, журналісти «20 хвилин» поїхали туди і поспілкувались з мешканцями. На місці зустріли пенсіонерок Марію та Євгенію. За словами жінок, раніше котів тут було значно більше, і не всі таке підтримували.

– На початку війни ми часто скаржились, бо під час повітряних тривог спускались у підвал, а там стояв жахливий сморід… Були відходи, та й самих тварин безліч сиділо. В укритті не могли навіть дихати… Але зараз котів біля будинку поменшало, вони розбіглись. У підвалі влітку хіба ночують, а упродовж дня бігають надворі. Запаху не чути, бо ми інколи туди спускаємось, коли сирена, – каже пані Євгенія.

Як ми помітили, вентиляційні віконця у підвалах цієї багатоповерхівки забиті дошками чи закладені цеглою. Але з протилежного боку будинку дійсно є кілька отворів, через які коти залазять всередину. Попри незручності, які виникали через тварин раніше, тепер пенсіонерки не мають нічого проти них. Однак наголошують, що проблему з вуличними котами у Тернополі треба обов’язково вирішувати.

– Я живу у місті понад 50 років, але ще стільки котів біля будинків, як зараз, ніколи не бачила… Вони всюди. Навіть домашніх люди викидають… Одна жінка з нашого під’їзду якось сама заплатила, аби стерилізувати кількох кицьок. Але за усіма котами одна вона не може дивитись, – додає пані Марія.

Не має жодних претензій і пан В’ячеслав, який мешкає тут. Він розказує, що безпритульних котів підгодовує кілька старших жінок. Їжу для тварин не залишають біля під’їздів, а виносять на спеціальне місце – своєрідний пустир за будинком. Коти вже добре знають цю «точку» з їжею, і сходяться сюди на сніданок та вечерю. Чоловік показує нам місце підгодівлі тварин. Тут лежать кістки та рештки корму, стоять поїлки. Місце брудне, літають мухи, а вода у пляшках «позеленіла». Ополудні котів на місці не видно. Натомість зустрічаємо їх біля смітника, який поруч. Тут тваринам залишають хліб.











– Так, коти живуть у підвалах, але вони мені не заважають. А куди ж їх інакше подіти? – знизує плечима В’ячеслав. – А коли тривога, скажу чесно, ми туди не спускаємось. 

На місці ми зустріли й прибиральницю Галину. Вона говорить, що не має причин скаржитись на котів.

– Тут їх є багато. Люди їм водичку ставлять, корм купують, навіть м'ясо якесь іноді чи рибку. Я люблю котів, і вони мені не заважають. Як колись казали: «Якби не кіт і пес – ми були б без хліба». Під під’їздами мисочок чи поїлок немає, тому тут чисто і прибирати легко. Навіть як хтось винесе хліб, ми його несемо за будівлю. Від котів нема труднощів, то чому від них відмовлятись? – зауважує жінка.

У міській раді відтягують вирішення проблеми

І Наталія Дідух, й Анастасія Хома в один голос твердять – міська влада має взяти ініціативу у свої руки і виділити кошти на облаштування місць для годівлі безпритульних котів та своєрідні поїлки, аби люди не розливали воду в обрізані пластикові тари. Прибирати їх та мисочки з їжею – зайва морока для двірників. Також бракує території під притулок. Всі знають про Центр стерилізації та тимчасового утримання тварин у Дичкові, де після операційних та профілактичних робіт коти перебувають на реабілітації. Але там їх не можна залишити на постійне проживання. Тому вони окупували підвали.

– Підвали називають укриттями. Але це неправильно. Особливо підвали у старих будинках, бо вони не відповідають вимогам безпеки. Приміром, на Володимира Великого, 10 немає запасного виходу. Всі вікна забиті і грати «заварені», тобто люди не зможуть звідти вийти у разі чого. Ми обговорювали це питання, наші підвали – наче «могильники» для мешканців, тож туди ніхто майже не спускається. А для тварин має бути бодай якесь житло. Куди їм подітись, окрім підвалів? – говорить пані Анастасія.

