«Хочу не просто навчати, а надихати» – історія Наталії Перехрист, яка увійшла до ТОП-50 вчителів країни

• Вона каже, що вчить не боятися помилок, мріяти сміливо й досягати своєї мети. Її уроки – це простір довіри, творчості та технологій, де кожна дитина відчуває, що може більше. Саме так відгукується про роботу Наталія Перехрист, вчителька з тернопільської школи №23.
• Її методи та підходи оцінили на всеукраїнському рівні, відібравши до ТОП-50 найкращих учителів України за версією щорічної премії Global Teacher Prize Ukraine.

Ще зі шкільних років Наталія Перехрист була впевнена: хоче стати вчителькою, щоб своїм прикладом надихати дітей не здаватися й сміливо йти до мети. Її мрія здійснилася – уже одинадцять років вона викладає інформатику та англійську мову в тернопільській школі №23. За цей час працювала з учнями різного віку – від першачків до випускників. 

Освіта без шаблонів

Один з головних викликів для сучасного вчителя – мотивувати дітей до навчання. За словами Наталії Перехрист, традиційні методи, з відкритою книжкою і вправами за зразком, більше не працюють. Аби здивувати та зацікавити учнів, доводиться постійно шукати нові інструменти: на допомогу приходять штучний інтелект, ігри, фільми та STEM-освіта.

– Кожен предмет потребує свій підхід та методику. На інформатиці ми часто створюємо проєкти, граємо в різні ігри. Учні мають свої електронні кабінети, де можуть переходити на різні платформи, вчитися, додатково проходити той чи інший матеріал. Також для своїх учнів я розробила сайт, де вони можуть завершувати практичні завдання вже вдома – за бажанням, – розповідає пані Наталія. – STEM-освіта дає змогу поєднувати природничі науки з технологіями. Наприклад, під час одного з проєктів діти разом зі штучним інтелектом вчилися сортувати сміття: на природознавстві вивчали склад пластику, а разом з ШІ обмірковували, як його можна переробити чи утилізувати, щоб не було шкоди для природи.

Вивчення іноземної мови у класах Наталії Перехрист також виходить за рамки підручника. Її учні беруть участь у програмі «Україна говорить англійською», в межах якої мають змогу спілкуватися з носіями мови.

– Попередньо ми визначаємо спільну тему для розмови, а потім ділимося враженнями, слухаємо досвід інших дітей і викладачів. Також вивчаємо теми за допомогою фільмів – є багато платформ, де можна переглядати стрічки із субтитрами. До того ж, я розробляла тестування відповідно до тематики, а ще ми працюємо з воркбуками, де прописуємо лексику. Сучасні підходи дають можливість розвивати креативність, критичне мислення і краще аналізувати, – пояснює педагогиня.

Кредо вчительки – «Спробуй, досліджуй і не бійся помилитися». Вона переконана: головне – не оцінки, а знання, здатність мислити, аналізувати й комунікувати. Працювати з молодшими класами складніше. Діти більш активні, вимагають індивідуальної уваги й балансу між грою та навчанням. Старші — свідоміші, але там потрібно бути в тренді, зацікавлювати, мотивувати, щоб учень сам захотів прийти на урок.

– Учні не повинні боятися вчителя, соромитися відповідати, ділитися своїми думками чи навіть секретами. Бувають випадки, коли щось не виходить, і в дітей зникає віра в себе. Тоді я підтримую, можу індивідуально порадити, вислухати. Заохочую дивитися ширше на світ, не боятися нових викликів. Якщо хочуть брати участь у конкурсі чи відвідати щось цікаве, пов’язане з нашими предметами – я завжди підтримаю, – розповідає Наталія.

Попри складні умови, минулий навчальний рік став для Наталії роком нових досягнень. Разом з учнями вона взяла участь у низці всеукраїнських та міжнародних проєктів. Одним із найяскравіших був тиждень кодування EU Code Week 2024 – щорічна міжнародна ініціатива, яка спрямована на популяризацію програмування та цифрових навичок серед молоді. 

