"Били, штрикнули ножем і поволокли у поле". Історія викраденого з Майдану

Троє тернополян зникли під час Революції Гідності у Києві. Ймовірно, таких людей було значно більше, однак точних даних, як ми переконались під час підготовки матеріалу, немає ані у волонтерів, ані в місцевих силових структурах, ані в державних. 

Тернополянина Василя Бойцуна, на щастя, вдалось відшукати. Його викрали з Майдану  тітушки. Спочатку везли до Криму. Але дорогою юнака побили, порізали і викинули у полі. Думали, не виживе.

• Одразу після Майдану чи через рік я, не задумуючись, знову вийшов би на акцію протесту, - каже Василь Бойцун. – Зараз категорично ні. Нічого на краще не змінилось. Хоча був переконаний, що суттєві зміни будуть. А стало місцями ще гірше. Повне розчарування.

Чимало друзів, з якими Василь був на Майдані, зараз добровольці в зоні бойових дій. Єдине, за чим Василь жалкує, що рідко з ними бачиться. Проте, аби продовжувати боротьбу зі зброєю в руках – навіть не задумується. Лише констатує: «Я повністю розчарувався».

Чотири роки тому до Тернопільської лікарні, де хлопця ставили на ноги після катувань, його привезли з райцентру на Херсонщині. Доки лікувався – у нього було єдине бажання… скоріше повернутись на Майдан.

- Вони зловили мене, побили, забрали український та закордонний паспорти, воєнний квиток, все з кишені, - пригадав Василь. - Завели до свого автобуса. Десь в Умані мене пересадили до іншого. Везли до Криму.

Дорогою хлопця не били. Тітушки стримували один одного, адже юнак потрібен був для інтерв’ю. На відео мав розказати про те, що приїхав на Майдан через гроші. Дорогою тітушки, серед яких були і жінки, всерйоз вирішували подальшу долю хлопця.

- Одні казали, що треба повісити, інші, що зарізати,  застрелити. Старші жінки радили просто викинути у полі, - каже він. – Серед жінок були і ті, що розносили їжу на Майдані. Впізнав волонтерку, що нам приносила їсти на барикади.

Однак плани тітушок змінив дзвінок – у Києві вбили двох міліціонерів. І їм, пригадує Василь, наказали повертатись. Хлопцеві наказали вийти з автобуса, і били по голові і ногах. Потім штрикнули ножем. Згодом взяли попід руки і відволокли у поле, під кущі. Ще у лікарні Василь мріяв чимшвидше одужати, аби повернутись на Майдан. Але дістатись до Києва так і не судилось. Адже попереду були операції на травмованій нозі.

Тіло закатованого тернополянина Тараса Слободяна, який теж був учасником Майдану, знайшли аж у Сумах. У хлопця були відрізані кисть руки, а на тілі - численні сліди від катувань. Героя “Небесної сотні” поховали у Тернополі на Микулинецькому кладовищі. Ще одного тернополянина, 57-річного Миколу Остановича, досі шукають. Принаймні на це вказують дані волонтерської групи «Євромайдан-SOS». Долею зниклого чоловіка журналісти цікавились і у волонтерів, і в силових, і в державних структурах. Однак, ніде інформації про нього немає.  Шукали ми й в базі зниклих безвісти МВС. Проте на запит щодо прізвища Останович база видає відповідь, що такого немає.