Безкоштовна медицина, що гарантована нам Конституцією України, залишається мрією. Попри те, що пацієнти самостійно купують усі ліки, вони ще й змушені "дякувати" медикам за отриману професійну допомогу. Хтось називає цифру прямо в очі, хтось чекає ініціативи від пацієнта, але практика "дякування" досить поширена в усіх містах України, та й у Тернополі, зокрема.
- Поки не даси, то на тебе і не глянуть. Тільки й заглядають у гаманці", - скаржиться тернополянка Надія.
Реформа в медицині, яку, до речі, дуже повільно впроваджують у життя, багатообіцяюча. Якщо все заплановане таки відбудеться, то тернополяни, як і всі громадяни, назавжди забудуть про те, що таке "добровільно-примусова подяка" лікарям. Натомість останні зможуть отримувати адекватну заробітну плату, на яку можна вижити в наш час. У тому, що буде і як є, розбиралися журналісти "RIA плюс".
Тернополяни самі дають гроші чи в них вимагають? Щоб дати відповідь, провели опитування на сайті "20 хвилин". Майже 28% людей відповіли, що давали гроші лікарям, бо ті вимагали. 26% давали, бо хотіли подякувати за роботу, 16% дають, бо всі дають, так треба (!), майже 7% вважають, що у медиків мала зарплата, 5% опитаних запевнили, що лікуються у приватних закладах. Ще майже 7% респондентів вважають, що медицина безкоштовна, тому нема що давати. 5% кажуть, що в них ніколи нічого не вимагали. І менше 3% читачів відмовлялися давати гроші чи інші цінності, хоч у них і вимагали.
Люди обурені, що дехто з медиків поводиться дуже нахабно, та при цьому продовжує працювати.
"Лікарі називають ціну своєї роботи (за яку їм вже платить держава і йде стаж), і якщо вас не влаштовує, то вони просто показує на двері і кажуть, що нічим помогти не можуть!", - пише Lana Ternopil.
"Я хотіла в санаторій лягти. Та щоб це зробити, треба було і терапевту подякувати, і головному лікареві в санаторії також. Прикро, звичайно, та інакше в санаторій не лягти. Завжди черги на місяць наперед. А коли прийдеш через місяць, знову те саме", - обурюється Світлана Горин.
"Працівниця інфекційної лікарні вимагала платити за палату, а якщо ні, то вона нас переведе в іншу лікарню, де немає санітарних норм... хоча в них у відділі на 2-му поверсі бігали таракани... Це було 2,5 роки тому, - скаржиться Ольга Михайлюк.
"У дитячій лікарні анестезіолог – молода жінка сказала, що її послуги вартують 2000 тисячі гривень! Я була шокована", - пише Анна Шведова.
Частина дописувачів переконані, що люди самі навчили лікарів розраховувати на "подяки".
"Відверто просять мало, але наші люди самі навчили. Бігають, питають, що і кому дати. І головне дати трошки більше, ніж сусід по палаті (менталітет такий). І треба бути зовсім дурним, щоб не взяти 100 баксів, що за тобою бігають. От лікарі і беруть, поки дають. А їх ставлення мало від того змінюється", - зауважує Ірина Гаврилюк.
"Вимагали. Ставлюся негативно! Принципово не даю ніяких хабарів і «подяк». Пацієнти самі навчили і дійшло до того, що нам називають суми. Це огидно і принижує, тому що ніби маєш виправдовуватися, якщо сума для тебе завелика або закрити очі на наглість і, переступивши через власні інтереси, віддати гроші, які зайвими не бувають. Є лікарі від Бога, є лікарі до чорта, але всі вони на офіційній державній роботі", - впевнено коментує Ольга Білинська.
Значно менше серед опитаних тих, які вважають, що класти гроші в кишеню лікарю, - це норма.
"Давала із власної волі, бо знаю, які у лікарів зарплати, давала лишень тим, які того дійсно вартують!", - говорить Галина Бучинська.
"Хороший лікар не може бути безкоштовним, тому якщо йому не платить держава, має платити клієнт. Винятки - не показник, а діагноз системі", - переконаний Давид.
Це лише один бік медалі. Інший – у лікарів і справді невеликі заробітні плати. Ті, хто працюють на вторинному рівні надання медичної допомоги, отримують 4000-6000 гривень на місяць. Звісно, це аж ніяк не виправдовує їхні вчинки.
Про те, як борються із корупцією та вимаганням грошей у пацієнтів ми запитали кількох керівників закладів, тих, із якими вдалося поспілкуватися на момент виходу газети. Зауважимо, що не обирали їх за принципом: "де найбільше деруть".
Головний лікар Тернопільської міської лікарні №2 Віктор Кміта розповів, що молодий лікар-хірург "чистими" отримує близько 4000 грн, санітарка чи медсестра – 3600 грн. Лікар вищої категорії – 4500 грн, максимально завідувач відділення має понад 5000 грн.
