Священник Олексій Філюк з Тернопільщини має найбільшу в країні онлайн-парафію

Історію священника з Лановеччини Олексія Філюка ми розповідали у матеріалі "Любіть людей і сипте цукор до кави": отець Олексій Філюк про церкву, кухню і прийомного сина". Тоді матеріал зібрав сотні позитивних коментарів, а історія чоловіка, який взяв під опіку хлопчика зворушила читачів. 

З того часу кількість прихильників і онлайн-парафіян у священника зросла у кілька расів, а сам він продовжує ділитись щирістю та Словом Божим з людьми через соцмережі. Розмову  зі священником подаємо у форматі "питання-відповідь". 

— Ваш блог став великою частиною життя. Скільки уже підписників у вас?

— На фейсбук-сторінці 65 тисяч, на сторінці в Instagram — понад 10 тисяч. Направду, я не сподівався, що людей буде так багато, але я проповідую Слово Боже і є ті, хто хоче його слухати. Щовечора о 21 годині ми збираємось на слухання і роздумуванням над Божим словом. 

Від автора: 

У блозі отця Олексія є відповіді на питання, які турбують кожного християнина. До прикладу нещодавно в онлайн-трансляції священник розповідав про те, чи можна християнину робити тату.Чи може під час вичитки злий дух, який вигнаний перейти на іншу людину? Як навчити дітей молитися? Чи потрібно платити в храм, або священику за обряд похорону? Що робити з старими календарями та іконками? Чи правда що у Ісуса Христа за жінку була Марія Магдалина? Яка різниця між Католицькою та Православною Церквою?

— Чи підтримують ваші сини те, що ви займаєтесь блогерством. Розкажіть про Віктора і Сергія. Як вдалось побудувати такі теплі взаємини з ними? 

— Віктор живе зі мною вже чотири роки, Сергійко — два. Дай Боже, щоб у кожній повній сім'ї діти були такі щасливі, як щасливі мої діти тут. Не хочу себе перехвалювати, але вони мають свій простір, мають свої кімнати, вдома чисто, приготована їжа. Вони знають, що їх люблять. У нас є традиція щосуботи проводити день разом. Ми готуємо, прибираємо вдома і у храмі, і все це разом. 

Історію про те як священник всиновив двох дітей читайте у матеріалі: "На одну дитину-сироту у світі менше: відомий священник з Лановеччини взяв у сім'ю другого прийомного сина"

— Як ви усе встигаєте: дім, кухня, діти... А ще й сотні і навіть тисячі імен за здоров'я, які люди залишають в коментарях. Скільки часу іде на те, щоб виписати ті імена та на молитву? 

— Якщо з Богом все встигаєш, все реалізовуєш вчасно. До прикладу на карантині я почав практикувати записки за здоров'я онлайн. Буває таке, що є дві-три тисячі коментарів. І в кожному по п'ять-десять імен, а то і більше. Щонеділі і щосвята я не пишу про те, що буду молитись за здоров'я, але по-можливості роблю це. Наприклад перед Різдвом люди почали писати коментарі за здоров'я. За день до свята в обідню перерву на роботі я буду видруковувати коментарі. На це піде 500-600 листків паперу. Буде може 3-4 тисячі сімей, в кожній по 5-10 імен, а то і більше. 

З них одиниці роблять пожертви. Якщо з тисячі людей двоє-троє зроблять пожертву — то буде добре. Але я не за гроші молюсь. Просто такий час, що в карантин не кожен може піти до церкви і дати за здоров'я. Я роздруковую ці коментарі і коли є час вечірньої служби, то я роблю Проскомидію за здоров'я тих людей, які писали. Я це роблю не сам. Я виймаю часточки, поминаю, біля мене стоять мої діти, і ми разом вичитуємо кожне ім'я. Якщо не встигаємо це зробити -—вичитуємо ще на Ранішній службі. На новий рік ми читали їх більше години. Нас було семеро церковників. Якби я читав сам — то було б 7-8 годин.

— Чого побажаєте нашим читачам? 

— Щоб в кожному домі було радісно і тепло.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.