«Жигуль» 90-річного волонтера з Тернополя вже на передовій: військові дякують

З радісними новинами про те, що ластівка долетіла в пункт призначення, журналісти «20 хвилин» завітали в гості до 90–річного Василя Лазарчука. Маємо зворушливе відео, де бійці одного з підрозділів (назва нам відома) сердечно дякують за допомогу.

– Дякуємо Василю Дмитровичу, який не пошкодував для нас, військових, найцінніше, що в нього залишилося. Приємно, що є такі люди, які вірять у нас і нашу перемогу над ворогом, – даємо послухати відеозапис.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Новини Тернополя - 20 хвилин (@20.hvylyn)

Відео дня

div>

Дякували навіть іноземці

Та це ще не все, бо в нас їх декілька. Показуємо, як розвантажували машину, як її зустрічали, як хлопці, які зараз відбивають атаки ворога на харківському напрямку, радіють, що нарешті мають на чому перевезти необхідне. А ще нам надіслали відеозапис, на якому іноземці, які стали добровольцями в боротьбі проти російських окупантів, передають вітання тернополянину й щиро дякують за причіп, які він віддав разом з авто.

– Вони так довго вчили, як сказати Василь Дмитрович, але все ж змогли, – жартома говорить тернопільський волонтер Роман Мамонт, який і допоміг нам організувати цю добру справу, відремонтував машину та знайшов підрозділ, куди вона поїхала.

Дідусь зворушливо втирає сльози. Каже, неймовірно приємно, що машина потрапила в точне місце призначення.

– Я дуже задоволений, що моя машина попала в такі руки, де буде приносити користь нашій країні. Бо вона буде задовольняти потреби військових, які захищають усіх нас. Хочу сказати: слава Героям, слава нашим воїнам, які добивають того «русського мира». Перемога буде за нами! – впевнено говорить Василь Дмитрович.

У продовження розмови показує старі сімейні альбоми, які оформив власноруч. У папці файл за файлом, наче пазл, складені частинки життя його родоводу, починаючи від діда і вже до правнуків. Така ж сама папка – і дружининої сім’ї. З пані Людмилою у злагоді та добробуті прожили 64 щасливих роки. Зараз без коханої важко, зізнається дідусь, тому її портрет завжди тримає на столі, а в думках береже світлі спогади про неймовірні дні, проведені разом.

– Вона була прекрасна. Гарна господиня, я на кухні не знав нічого, все вона. Красуня і дуже розумна, – відгукується про свою половинку співрозмовник.

Зробили мінікопію «Жигуля»

А загалом, як ми дізналися, у нашого героя публікації чимала родина – має двоє дітей, троє внуків та чотири правнуки. Усі вони пишаються вчинком Василя Дмитровича. Його шанують і багато тернополян. Адже чимало років життя тернополянин був директором 17–ої школи, вчителем історії, вимогливим, але справедливим.

Не дивно, що в коментарях на сайті «20 хвилин» було стільки теплих побажань Василю Дмитровичу. Адже вчинки все говорять за людину. Хтось може мати все і не дати нічого, а хтось, не маючи нічого, віддає усе, підтверджує і наш партнер у цій благодійній справі Роман Мамонт. До речі, з його ініціативи вже зробили точну мінікопію синього «Жигуля», який подарував ЗСУ Василь Лазарчук. Як ми розповідали раніше, такі маленькі бандеромобілі Роман Мамонт успішно обмінює на справжні позашляховики, дрони чи інше спорядження для наших військових.

Кожен такий прояв доброти і підтримки вселяє віру в нашу непохитність, у нашу єдність та наше спрагле бажання якнайшвидше перемогти ворога.

 

Читайте також:

Мені 90, і я хочу віддати своє авто ЗСУ! Відгукніться, кому потрібна машина

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.