Лік іде на дні. Волонтер з Тернополя просить допомогти подолати хворобу

• Тернополянин Іван Циба проживає у Франції. Юнакові 22 роки. Йому встановили страшний діагноз. Іван має приймати дороговартісні ліки, та грошей бракує.
• Тому хлопець просить про підтримку у земляків та тих, хто його знає. Кожна ваша гривня може врятувати і продовжити його життя!

У травні 2022 року ми вже спілкувались з цим ініціативним юнаком та взяли у нього інтерв’ю. Іван народився й довгий час мешкав у Тернополі, тут закінчив обласну експериментальну комплексну школу мистецтв імені Ігоря Ґерети. Він поділився архівним відео, записаним у Файному місті. 

Далі вступив у Київський національний університет театру, кіно та телебачення, де здобував режисерську спеціальність. Однак столичний університет хлопець не закінчив через переїзд до Франції у січні 2021 року. Париж «закохав» його з першого погляду.

Тому Іван вирішив залишитись продовжити навчання там, ставши студентом Університету Сорбонна. Знайшов роботу. Юнак викладав музику для дітей у консерваторії, паралельно почав створювати музичні композиції, пробував себе як актор та волонтерив у різноманітних організаціях.

Читайте також: Як тернополянин створив організації з підтримки українців у Парижі (ЕКСКЛЮЗИВ)

Допомагав українським біженцям

Початок повномасштабного російського наступу Іван зустрів не в Україні. Він дуже болісно переживав події, які відбувалися на його рідній землі, і не міг стояти осторонь.

З друзями створив бесіду у соцмережах, яка об’єднала українських біженців у Франції. Тоді в нього виникла ідея започаткувати молодіжний клуб «Українці в Парижі». У грудні 2022 року організація змінила назву на «culture and vine» (France). Команда волонтерів майже рік супроводжує українців, які знайшли прихисток у цій країні. Людям, які втекли від війни, допомагають отримати тимчасовий захист й оформити документи, відкривають для них медичну страховку, шукають житло, підтримують фінансово тощо. Організація комунікує з родинами та робить ще багато хороших справ. Але цього разу і юнакові треба наша допомога.

Хвороба швидко прогресує

У жовтні минулого року самопочуття Івана Циби різко погіршилось. Розповідає, що з невідомих причин у нього почались проблеми із зором, іноді було складно навіть розрізняти кольори. Також постійно відчував слабкість, завжди щось боліло. Потім почались крововиливи в очі.

Хлопець турбується про власне здоров’я та щомісяця здає аналізи. Коли вчергове звернувся до лікаря для обстеження, ніщо не віщувало біди, однак такі симптоми його лякали. Медики того дня повідомили Івану, що у нього – розсіяний склероз, а форма захворювання перейшла з хронічної у прогресивну…

– З таким діагнозом інші хворі можуть повноцінно жити роками. Але у мене гепатит В від народження й слабка печінка. У грудні паризькі лікарі говорили, що мені залишилось пів року. А в Тулузі після повного обстеження невролог повідомила, що все набагато серйозніше. Без належного лікування й регулярних ін’єкцій дорогого препарату, за їхніми словами, я максимум проживу не більше 10 місяців, – говорить Іван.

Двічі на місяць Іван повинен робити авто-ін’єкції препарату AVONEX («Авонакс»). Звичайний медикамент йому через гепатит не підходить, тому лікарі порадили модифікаційний. 

Цей лікарський засіб обходиться дуже дорого. Юнак має медичну страховку, яка покриває 15% вартості, адже його номер соціального страхування тимчасовий. З таким типом страхування хлопець міг б отримувати ліки абсолютно безкоштовно, однак препарат замовляється зі спеціальною активною речовиною під організм Івана у фармацевтичних компаніях. Також тернополянин отримує стипендію від університету у розмірі 500 євро. Та коштів бракує, а уколи слід робити постійно і без пропусків. А без них життя Івана скоротиться ще більше – до 1-2 місяців…

– Минулого року мені прописали ін’єкції раз на місяць. Нещодавно дозу збільшили вдвічі, бо хвороба протікає важче, і мій стан здоров’я погіршується. Я не скаржуся, якби що, бо мені навіть пощастило! У Франції препарат не дорогий. А зі страховкою й організаціями, які мене підтримують, для мене є велика знижка. Оплачую приблизно 450 євро за процедуру. Для порівняння, в Україні за упаковку препарату довелось би віддати вдвічі більше. Та сума значна, а час не на мою користь… – додає юнак.

