Третій поверх зайвий для Катедри: тернополяни, які виступають проти добудови монастиря, готові йти до суду

• Біля Архикатедрального собору 6 липня тернополяни виступили проти добудови поверху колишнього Домініканського монастиря. 
• Понад 50 людей закликали забудовників та священників не псувати пам’ятку архітектури.

Зібрання людей біля Катедри ініціювала тернополянка Дарця Веретюк. Зранку 6 липня на власній сторінці у Фейсбук дівчина написала пост та закликала людей о 13.00 «провести поглядом парад лицемірства».

Техніка вже працює

Вже о 13.00 частину території Архикатедрального собору перекрили сигнальними стрічками та дорожніми знаками. На місце заїхала будівельна техніка. Підрядники майже одразу почали закріплювати залізні гачки на бетоновані конструкції та спускати їх з вантажівки на землю.

Знайти відповідального за виконання робіт журналістці «20 хвилин» не вдалося. Робітники наголосили, що вони звичайні працівники, а хто стоїть за цим всім – не знають.

Будівельна техніка на території релігійної організації працювала майже годину. Після чого бетоновані блоки залишили, а техніка виїхала у невідомому напрямку. На момент перебування людей біля Катедри інших робіт не проводили.

Раніше на паркані, встановленого біля Катедри, журналісти «20 хвилин» бачили паспорт об’єкту. Замовником виступає релігійна організація «Тернопільсько-Зборівська Архиєпархія УГКЦ».

Генеральним проєктувальником виступає ФОП Вербовецького, а ось генеральним підрядником – приватне підприємство «Креатор-Буд».

Площа забудови становить 1137,8 кв.м, натомість будівельний об’єм – 17 450 кв.м. Почати будівництво запланували в другому кварталі 2023 року, а ось закінчити – в четвертому кварталі 2023 році.

Не дамо спотворити пам’ятку архітектури

Поспостерігати за роботою будівельників та висловити свою думку щодо недоречності змін зібралося кілька десятків людей. Серед яких молодь, науковці та тернопільські активісти.

Під час спілкування з журналісткою «20 хвилин» всі вони одноголосно заявляли, третій поверх зайвий для Катедри і вже зараз треба щось робити, аби зупинити це свавілля.

— Я спілкувався з багатьма людьми щодо реставрації нашої Катедри, багато вивчав це питання. Мені категорично не подобається проєкт пана Вербовецького і вважаю його недоречним для колишнього Домініканського монастиря. Та і взагалі, перед тим, як робити це проєкт, треба було нормально ознайомитися з будівлею, її розташуванням. Просто щось приліпити і сказати, що це буде класно – так неможливо. І варто пам’ятати, що Архикатедральний собор – пам’ятка національного значення, а отже можна лише відтворити втрачені елементи. Та ніяк не добудовувати те, що заманеться, — каже тернополянин Ігор Мамус.

— Про те, що біля Катедри 6 липня планують зібратися люди, я дізналася із соціальних мереж. Активну громадську позицію я не займаю, але коли йде мова про руйнування архітектурної пам’ятки епохи бароко, то пройти повз не можу. Ви ж розумієте, що під виглядом реставрації хочуть просто добудувати черговий поверх. Так не має бути. Представники Катедри кажуть за якісь постанови та ухвали, але їх ніхто не бачив. Нам ніхто нічого не показував. А всі тернополяни мають право знати про те, що планують робити в їх місті, — обурюється пані Лілія.

Тернополянка Дарця Веретюк наголошує: «Ми за якісну реставрацію нашого собору. Нехай це буде гарне укріплення стін, заміна даху, який вже іржавий. Але добудувати черговий поверх, через який буде нове навантаження на споруду – ми не дамо».

— Знаю, що приміщення архіву заливало через старий дах. Про це нам неодноразово говорили працівники того архіву. А через три роки їх взагалі виселили. Я не фахівець з архітектури чи юриспруденції. Але мені очевидно, що надбудова є порушенням статті 54 Конституції України та всіх норматив щодо охоронного законодавства пам’яток національного значення. Так не може бути, бо збільшується площа, збільшується кубатура приміщень і це не входить в рамки реставрації, —  наголошує тернополянка. — Я чула, що там хочуть просто зробити мансардне приміщення. Але ж там будуть ходили люди і це додаткове навантаження на стіни. Я написала пост у соціальних мережах, тому що боротися проти цього самостійно – нереально. Наша задача встигнути до того, як вони надбудують цей третій поверх з дахом.

З думкою небайдужих людей погоджується і кандидат історичних наук Володимир Окаринський. З його слів, Катедра має велику історію, її побудували за проєктом онука короля Августа Фредерика Мошинського.

— Август Фредерик Мошинський вчився в Дрездені і відомий на весь світ своїми проєктами. Хто ці священники та забудовники, які вирішили собі щось змінити у релігійній установі? Ми повинні лише берегти те, що нам дісталося від пращурів і передавати нащадкам. Хочу закцентувати на тому, що це остання пам’ятка в Тернополі, яка ще не зазнала спотворення. Бо і Надставна церква, Церква Різдва Христового, замок вже змінені. То з’являлися золоті куполи, то нові забудови на території. Як  можна нехтувати просто фундаментальними правами людини? Ці речі, з якими український народ виходив на Майдан Незалежності, за який боролися. Таке враження, що забудовники та священники знаходяться у зговорі. Я підозрюю, що після забудови будівля втратить свої пропорції. Можливо збільшать стіни, а італійський дворик, що є всередині монастиря, буде загублений, втрачений, — каже він.

