Сітки, які рятують життя. Як при тернопільському храмі виготовляють маскування для військових

• При церкві Святого Івана Богослова на проспекті Злуки плетуть маскувальні сітки для ЗСУ. Займається цим небайдужа молодь, а також тернополяни поважного віку. Від вересня жінки і чоловіки виготовили понад 100 сіток та передали на «гарячі» напрямки.
• Наша журналістка познайомилась з волонтерами і дізналась більше про їхню роботу. Та навіть власноруч спробувала поплести сітку. 

До парафіяльного приборства при храмі Святого Івана Богослова потрапляємо приблизно о 17 годині. Тут горить світло, всередині тепло і вже метушиться десь з десяток людей. Роман Глєбов, керівник волонтерського руху при парафії, розповідає – сьогодні зібрались порівняно небагато містян. Бувало таке, що приходили сюди до 25-30 осіб відразу. А все це для того, аби плести маскувальні сітки на фронт.

– При нашій парафії діє молодіжна організація «Богослов». Один з її напрямків – волонтерство. Ми з 2014 року проводимо різноманітні благодійні акції. З початку повномасштабного вторгнення тут організували справжню пекарню. Жінки цілий рік приходили сюди чистити картоплю та яблука на начинку, випікали пиріжки та передавали воїнам і внутрішньо переміщеним особам. Потім ми стали виготовляти окопні свічки. Зараз, на жаль, немає можливості їх робити, бо бракує матеріалів. Тому цього річ ми шукали людину, яка би навчила нас, як виготовляти маскувальні сітки. Вдалося знайти волонтерку Ірину, яка раніше цим займалась і показала технологію людям. Так наша волонтерська група з «Богослову» спільно почала плести сітки у вересні 2023 року, – каже пан Роман.

За старшу у приборстві – волонтерка Ірина Шпак. Жінка керує процесом плетіння сіток, шукає на них необхідні матеріали та комунікує з військовими, яким згодом адресно ці сітки надсилають. Пані Ірина каже, що ніхто її не вчив виготовленню такого маскування. Раніше ходила плести сітки в 11 школу на Тарнавського, і так методом спроб та помилок освоїла технологію самотужки. А згодом поділилась знаннями з людьми при парафії. За 3 місяці група волонтерів сплела понад 100 маскувальних сіток.

Де беруть основу й тканину?

«Богослов» співпрацює з багатьма благодійними фондами, говорить Роман Глєбов. З основами для маскувальних сіток допомагають саме їхні представники. Плетільники вплітають смужки з тканини на міцні рибальські сітки, які раніше завезли з Бельгії. Вони майже закінчились, тому волонтери шукають інше джерело постачання цих основ. І доведеться купувати їх за власні кошти. «Хлопці сітки на рибальській основі хвалять, вони витривалі та гнучкі, не рвуться», – додає пан Роман.

Матеріал – тканину на сітки, купують за донати благодійників. За словами керівника волонтерського руху при парафії Романа Глєбова, мають відкриту «банку» в Monobank, де кожен може лишити суму, яку вважає за потрібне. Також у храмі Святого Івана Богослова є скринька для пожертв, куди можна опустити гроші. Аналогічна скринька є й у приміщенні приборства, де, до речі, кладуть донати самі плетільники. Є кілька людей, які допомагають волонтерам у більших масштабах, додає Роман Глєбов. Наприклад, недавно придбали два рулони тканини, яких вистачить на кілька сіток.

– Від церкви нам надали приміщення парафіяльного приборства, і ми тут працюємо. Мій чоловік зробив дві рамки для сіток – велику та меншу. Матеріали шукаємо спільними зусиллями. Військові самі кажуть, якого кольору та розміру сітки їм потрібні. Ми все обговорюємо, аби маскування було практичним. А тканина, з якої плетемо сітки, легка та не вбирає вологи, – зауважує Ірина Шпак.

Велика сітка має розміри 7 на 8 метрів, розповідає далі волонтерка. А маленька – 2 на 3 метри. Одну велику маскувальну сітку можна виготовити за вечір, або навіть за 2-3 години, якщо прийшли більше людей. Її вистачає на те, аби накрити гармату або автомобіль. До слова, першу велику сітку, яку зробили волонтери при церкві, передали для 44-ї окремої артилерійської бригади. Відтоді розміри сіток не змінювали. Якщо хлопцям вони задовгі, то можна легко відрізати зайвий шматок.

Інколи плетуть сітки допізна

Літні плетільники збираються у приборстві щодня з 16 години, від понеділка по суботу. Виняток – не плетуть у неділю. Іноді, аби встигнути закінчити маскувальну сітку для конкретної бригади, сидять допізна. Кожен тут, на місці, має чітко визначені обов’язки. Одні жінки ріжуть тканину на смужки, інші – по кілька годин стоять на стільчиках, вплітаючи їх в основу. Коли втомились, то заміняють одне одного. 

Не став на заваді для волонтерів навіть поважний вік. Дехто відмовляється спілкуватись з нами, бо каже, що не хоче афішувати свою роботу. Просто мовчки сумлінно плете сітку, щоб допомогти воїнам. Але всі дружньо працюють тут з однією метою – наблизити нашу Перемогу над ворогом!

Плетільникам від 35 років і аж до сімдесяти. До речі, їхні історії та чому вирішили долучитись до благодійної ініціативи, ми розкажемо у наступному матеріалі. Згодом читайте на нашому сайті!

– Я контактую з військовими. Ми передаємо сітки знайомим бійцям, рідним волонтерів, аби бути певними, що вони дійшли за призначенням. Доставляємо «Новою Поштою», це безкоштовно. Хлопці хвалять сітки. А ще розповіли мені, як наша сітка врятувала їм життя. На Запоріжчині воює тато одного члена спільноти. Військові накрили нашою маскувальною сіткою бліндаж. І коли дрон скинув на них боєприпас, той відбився від сітки. Всі залишилися живими, – ділиться Ірина Шпак.

Раніше у приборстві виготовляли коричневі та темно-зелені маскувальні сітки. Зараз є великий попит на світлі – білі і сірих відтінків, які непомітні в зимовий період на фоні снігу. Хоча, додає волонтерка, все залежить від місцевості, де воює бригада. Ось недавно на Харківський напрямок ще просили коричневу. Плетільники мають навіть справжню «чергу» на маскування, бо захисникам воно потрібне. Надсилають сітки на Харківський, Донецький, Запорізький та Херсонський напрямки.

Наразі, каже Роман Глєбов, волонтерському руху при парафії бракує робочих рук. Тому плетільники закликають небайдужих тернополян долучатись до плетіння маскувальних сіток та приходити за адресою: церква Святого Івана Богослова, проспект Злуки, 14 (приборство).

Робити сітку насправді не важко. У цьому переконалася і наша журналістка. За 10 хвилин вона вплела кілька тканинних стрічок в основу. Трохи боліли руки, але волонтери запевняють – це від того, що робимо таке вперше. 

 

Читайте також:

Заради Перемоги: переселенці на Тернопільщині виготовляють окопні свічки з вторсировини

На липучках та зав’язках: «Швейна рота» у Тернополі створює адаптивний одяг для поранених

Перетворює залишки зброї на мистецтво: як тернополянка Лілія Войцеховська допомагає захисникам

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.