Обговорень щодо реставрації на території Катедри не проводили. Чому роблять усе тишком-нишком?

Фото ініціативної групи URBAN.te

• Ми зібрали думки містян, представників собору та підрядника щодо відновлення монастиря домініканців на вулиці Сагайдачного.
• Хочете дізнатися більше? Тоді читайте далі у матеріалі. 

У першій частині матеріалу: Реставрація чи знищення пам’ятки? Що насправді відбувається на території Катедри ми розповіли про те, що саме входить у план реставрації колишнього монастиря домініканців у Тернополі, а також що про це думають тернополяни.

Натомість, у цьому тексті читайте більше деталей про те, чому реставрацію проводять «за спиною» містян, що саме добудовують та хто до цього причетний.

Що буде всередині

У 90-х роках планувалось, що в колишньому монастирі домініканців розмістять управління Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. Воно і функціонувало тут, однак лише в кількох кімнатах, які виділили від обласного архіву. Колективу управління було затісно, адже архиєпархія займається релігійними організаціями на території всієї Тернопільщини, говорить декан Тернопільський, отець Віталій Козак.

Коли представники духовенства отримали дозвіл на реставраційні роботи, то майбутню концепцію приміщень змінили. Частину з них архиєпархія хоче використовувати під власні підрозділи, зокрема, під духовно-просвітницькі організації, як ось комісія у справах мирян чи молодіжна комісія. Також тут розмістять редакцію газети «Божий сіяч». В інших келіях монастиря будуть молодіжні організації, які підпорядковані архиєпархії. Наразі, зауважує отець Віталій, вони змушені тіснитись або в орендованих приміщеннях, або взагалі власних не мають.

– Також плануємо реалізовувати в оновленому просторі соціальні проєкти. Ми хочемо надати доступ до нього усім містянам. Тобто не йде мова про планування об’єкту, як чогось закритого. Приміщення у майбутньому зможуть орендувати та використовувати для проведення заходів всі охочі, – каже отець Віталій Козак. – Також відкриємо для людей частину підвальних приміщень, аби вони могли їх відвідувати та пізнавати історію Тернополя. Буде окремий вхід у підземелля, як це зробили у Катедрі.

Чому і що добудовують?

Найбільше обурює тернополян – чому, згідно із проєктом, планується надбудова третього поверху до монастиря? Натомість отці пояснюють це інакше.

– Тут немає надбудови поверхів. Це облаштування даху, який із технічного перетворять на такий, що може використовуватись. Ніякої надбудови не буде, просто змінимо конструкцію даху. Два поверхи будівлі колишнього монастиря залишаються без змін. Йде мова про реконструкцію дахових приміщень. Це запропонував архітектор у проєкті, і це погодили усі державні інстанції, – дав відповідь на запитання помічник економа Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, о. Петро Порохонько.

А отець Віталій Козак доповнив, що розуміє, чому ситуація викликала у місті резонанс.

– Будь-яке будівництво насторожує, викликає підозру, адже в Україні зараз багато будують. У нашому випадку немає нічого незаконного. Хочемо наголосити на цьому! Всі дозвільні документи готові і в повному обсязі. Вони зроблені у прозорий спосіб. Для нас є цінним, щоби цей архітектурний комплекс – монастир разом із Катедрою, виглядали одним цілим, привабливим та відбудованим.

Конкурсу ніхто не проводив

Місцеві активісти домовились з отцями архиєпархії про додаткову зустріч. Перше, про що запитали присутні: реставрація не передбачає добудов до історичної будівлі, а лише повернення до первісного варіанту. То чому тоді до монастиря планують добудувати мансарду?

Отець Віталій Козак пояснив, що підготовка документів і розробка реставраційного плану Катедри розпочалась ще тоді, коли у приміщенні «кляштору» (монастиря) знаходився обласний архів. Юрій Вербовецький розробив план реставрації Катедри, беручи за основу план 1908-1910 років. Там дах храму виглядав по-іншому. Однак, коли монастир домініканців передали у власність архиєпархії, виникло питання, що його слід об’єднати в єдиний комплекс з фасадом Катедри, буквально зрівняти.

