Чим лякає високий тиск та що корисно для здоров’я серця, розповідає молодий кардіолог В’ячеслав Вівчар

• Високий тиск може стати "першим дзвіночком" до інфаркту, а виключення деяких продуктів зі щоденного раціону може допомогти цього уникнути.
• Як берегти серце, коли треба іти на огляд та чому інфаркти та інсульти почастішали в молодих, розповідає лікар-кардіолог В'ячеслав Вівчар.
• Журналісти «20 хвилин» продовжують розповідати історії тернопільських медиків, яким ще немає 30-ти.

29-річний В'ячеслав Вівчар працює лікарем-кардіологом у двох медзакладах. Щодня він проводить діагностику захворювань серця в приватному медичному центрі, а ще виконує малоінвазивні операції на серці із стентування в обласній Університетській лікарні.

Ще змалку В’ячеслав бачив нелегку роботу медиків, адже його батьки теж лікарі. Але в час, коли доводилось обирати професію на усе життя, зізнається, ступив на той шлях, який може принести користь іншим. Лікар зізнається,  що робота із людьми, це завжди нелегко, а коли вони мають власні важкі турботи про здоров’я — все ускладнюється. Лише розуміння, кваліфікована допомога та нотка доброго гумору, можуть зарадити ситуації.

Про найпоширеніші хвороби серця та як їх уникнути, про складні операції читайте в інтерв’ю.

— Як давно ви працюєте кардіологом?

— У мене дві роботи: в Університетській лікарні я проводжу малоінвазивні операції на серці, які називаються коронарографія. Друга робота — консультативний прийом лікаря-кардіолога в медичному центрі “Оксфорд Медікал”, де проводжу прийом пацієнтів, які скаржаться на проблеми, пов’язані з роботою серця. Роблю також обстеження, призначаю терапію та контролюю стан пацієнтів.

— З чим найчастіше до вас звертаються пацієнти? Від чого в людей найбільше болить серце?

— Більшість — із підвищеним артеріальним тиском. Дуже часто — з аритміями, також з болем чи дискомфортом в ділянці серця. Варто сказати, що серцево-судинні захворювання є звертають увагу на підвищений тиск. Є така думка, що в певному віці тиск може бути вищим, ніж 140 на 90 і це нормально. Ні. Це ненормально. У всіх людей, чи то у 18 років, чи  в 90 тиск має бути нижчим. Тільки в такому випадку серцево-судинна система не перевантажена, правильно функціонує. Часто пацієнти не контролюють тиск, або не лікують гіпертонічну хворобу, а це може призвести до інфаркту та інсульту. А це ті хвороби, які життєвонебезпечні.

Як берегти серце

— Розкажіть, будь-ласка, що може допомогти підтримувати здоров’я серця та уникнути хвороб.

— Насамперед, варто звернути увагу на те, що більшість серцево-судинних хвороб є хронічними та спадковими. І якщо, до прикладу, у батьків є підвищений артеріальний тиск, то висока ймовірність того, що у здорової молодої людини, теж з часом може проявитись гіпертонічна хвороба.

— Проблеми із тиском стали вже звичними для багатьох. На що потрібно звертати особливу увагу?

— Артеріальний тиск потрібно постійно контролювати. А ще тут важливим є спосіб життя, який веде та чи інша людина. Корисно багато рухатись, ходити пішки, рекомендовано, аби молоді люди за день в середньому проходили не менше семи кілометрів пішки. Важливо також контролювати власну вагу, а ще — здорове харчування. Старатись вживати менше жирної їжі, обмежити вживання солі, робити акцент на фрукти та овочі. Це загальні рекомендації. Звісно, якщо хочете уникнути проблем із тиском та серцем — не паліть, а ще уникайте стресів. Ну, наскільки це можливо.

Що краще не їсти

— Якщо ми почали говорити про їжу, то чи є продукти, які корисні для серцево-судинної системи? І як, щодо кави: бо є чимало дискусій навколо цього напою. Хтось каже, що для серця вона шкідлива, а хтось — що корисно пити, коли тиск низький.

— Тут радше варто говорити про ті продукти, вживання яких треба уникати Як я вже сказав, це мінімум солі, обмежене вживання жирної їжі, старатися звертати увагу на склад продуктів, зокрема виключити з раціону продукти, у яких є пальмова олія. Щодо кави, то так, частково вона допомагає, але в молодому віці потреба штучно підвищувати тиск немає, організм сам чудово регулює тиск, який комфортний для організму. Ще хочу зауважити, що у вживанні кави, єдине, що може нашкодити  — це вживання кави натщесерце зранку, бо тоді вона дає гіпертонус організму на весь день, а це може бути шкідливо. Краще спочатку з’їсти щось, а потім вже кава.

— Є думка, що за серце треба думати вже у літньому віці? Чи потрібні огляди кардіолога молодим людям? І взагалі, чи мають бути профілактичні огляди?