На рівні міста немає затвердженої програми харчування вуличних тварин. Тому тернополяни підгодовують їх самотужки й за власний кошт. А про безкоштовну стерилізацію взагалі немає мови.

– Мій чоловік також є головою ОСББ на вулиці Сахарова, 1. Ми з мешканцями зібрали гроші, зловили і простерилізували двох котиків. Для них вже знайшли домівку. Тобто, проблему потрібно вирішувати розумно й комплексно, а не закривати на неї очі. Це стосується не тільки котів, бо у Тернополі ще безліч бродячих собак. Хотілось би у цьому питанні підтримки влади, – додає Анастасія Хома.

Ще у 2019 році міська рада прийняла рішення №7/36/13 «Про затвердження Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади». Воно окреслює утримання вуличних котів громадою, організаціями та підприємствами. Документом посадовці зобов’язались відповідати за санітарно-епідемічний стан і захистити тварин згідно з нормами законодавства. Але минулого року редакція надсилала інформаційний запит до міської ради і дізналась, що у Тернополі зовсім не ведуть облік безпритульних котів, лише собак.

Від міської ради передбачили лише здійснення реєстрації домашніх котів, та цифри, скільки їх є у місті, нам не сказали.  На центр стерилізації у Дичкові в 2022 році виділили 1 мільйон 700 тисяч гривень. Та кошти були призначені виключно для регуляції чисельності собак. А от стерилізація котів за бюджетні кошти також не передбачена. Це скинули на волонтерів і небайдужих містян. Догляд за вуличними котами, як тоді пояснили у міській раді, здійснюють «соціальні опікуни», які добровільно про них піклуються.

За коментарем, що очільники Тернополя за понад півроку зробили для порятунку безпритульних котів, і чи змінилось щось взагалі, ми звернулись до речниці ТМР Мар’яни Зварич. Єдине, що вона нам відповіла – відповідно до законодавства та вимог санітарних норм, підвальні приміщення не призначені для утримання тварин. За її словами, люди і самі годують котів, і повинні домовитися між собою, чи пускати їх у підвали. Адже це спільна власність усіх мешканців будинку.

Ми запитували, які варіанти пропонує міська рада, аби прилаштувати котів (притулки, центри для перетримки тварин тощо), чи з’явились безкоштовні центри стерилізації за рахунок бюджетних коштів, чи піднімали питання, аби вести облік котів і регулювати їхню чисельність, а також чи допоможе влада, якщо через котів у підвалі завелись комахи і потрібно провести дезінсекцію. Пані Мар’яна сказала усі запитання адресувати в інформаційному запиті до Тернопільської міської ради. Ми його надіслали, і як тільки отримаємо відповідь – опублікуємо її на сайті «20 хвилин». 

Що пропонують зоозахисники?

У серпні 2022 року місцеві зоозахисники спільно з громадською організацією UAnimals підготували вимоги, які направили до мера міста Сергія Надала для забезпечення у Тернополі Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Вимагали затвердити програму регулювання чисельності безпритульних тварин та зобов’язати комунальні господарства й голів ОСББ не шкодити вуличним котам та надати їм доступ до підвальних приміщень, як це зробили у сусідньому Львові. Та жодних успіхів за понад пів року досягти не вдалось, ділиться результатом зоозахисниця Людмила Чеховська.

– Ми отримали нікчемну відповідь від міської ради, яка не покрила і половини наших запитань. Ідентичну відповідь отримували раніше на запити колективних місцевих організацій. Підсумковий допис за підсумками листа опублікували на сторінці UAnimals, – додає вона. – А на сторінці міської ради нас опосередковано звинувачували у поширенні фейків про негуманне ставлення до котів у Тернополі.

А що ви думаєте про ситуацію з вуличними котами? Чи живуть вони у підвалі вашого будинку? Хто має відповідати за тварин – міська влада, волонтери чи тернополяни?

Читайте також: 

Куди подіти котів, які окупували підвали? Мешканці шукають вихід, а влада розводить руками

На безпритульних котів у Тернополі не дали ні копійки. Ми запитали у влади, що робить місто

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.