– Участь у цьому тижні був викликом не лише для учнів, а й для мене. Спочатку діти вагалися, але я сказала: «Давайте спробуємо! Покажемо себе світу», бо там долучалися учні з 49 країн світу. Ми ризикнули і не прогадали – продемонстрували свої знання, увійшли до п’ятірки найкращих, отримали геймерські клавіатури. Пам’ятаю, як чекали прямий ефір, у якому мали оголосити переможців – це був справжній вибух емоцій. Я бачила блиск в очах дітей. Вони змотивувалися, почали цікавитися іншими проєктами і нині залюбки беруть участь, – згадує вчителька.

Окрім педагогічної роботи, Наталія Перехрист є амбасадоркою цифрової грамотності. Разом із двома колегами вона бере участь у міжнародних освітніх обмінах – ділиться досвідом, розповідає про освіту під час війни і демонструє, що попри всі виклики, українські школи впроваджують інновації та не відстають у цифровому розвитку.

Вона також виграла ще одне фінансування від європейських партнерів – ці кошти вже незабаром дозволять оснащити кабінет інформатики мультимедійною дошкою та планшетами. Крім того, пані Наталія – сертифікована експертка інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, а її педагогічна розробка здобула срібну медаль у Всеукраїнському конкурсі «Сучасні заклади освіти».

– Кожен конкурс, кожна програма – це можливість відкрити себе, дізнатися щось нове, поділитися досвідом, знайти однодумців і заявити на весь світ про нашу школу №23. Ці програми дозволяють покращити матеріально-технічну базу навчального закладу, – додає вчителька. 

Вирішила ризикнути

Наталія Перехрист давно знала про національну премію для вчителів-агентів змін Global Teacher Prize Ukraine. Але раніше не наважувалася податися, лише раділа за колег і щиро пишалася їхніми здобутками. Цього ж року вирішила ризикнути і заявити про себе. 

– Це велика відповідальність для мене. Перед подачею заявки тричі її переписувала: треба багато викласти, але так, щоб було змістовно, цікаво й переконливо. Хотілося зацікавити комісію і бачу, що на першому етапі у мене вийшло. Я дуже зраділа, коли побачила своє ім’я серед 50-ти найкращих.  Для мене важливо – це перший показник того, що я рухаюся в правильному напрямку. Чи були сумніви? Звісно, але я їх долаю і таким чином є реальним прикладом для своїх учнів, – додає тернополянка. 

Для пані Наталії головне в конкурсі – не перемога, а змінити українську освіту, зробити її цікавішою, гнучкішою, ближчою до дитини.

– Global Teacher Prize Ukraine – це можливість познайомитися з однодумцями, поділитися досвідом, створити спільноту, реалізовувати круті проєкти, які допоможуть відійти від застарілих підходів. Я вірю, що всі уроки можуть бути цікавими. Це працює не лише на моїх предметах. Це вдається математикам, фізикам, учителям фізичної культури та іншим. Я спостерігаю за колегами з інших регіонів – є в кого повчитися. Чекаю зустрічі, щоб особисто поговорити, обмінятися порадами й розповісти про власні ідеї, – говорить пані Наталія.

Нині вчителька школи №23 працює над відеовізиткою – одним із етапів премії, де кожен учасник має розповісти про свою роботу, місію і мрію. У її випадку – це не просто відео. Це ще один шанс надихнути інших та довести, що вона гідна бути серед кращих в Україні. 

Читайте також:

Кого чекають в університетах Тернополя? Розповідаємо про кількість місць та ціни

Математика без кордонів: як Ольга Ензельт з Тернополя навчає дітей Донеччини онлайн

Пропоную зменшити кількість предметів. Учитель з Тернопільщини розповів, як консультує Зеленського

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.