У Соборі ігнорують людей?

Небайдужі тернополяни та журналісти намагалися спокійно поговорити з представниками собору, дізнатися їх позицію та побачити документи на дозвіл добудови третього поверху. Прийшли до захристя, постукали, після чого двері відкрив невідомий чоловік. Тернополяни попросили покликати настоятелів собору для розмови. Нам пообіцяли, що за кілька хвилин до людей вийдуть та поспілкуються. Натомість ні через 10, ні через 20, ні через 30 хвилин ніхто не вийшов.

Володимир Окаринський намагався зв’язатися з деканом Тернопільського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ отцем Віталієм Козаком.

Зі слів отця Віталія, на момент зібрання громадськості він перебував за містом і часу для розмов не має. Натомість погодився зустрітися з усіма бажаючими в інший день, проте коли саме — не повідомив. 

— Мене дуже обурює, що 5 липня провели пресконференцію, на яку запросили обраних журналістів. Чому на сторінці Катедри не розмістили оголошення про те, що готові поговорити з громадськістю, готові показати всі документи. Можливо, нам чогось не договорюють? Ми обов’язково будемо зустрічатися з Віталієм Козаком і будемо вимагати показати нам офіційні документи і проєкт, — розповів Володимир Окаринський.

Також журналістка «20 хвилин» намагалася самостійно додзвонитися до Віталія Козака. Та він нам так і не відповів. Натомість керівник пресслужби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, отець Олег Харишин наголосив, вони готові говорити і з пресою, і з людьми. 

Здаватися активні тернополяни не хочуть і планують зробити все можливе, аби третій поверх так і залишився на папері. 

— Емоції та особистісні вподобання відносно якихось архітектурних стилістик не мають жодної ваги. До людей треба говорити лише юридичною мовою. Вже відгукнулися мої друзі, які працюють у сфері культури, історії, юриспруденції. Юристи вже готують витяги із законодавства, готують папери та позови до суду. Ми будемо збирати підписи, аби сформувати спільну заяву до прокуратури. Ми хочемо розголосу на всю Україну, — каже Дарця Веретюк.

У чиїй власності колишній монастир?

Келії колишнього монастиря домініканців та костел (зараз Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ) – це частина єдиного архітектурного комплексу, зведеного у 1749-1779 роках. Від кінця 1939-го на місці келій знаходився Державний архів Тернопільської області.

У 1991 році у Тернополі почали зводити нову будівлю архіву на вулиці Карпенка, 2. Тоді ж виникло питання, аби повернути приміщення Катедри та монастиря у власність Українській греко-католицькій церкві. Рішення про це прийняли у червні 1993 року і реалізувати мали по завершення будівництва нового архіву. Згодом, через брак фінансування, спорудження припинили. Але, у 2015 році будівельні роботи продовжили, а вже у березні 2019 року обласний архів остаточно «перенесли» на «Дружбу».

Передати Тернопільсько-Зборівській митрополії УГКЦ приміщення колишнього домініканського монастиря обласна влада обіцяла у 2012 році, як писала «Релігійно-інформаційна служба України».

У митрополії про це знали, і навіть розповідали журналістам, що розмістять у будівлі монастиря. За словами тодішнього протосинкела архієпархії Андрія Романківа, там планували зробити великий зал для зустрічей духовенства та мирян, реколекцій та катехизацій. Пояснювали це тим, що в архієпархії немає залу, який би вміщував до трьохсот людей. Також частину приміщень мали зайняти комісії та кімнати для гостей — єпископів і священиків. До слова, отримавши пам’ятку, митрополія хотіла її оновити, замінити систему водовідведення і каналізації й облагородити «італійський» двір всередині.

У березні 2019 року з робочою поїздкою на Тернопільщині перебував тодішній Президент України Петро Порошенко. Він вручив сертифікат про передачу комплексу келій монастиря отців-домініканців керуючому справами Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ, митрополиту Василію Семенюку.

А право на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування приміщення колишнього Монастиря Домініканів (вулиця Гетьмана Сагайдачного, 14) Тернопільська міська рада надала архієпархії 13 травня 2020 року. Передана ділянка мала площу 0,1854 га (чи 1854 метри квадратних).

Журналісти «20 хвилин» і надалі слідкуватимуть за розвитком подій. Ми будемо говорити з представниками собору, підрядником, архітекторами, а також контролюючими організаціями, адже важливо мати чіткі відповіді на питання — чому необхідна і як стала можливою саме така реконструкція монастиря і як зберегти пам'ятку архітектури.

Читайте також:

Чому «взялися» за Перинатальний центр? Аналізуємо, чим загрожує об'єднання з дитячою лікарнею

Медиків не почули! У МОЗ підтримали об'єднання перинатального центру з іншою лікарнею: що далі

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.