Мінують території та евакуюють поранених: тернополяни створили наземні дрони для ЗСУ

Поліна Дайнега

Тернопільські інженери виробляють роботизовані наземні комплекси для українських захисників.
Такою технікою військові зможуть евакуювати поранених, підвозити на позиції боєкомплекти чи провізію, навіть дистанційно заміновувати поля, знищувати техніку і живу силу ворога.

Розробляти перші зразки наземних роботизованих платформ команда тернополян почала ще до повномасштабного вторгнення. Перша машина — як дрон-обприскувач для садів, логістична платформа для теплиць.

Вже з осені 2022 року вектор уваги змінили на потреби військових і створили наземні дрони – комплекс «Мураха» та «Міньйон».

Відео дня

— Наша армія для усього світу сьогодні приклад надзвичайної мужності та стійкості. Ніхто не вміє воювати так, як вміють українці. Ми розуміємо, що не зможемо перемогти ворога, якщо будемо діяти на полі бою як він. Ми мусимо бути більш технологічні, першими застосовувати нову зброю, зокрема і наземні роботизовані комплекси. У цій війні переможуть дрони: в небі, на воді і на землі. Ми робимо наземні гусеничні дистанційно керовані машини високої прохідності і вантажності. Вони універсальні у застосуванні, але найперше вони виконуватимуть логістичні задачі, — каже засновник проєкту «Роботизовані комплекси» Ігор Чайківський.

Підмога для захисників

Роботизовані комплекси «Мураха» та «Міньйон» можемо оснащити приладами для дистанційного мінування, автоматизованими турелями, на які встановлюють різноманітну зброю. Ці дрони придатні до використання у захисті позицій, як додаткові спостережні пункти або ж під час штурмів, як додаткові вогневі точки чи бойові машини супроводу.

— Під замовлення окремих бригад ми можемо оснащувати платформу для дистанційного мінування ділянок. Тобто, наші захисники завантажать на комплекс орієнтовно 20 мін, вивозять їх у необхідну локацію та автоматично скидають. Назвали комплекс «Мурахою», бо він вагою 350 кілограмів, але вивезе тонну вантажу, — каже Ігор Чайківський.

Апарат на дистанційному керуванні може долати відстань від 15 до 20 кілометрів. У кожному розміщують кілька камер, що дозволяють оцінити ситуацію навкруги, не виходячи з окопів.

— Керувати машинами просто — на пульті два джойстики: вперед і назад, поворот вліво чи вправо або розворот на місці. Швидкість — 8-10 км/год. Заряду батареї вистачатиме на кількадесят кілометрів. Машини майже безшумні: працюють від електромоторів, що обертають гідромотори, а вже ті приводять в рух гусениці. Саме гусениці дають нам прохідність, якої не можуть досягти жодні інші виробники таких дронів. Ще в нас цікава конструкція рами: машина складається ніби із пазлів, якщо буде пошкоджена якась частина, військові замінять її на нову – і знову в бій, — розповідає інженер проєкту «Роботизовані комплекси» Максим Радомінський.

Щодо заряду, то функціонує за принципом електромобіля. У кожній платформі є спеціальне місце для встановлення батареї різної потужності. Працює від однієї або двох електробатарей Такої системи повинно вистачати приблизно на 30-40 кілометрів.

Дослухаємось і робимо краще

Від кінця січня 2024 року винаходи тернопільських інженерів вже випробовують на передовій. Захисники тестують комплекси на повну потужність, аби чітко вказати на недоліки та вдосконалити.