- Очікуємо на впровадження реформи, ми вже провели підготовку до підписання договору з Національною службою здоров'я, сподіваємось, що зміни вплинуть і на матеріальне забезпечення закладу, і її працівників, - каже він.
Щодо боротьби з корупцією та іншими її негативними проявами, на загальних зборах із лікарями постійно наголошують на відповідальності за такі дії, каже Віктор Кміта.
- Важко побороти систему, попробуйте вижити на такі гроші, - зауважує він. – У нас багато молодих спеціалістів, от як їм жити? Але я ні в якому разі не підтримую того, аби вони оцінювали свою роботу. Завжди наголошую: що щира словесна подяка людей, гарні стосунки вартують набагато більше, ніж гроші.
Віктор Кміта додає, що у закладі – проти вимагання грошей і пацієнтів, але "якщо хтось хоче віддячити – це його особиста справа".
- Якщо я десь почую, що лікар вимагає кошти, розмова з ним буде коротка. Останнім часом скарг від людей майже немає, у попередні роки ми звільнили кількох недобросовісних медиків, тому такі негативні явища втратили системний характер, - каже керівник.
Очільник міської лікарні №3 Юрій Лазарчук на тему хабарництва спілкувався дуже обережно.
- Якщо ви питаєте про хабарі та корупцію, то кримінальних статей у нас немає, а отже, і такого явища – теж, - говорить пан Лазарчук. – А якщо в нас такого немає, то і працювати нема з чим.
Юрій Лазарчук, як і його колега, наголосив на важливості впровадження медичної реформи, що, на його думку, прокладе міст взаєморозуміння лікарів та пацієнтів.
У той же час директор комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" Андрій Артимович розповідає, що восени мають продовжити наступний етап медичної реформи. Усі медичні заклади Тернополя зможуть підписати договори з Національною службою здоров'я. Із січня має бути зовсім інакший принцип фінансування медичної галузі.
- До кінця 2019-го ми маємо використати державну субвенцію, передбачену на поточний рік. А вже з нового року саме пацієнти будуть визначати, яка лікарня лишиться, якої не буде. Гроші будуть йти за пацієнтом. Якщо люди звертаються у заклад, він отримує фінансування, ні – то й нічого мати не буде.
Механізм боротьби з "подяками" добре працює у інших країнах світу, відзначає пан Артимович.
- У нас низька оплата праці, тому не дивно, що лікарі очікують на винагороду. Зле не те, що вони отримують, а що вимагають, - наголошує він. – Не всі люди мають змогу "подякувати". І що їм робити, вмирати? Так не можна. Власне, задля вирішення цієї проблеми і має бути далі реалізована медична реформа.
Зміни, що були впроваджені на первинному рівні надання допомоги, свідчать про ліквідацію моменту – "гроші в кишеню". Інакше, людина може просто обрати собі нового лікаря, відповідно, попередній не отримає частку зарплати за того пацієнта.
- У договорі, що підписуватимемо із НСЗ, чітко вказано: якщо є дві скарги про вимагання грошей у пацієнтів, то забирається усе фінансування закладу. Тож лікарні будуть зобов’язані дбати про свій імідж. Нерадиві працівники є і тут, і там, і за кордоном. Їх можна зупинити лише штрафними санкціями. Ті, хто не розуміють, шукатимуть нове місце роботи. Усе просто.
- Хабарництво – це отримання службовою особою, а також давання їй хабара з метою одержання певних вигід протизаконним порядком. По-суті, простих лікарів, якщо вони не мають у своєму розпорядженні майно чи інші матеріальні ресурси або блага, не можна назвати хабарниками, навіть якщо вони беруть гроші у пацієнтів. Це юридичне визначення натомість можна пристосувати до головних лікарів, які можуть зловживати службовим становищем.
Але це не означає, що за вимагання грошей у пацієнтів не можуть застосовуватися інші норми закону. Якщо лікар ставить питання: гроші або смерть, до нього можна застосувати інші норми законів. Так, ст. 140 Кримінального кодексу України "Неналежне виконання професійних обов'язків". Невиконання професійних обов'язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов'язаний був вчинити. Неналежне виконання професійних обов'язків має місце у тому разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує свої обов'язки не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності. Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб'єктом своїх професійних обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним.
1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ще одне питання – усі кошти, які отримують лікарі від пацієнтів, мали б оподатковуватися як джерело додаткового доходу. Тому мова йде ще про порушення податкового законодавства.
Про всі випадки вимагання "подяк" мають бути повідомлені керівники закладів. Лікарі за такі дії можуть отримати догану чи бути звільненими.
Яким чином можна подолати вимагання грошей у лікарнях? Напишіть своє бачення у коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Larysa Khotsyay Kolisnyk
Марія Глива
Наталия Ковалева
Тетяна Петренко reply Наталия Ковалева
Цьвєк reply Наталия Ковалева
Саша Крест
Саша Крест reply Саша Крест