– Тобто, довелось робити два варіанти проєкту. У другому архітектор Юрій Вербовецький розробив і запропонував зрівняти висоту монастиря з Катедрою, аби об’єднати рівень вулиці. Так у проєкті з’явилась мансарда. У Міністерстві культури підтвердили, що потрібно довести дахи до однакового рівня. Тому для реставраційних робіт погодили саме другий проєкт, із мансардою. Чи допускається це для реставрації пам’ятки архітектури, чи ні – мені невідомо. Але якщо проєкт пройшов експертизу у Міністерстві культури, для мене цього цілком достатньо, – так відповів на запитання отець Віталій.

Домініканський монастир – пам’ятка архітектури національного значення. Історик Володимир Окаринський звернув увагу отців на той нюанс, що, згідно із законодавством, такі об’єкти першочергово мають проходити через архітектурні конкурси. Проте, у Тернополі цю першу «сходинку» упустили!

Довідка. У статті 6 Закону України «Про архітектурну діяльність» йдеться про те, що розроблення проєктів об'єктів архітектури, які розміщуються у зоні охорони пам'яток історії та культури здійснюється виключно на основі проведення архітектурних конкурсів. Переможці визначаються журі, до складу якого повинні входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури. Програми і умови конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій. Конкурси проводяться за кошти замовника, а інформація про оголошення і результати повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих медіа.

– Це не той випадок, що ми самі собі надаємо дозвіл і реалізуємо даний проєкт. Церква чинить згідно із законодавством. Всі дозволи вже є, ніхто нічого не порушує. Юрій Вербовецький був присутній як архітектор. Він на Тернопільщині чи не єдиний має ліцензію, аби реставрувати пам’ятку архітектури національного значення. Він мав досвід зі Збаразьким замком, із Вишневецьким палацом тощо. Якби церкві сказали, що слід провести якісь конкурси – ці речі би робили. Ми виробляли документи 5 років. Все, що вимагалося від церкви – робилося відповідно до запиту до архітектора і замовника, – заперечив аргумент історика отець Петро Порохонько.

Церква готова до діалогу

Під час зустрічі духівникам поставили логічні запитання – чи є експертиза про стан аварійності монастиря, аби громадськість ознайомилась? Чи має архиєпархія, як замовники робіт, документи – висновок комісії про аварійний стан цієї будівлі?

На це отець Петро відповів, що всі технічні обстеження, наприклад дослідження стін на тріщини, виконали у повному обсязі, він свідок цьому. Експертизу, мовляв, здійснювали львівські архітектори. За документацію відповідає він, але показати людям висновок комісії наразі не може, бо папери не під руками. Пообіцяв, що на наступну зустріч (про яку напишемо нижче – прим. авт.) обов’язково підготує документи про аварійний стан будівлі, дозвіл на розробку проєкту та початок реставрації від Мінкульту, дозвіл на виконання будівельних робіт від Державної інспекції архітектури тощо.

Позиція архиєпархія наступна – вони готові спілкуватись з тернополянами, вислухати діаметрально протилежні думку щодо реставрації монастиря домініканців та дійти до конструктиву.  На 14 липня запланували зустріч із головним архітектором проєкту.

За словами історика Володимира Окаринського, є ще одна річ, яка потребує уваги громадськості. Він звертався за коментарем до єдиної структури на Тернопільщині, яка відповідає за такі об’єкти, як монастир домініканців, – обласного центру охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини на чолі з Мариною Ягодинською, аби дізнатись їхнє ставлення до реставрації монастиря.

– Мені офіційно відповіли, що обласний центр охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини знаходиться в системі закладів культури та туризму Тернопільської ОВА. Документація з реставрації келій Домініканського монастиря до них не надходила! Її не розглядали та не погоджували. На думку колективу центру, будівельні та земляні роботи в історичному ареалі Тернополя без попередніх археологічних досліджень проводити не можна! Це мають здійснити перед початком земляних робіт, або в процесі визначає саме археолог, – наголосив пан Володимир.

