Кожен вузлик — молитва, стрічка — побажання повернутися живим: команда «Павучки» з Тернопільщини плете сітки для військових
Волонтерство єднає! Це на власному прикладі доводить команда багатківсько-тернопільських павучків. Понад 20 людей із Тернополя та Багатківців об’єднуються, щоб плести маскувальні сітки для захисників. Долучитися до доброї справи можете й ви!
Волонтерську діяльність команда розпочала у селі Багатківці, а згодом долучили й Тернопіль. Спочатку для захисників ліпили вареники, готували консервацію, пекли печиво — усе передавали на фронт. З часом з’явилися запити і на окопні свічки.Тож у дворі в Багатківцях, у однієї з учасниць, під бесідкою поставили великий стіл. Там збиралися всі охочі й робили добру справу, а небайдужі донатили на парафін, місцеві підприємці допомагали з картоном. За рік гуртом вдалося виготовити 16 000 окопних свічок різних розмірів.
Коли гуртом — сила
Історія з плетінням маскувальних сіток почалася випадково, але, як кажуть, випадковостей не буває. Зі слів тернополянки Ірини Стахурської, їм привезли мішечок резинок від шкарпеток. Тож у грудні 2022 року вирішили спробувати себе й у цьому напрямку. Все вдалося, тому згодом почали паралельно виготовляти і свічки, і маскувальні сітки.
— У перший рік війни приходило дуже багато охочих — понад 25 людей за вечір. Працювали до ночі, щоб зробити якомога більше. Попри домашню роботу, городи, навіть навесні та влітку збиралися, аби допомогти захисникам і захисницям. У такій команді відчуваєш наш український дух, шалену підтримку. Лише разом нам вдавалося і надалі вдається закривати запити військових. Я радію і дякую всім, хто відгукується та долучається, — каже пані Ірина.
Переїхавши до Тернополя через навчання дітей, Ірина Стахурська вирішила організувати плетіння сіток і в місті. Спочатку робила це на вулиці — на турніку, а згодом і в під’їзді.
— Я пішла в ЖЕК, попросила планочку, забила цвяхи, розмістила її й почала плести. А щоб було швидше, написала повідомлення-заклик сусідам у під’їзді: «Хто бажає навчитися плести маскувальні сітки?» Кілька людей зацікавилися — ми збиралися на вулиці й плели. Перехожі також долучалися. Військові підходили до нас і захоплювалися тим, що ми робимо це для них, — говорить пані Ірина. — Коли надворі стало холодніше, спочатку плели в рукавицях, а згодом ЖЕК прикріпив планочку в під’їзді біля моєї квартири — і ми продовжили роботу вже там. Окрім цього, ще одна знайома організувала плетіння у себе на роботі, долучилися й інші люди. Тож наших «павучків» стає дедалі більше.
Щоб сплести одну сітку, потрібно від двох до чотирьох годин, а інколи й більше. Усе залежить від розміру сітки та кількості людей, залучених до роботи. Спочатку виготовляють основу, а вже потім наплітають на неї тканину. Основу маскувальних сіток роблять із резинок від шкарпеток — вони міцні, довго не рвуться та добре розтягуються. Це дозволяє військовим накривати більшу площу техніки або бліндажів.
— Загалом робота над сітками кипить цілий день. Як тільки отримуємо резинки — передаємо жителям Багатківців. Вони перебирають їх, очищають від зайвих ниток, перевіряють, щоб були цілі, і зв’язують у браслетики. Величезна подяка цим людям, адже вони власноруч перебрали тонни резинок — без них ми б не впоралися. Також є люди, які постійно розрізають нам тканину і це теж важлива робота. Потім забираємо їх і беремося плести основу. У кожного з’являється вільна хвилина — пишуть у чаті: «Йдемо на сітки». Хтось зробив частину — розійшлися у своїх справах. Згодом інші пишуть: «Маємо час нав’язати тканину» — і робота триває, — розповідає волонтерка.
Плетуть різних кольорів і розмірів
Загалом команда сплела та передала на фронт понад 1 500 маскувальних сіток. Найбільші — розміром 6×6 або 6×7 метрів, однак частіше плетуть дві-три менші, які потім з’єднують між собою. Запити надходять щодня — як від волонтерів, так і безпосередньо від військових. Зі слів пані Ірини, намагаються не відмовляти нікому.
— Просять сітки різних кольорів — усе залежить від сезону. Ми плетемо і коричневі, і білі. Намагаємося мати запас і тих, і тих, адже запити з різних напрямків — на різні кольори. У нас ніколи не було так, щоб сітки лежали без потреби. Буває, поки сплетемо три-чотири, запитів уже маємо на п’ять-сім. Збираємо з усіх наших точок і передаємо, — говорить тернополянка.
Відео та світлини роботи багатківсько-тернопільських павучків Ірина Стахурська публікує в соціальних мережах, аби прозвітувати про використані донати, а також нагадати про важливість постійної підтримки війська.
— Одна людина нічого не зможе. Лише гуртом, об’єднавшись, ми можемо закривати потреби військових. У нас сильне коло підтримки — люди постійно відгукуються, допомагають. Без донатів ми не зможемо купити тканину, а без тканини не буде сітки. Дякую всім, хто поруч і хто підтримує, — додає пані Ірина.
Якщо ви бажаєте долучитися до команди, пишіть на сторінку Ірини в соціальних мережах. Також можна залишати пожертви на тканину, яку закуповують постійно: 5168752100901969
Читайте також:
Сітки, які рятують життя. Як при тернопільському храмі виготовляють маскування для військових
Від окопних свічок до консервації: родина на Теребовлянщині об'єднує людей для допомоги ЗСУ
Учні Тернополя створили ексклюзивний календар та зібрали понад 90 тис. грн на армію
Подякуй журналістці гривнею
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