Варто зазначити, що всі документи, які підтверджують діагноз Івана Циби, заключення госпіталізації й виписаний рецепт на ліки від медиків зберігаються у редакції «20 хвилин». З міркувань безпеки, етичних моментів й прохання самого юнака ми не оприлюднюємо їх на загал.

Іван розповідає: давно пройшов усі стадії прийняття свого захворювання. Спершу був морально «вбитий», перестав спілкуватись з друзями й відповідати на повідомлення, щодня плакав, шукав відповіді на свої запитання та заспокоєння у місцевому храмі. Пояснює, що мав безліч планів на майбутнє і навіть подумати не міг, що не зможе їх втілити, а одного дня його не стане…

А потім хлопець усвідомив – він не здасться і боротиметься за життя. І хай як важко не буде, у нього все вийде, бо має підтримку товаришів, батьків та українців, яким свого часу допоміг подолати труднощі.  

Продовжує працювати і волонтерити

Іван Циба звернувся за підтримкою у департамент свого округу, кілька фондів та навіть дві міжнародні організації. Це зробити було непросто, адже бюрократичні проблеми у Франції теж існують. З усіх установ юнак досі чекає відповідей. Хтось пообіцяв відшкодувати чи надати кошти впродовж трьох місяців. Та, за словами юнака, це лише в ідеалі все так працює, насправді ж, ситуація може затягнутись. А гроші на ін’єкції потрібно терміново. У Франції існує державна програма покриття хвороб зі смертельним ризиком під назвою ALD. Вона повністю відшкодовує всі витрати, пов’язані з лікуванням розсіяного склерозу, та оформлення документів займає довгий час.

Відтак, Іван написав до журналістів. Він просить про донати на лікування від небайдужих тернополян. Одна, п’ять чи десять гривень від Вас дуже йому допоможуть!

– Наразі я відвідую лікаря раз на місяць, щоб отримати чергову ін’єкцію. Ще час від часу маю фізіотерапію. Тобто, я не прикутий до ліжка, продовжую займатись тим, чим і раніше, – каже Іван.

Хвороба аж ніяк не вплинула на життєрадісність Івана. Він щасливий і не думає про смерть. Хлопець продовжує керувати організацією, виступає у театральних постановках, пише сценарії, поезії й музику, займається спортом. Він радіє кожному прожитому дню.

Ба більше, відновив свою журналістську діяльність. Приміром, нещодавно у ролі кореспондента робив сюжет про те, як проросійські сили провели акцію протесту у центрі Тулузи. Ця подія надзвичайно обурила українців, які тимчасово проживають у Франції. Вони гостро відреагували на це й самі вийшли на мітинги. Направду, каже Іван, працювати на таких заходах, як протести, складно, та йому це вдалося.

Зараз юнак супроводжує 39 українських сімей, які знайшли прихисток у його місті, та ще 40 одиноких українців. А ще збирає документи для вступу в американську кіноакадемію. Не впевнений, що це йому вдасться, та мрія набагато важливіша за хворобу…

– Я люблю Івана, він надзвичайно привітна людина, допомагає у будь-якій справі, вирішує у мерії питання наших земляків. Крім того, він чудовий композитор. Я плачу щоразу, коли слухаю його музику. А тепер плачу, бо світ може втратити таку чудову людину, як Іван. Прошу, долучіться до збору коштів. Іване, ми з тобою! – також говорить волонтерка Анжела Сабрінська-Устинова.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.