На це отець Петро Порохонько відповів, що архиєпархія зверталась до Богдана Строценя – голови Тернопільської обласної організації українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Його представники начебто відвідували даний об’єкт і з ними підписані всі належні договори. Однак, переконують активісти, ця організація не є головною в області та не відповідає за подібні пам’ятки.

Реставрацію замовчують

Найбільше дратує тернополян, які прийшли зустрітись з отцями, той факт, що мешканці міста вперше дізнались про реставрацію будівлі монастиря, коли довкола неї «виріс» паркан та вивісили паспорт об’єкту. Адже жодних громадських слухань чи обговорень не було, усе роблять тишком-нишком.

– Я впевнений, що церква, Катедра і служителі не хочуть зробити гірше для міста, а якнайкраще. Жоден з активістів, які тут зібрались, не зацікавлений заплямувати церкву чи посіяти розбрат, тим паче у час війни. Ніхто не хоче один одного звинувачувати. Але реставрація монастиря домініканців – це грандіозний проєкт. У Тернополі всього 5 пам’яток архітектури національного значення, і хотілось би, щоб у маленькому місті все це збереглося, – так висловився тернополянин Максим Мацегорін.

Тернополянка Дарця Веретюк запросила отців Віталія та Петра на обговорення щодо реставрації монастиря домініканців, яке проведуть у п’ятницю, 14 липня, о 16:00 в Nа пошті. Журналісти «20 хвилин» побувають на обговоренні й стежитимуть за подіями.

Також наприкінці зустрічі 10 липня декан Тернопільський Віталій Козак неофіційно розповів, що він впевнений – цього року до заміни даху монастиря не зайде. Старий дах у 2023 не зніматимуть!

Підрядник від коментарів відмовився

Тернополяни також цікавились у духовенства, чому реставраційними роботами буде займатись саме приватна компанія «Креатор-Буд»? Адже вона вказана у паспорті об’єкта, як генеральний підрядник. На це запитання дав відповідь отець Петро Порохонько під час пресконференції 5 липня.

– Для того, аби здійснювати роботи з пам’ятками архітектури, має бути відповідна ліцензія і дозвіл. У Тернополі лише одна чи дві компанії мають доступ до таких робіт. Саме «Креатор-Буд» надали нам всі необхідні дозвільні папери, аби реставрувати колишній монастир домініканців, – сказав він.

«20 хвилин» звернулись за коментар до «Креатор-Буд». Ми запитували у них, чому компанію обрали підрядником для реставрації приміщень колишнього монастиря?

Адже вони не спеціалізуються саме на реставрації, а за даними YouControl мають основний вид діяльності «41.10 Організація будівництва будівель». Також цікавились, чи проводився тендер на надання послуг від компанії щодо реставрації, чи має «Креатор-Буд» дозвільну документацію на початок проведення реставраційних робіт, зокрема від Мінкульту та Державної інспекції архітектури та містобудування, місцевих інстанцій (просили надіслати для редакції сканкопії документів). 

– Щодо Ваших запитань, то адресуйте їх замовнику будівництва та архітектору проекту. Це у їхній компетенції коментувати дані запитання. Щодо реставраційних робіт, то «Креатор-Буд» не здійснюватиме їх. Роботи виконуватимуть спеціалісти даної сфери, – таку відповідь 10 липня ми отримали від керівниці відділу маркетингу компанії «Креатор-Буд» Ольги Процик.

І якщо позицію замовників будівництва – Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, ми вже почули та детально розписали, то плануємо поспілкуватись із головним архітектором Юрієм Вербовецьким 14 липня. Слідкуйте за нашими матеріалами, ми висвітлюватимемо хід подій.

Читайте також:

Реставрація чи знищення пам’ятки? Що насправді відбувається на території Катедри

Третій поверх зайвий для Катедри: тернополяни, які виступають проти добудови монастиря, готові йти до суду

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.