— До мене часто приходять пацієнти, особливо молодого віку, зі скаргами на дискомфорт в ділянці серця, але при більш детальному обстеженні виявляємо, що джерелом болю є проблеми з хребтом. Скажу так: у молодому віці потрібно займатись профілактикою серцево-судинних захворювань, бо завжди значно краще попередити захворювання, аніж боротись із хворобою. У сучасному ритмі життя, хвороби, про які говоримо: можуть розвинутись досить рано. Почастішали випадки гіпертонічної хвороби в чоловіків від 30-35-ти років. На що варто звертати увагу? Перші симптоми — часті головні болі: на піку емоційного напруження, у кінці робочого дня. При цьому варто виміряти артеріальний тиск. І якщо він навіть доходить до норми 140 на 90 або перевищує цей показник — ідіть до кардіолога, або хоча б до сімейного лікаря. Впродовж тижня-двох поміряти тиск, і якщо це підвищення закономірне, то з лікарем обговорити терапію, яка потрібна. 

У людей старшого віку ще одним “тривожним дзвінком” може бути біль в ділянці серця, який супроводжується задишкою при фізичних навантаженнях. Загалом вже від 35-ти років у чоловіків та від 45-ти років жінкам я рекомендую хоча б раз на рік здавати аналізи, проходити профілактичні огляди в кардіолога. 

Інфаркти почастішали у молодих

—  У яких випадках людям потрібне стентування?

— Ми проводимо обстеження судин, тобто коронарографію, щоб виявити, чи немає в судинах звужень, холестеринових бляшок. Адже вони можуть призводити до повного закриття артерії, яке несе за собою відмирання серцевого м’яза. Тобто інфаркту. Якщо під час цього обстеження знаходимо звужену чи закупорену судину —  можемо її відкрити, імплантувавши металічну пружинку, яка називається стент. Як це відбувається? Жодних розрізів ми не робимо, а пацієнт знаходиться у свідомості. Через катетер в артерії на руці вводимо тоненьку трубочку через судини аж до судин серця, обстежуємо їх, і якщо там є непрохідність — через цю ж трубочку вводимо стент, який розтискає бляшку зсередини і не дає їй знову звужуватись. Так відновлюється кровотік в закупореній ділянці.

— Звучить складно, і тут йдеться про людські життя. Чи доводилось вам втрачати пацієнтів? Вибачте, це непросте питання…

— Так, ці операції справді рятують людські життя. Пацієнти відмічають покращення буквально за хвилину після того, як судина відкривається. Звісно, не завжди все так просто.  Тай  серцево-судинні захворювання є найпоширенішими серед усіх. І також слід не забувати, що смертність від них є найвищою серед усіх інших.… Інколи пацієнти поступають вже не в перші години після інфаркту, а значно пізніше. Не завжди вдається ефективно допомогти…Це робота з хворобами, які мають дуже високий ризик летального завершення. Загалом варто сказати, що медицина рухається вперед, і якщо ще в 60-их роках від інфаркту помирали 8 з 10 пацієнтів, то зараз ця цифра на рівні 3-5 відсотків. Але, на жаль, було й таке, що доводилось повідомляти рідним пацієнта страшну новину...

— Якого наймолодшого пацієнта з інфарктом вам доводилось лікувати?

— Наймолодшому пацієнту з інфарктом було 32 роки. Чоловіку стало погано після занять спортом. І чим молодшй пацієнт, тим важче він переносить інфаркт. Бо молодий організм не призвичаєний до раптової втрати кровопостачання. Але у цього пацієнта, на щастя, усе склалось добре.

Також якщо говорити про інфаркти, раніше казали, що це хвороби 60-70 річних людей, то зараз і в 35-40 років, особливо в чоловіків, може розвинутись інфаркт.

— Із початком пандемії змінились хвороби серця? Чи зустрічали ви у практиці ускладнення постковідні, у “сердечників”.

— Були випадки. Доводилось оперувати пацієнтів, які перенесли коронавірус. Він впливає на розвиток інфаркту, і ми це бачили. Під час пандемії збільшилась кількість гострих інфарктів, особливо в молодих людей. Також були випадки, коли після коронавірусу в пацієнтів розвивалась гіпертонічна хвороба. А ще одна особливість, якої не було до пандемії, у молодих жінок часто після нездужання розвивалась тахікардія.

— Чи не шкодували про вибір професії?

— Змалку в мене не було чіткого усвідомлення того, ким я бачу себе. Всі в дитинстві хотіли бути космонавтами чи футболістами (посміхається прим. ред). Але коли був періоди вибору — я зрозумів, що хочу допомагати людям. У мене батьки медики. Я бачив, як вони працюють, і ця робота приносить результат для інших. Мені захотілось продовжити їх справу. Можливо, звучатиме пафосно, але так, натхнення до роботи у мене від них. Хоча, якщо чесно, часто бачив і втому, бо робота з людьми — це завжди непросто, а робота з людьми, у яких проблеми зі здоров’ям — це ще важче. Я ніколи не жалів про свій вибір. Бо коли пацієнт повертається до тебе і каже, що у мене значно покращилось здоров’я завдяки вам — це найкраща винагорода.

Читайте також: 

Як не захворіти на рак і що робити, аби вилікуватися? Поради 24-річної лікарки-онколога з Теребовлі 

Лікар до 30-ти: стоматолог-хірург з Тернополя про складні операції і як пацієнти іноді кусають за пальці 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.