У Туреччині батьки тримають дистанцію з дітьми, попри це там надзвичайно розвинений культ сім’ї. Менші поважають старших, діти можуть жити з батьками до старості.
Виховання дітей в окремих країнах світу у нас може викликати глибоке здивування. Втім, і українські традиції за кордоном сприймають далеко не всі.
Ми продовжуємо цикл публікацій про те, як виховують дітей у різних країнах світу. У попередніх випусках ми розповіли про виховання у Канаді, США, Франції, Норвегії та Малайзії. Цього разу – Туреччина та Чехія.
У Туреччині виховання=релігія
Вікорія Г. кілька років разом зі своїм чоловіком жила в Туреччині. Зізнається, що населення цієї країни настільки багатогранне, що просто неможливо досконало знати, як живуть різні сім’ї. Аже кожна родина має власний підхід до багатьох питань, у тому числі і виховання.
- У Туреччині багато чого залежить від релігії, - каже вона. – Багато сімей є ревними мусульманами, вони моляться кілька разів на день, відвідують мечеть. Такі сім’ї з дитинства привчають дітей виконувати сталі сімейні традиції. Хоча є також родини, котрі вже переймають досвід життя європейців, і релігійність не настільки глибоко сидить у їхніх головах, а отже, і способі життя.
За словами Вікторії, жінки, які здобувають освіту, працюють. Але є багато таких, котрі не мають освіти, ніде не працюють, а суто займаються дітьми. Сильні вікові традиції досі дають про себе знати.
- До речі, освічені сім’ї, які відходять від старих традицій, мають дві дитини, у середньому, а ті родини, які є глибоко віруючими, вважають за святе народжувати багато дітей. Це нібито і є основне призначення жінки в цьому світі, - додає співрозмовниця.
Хлопчикам роблять обрізання
У Туреччині, крім державних лікарень, є багато приватних медичних закладів. Там народжує багато жінок. Крім того, туркені нерідко роблять кесарів розтин. Після народження малюка, за словами Вікторії, жінка повертається додому.
- Існує таке повір’я, що жінка не може виходити з хати аж 40 днів після пологів, аби її та дитину не зурочили, - каже вона. – Жінка навіть у магазин сходити не має права. А вже через цей проміжок часу в гості до немовляти приходять родичі та знайомі. Усі вони обов’язково приносять дорогі подарунки, зокрема золото. Приходити з пустими руками – то неповага та дурні манери.
Із раннього дитинства, на думку жінки, у Туреччині дуже розрізняють дітей по статі.
- Для родини велике свято, коли народжується хлопчик – продовжувач роду, - каже Віка. – До появи дівчат ставляться менш спокійно. Хоча це також усіх не стосується.
Усім хлопчикам в Туреччині роблять обрізання. Цю процедуру виконують або після народження, або у віці 7-12 років. Звичайно це роблять в серпні або початку вересня.
- Обрізанню передує стрижка голови та перевірка знань основних молитов. Хлопчика наряджають в красивий костюм із стрічкою через плече, на якій написаний арабський вислів «Машалла», , що означає «Та зберігає Бог!», садять на коня, верблюда або віз і везуть урочисто до сюннетчи - фахівцеві, що здійснює процедуру обрізання. Обрізання - велике сімейне свято. Батьки і гості дарують винуватцеві торжества подарунки. У турків в обряді обрізання обов'язково бере участь дорослий чоловік, схожий з хрещеним батьком у християн. Він називається "кивре". Його обов'язок опікати до повноліття молодого мусульманина, наставляти на шлях істинний. Напередодні обрізання хлопчикові говорять: «Ти вже чоловік, сильний і хоробрий, повинен бути мужнім, не боятися болю», - продовжує Вікторія.
У 11-12 років влаштовують у родині свято і для дівчат. Цим самим вони показують, що дівчинка вже стає жінкою. Коли в дівчинки з’являються перші «місячні», релігійні батьки вдягають на неї хіджаб (жіночий одяг в ісламі, головне призначення якого — приховати фігуру, обриси тіла жінки – прим. авт.).
Декрет триває 16 тижнів
Трирічної декретної відпустки у Туреччині немає. Жінка, яка працює, може бути у декреті вісім тижнів до пологів і ще 8 – після. Потім дитину залишають на догляд батьків, або ж няні. Є ще варіант дитячих ясел.
- Часто жінки після народження дитини залишаються вдома і не повертаються до роботи, а обов’язок забезпечувати сім’ю лягає лише на плечі чоловіка, продовжує героїня публікації. - До речі, турецькі чоловіки з гордістю виконують цей обов’язок. У релігійних та консервативних сім’ях чоловіки навіть забороняють своїм жінкам працювати.
Окрім державних садочків, у Туреччині дуже багато приватних. Методика виховання у них приблизно така ж, як і в нас. У приватних садочках вивчають англійську, а в старших групах – дітей в ігровій формі вчать грати в шахи для розвитку логіки, пишуть комп’ютерні програми тощо. Із семи років діти йдуть до школи. Знову ж таки, є і державні, і приватні заклади.
Рано стають самостійними
За спостереженнями жінки, у Туреччині діти швидше стають самостійними. Дівчатка з дитинства допомагають мамі, а хлопці – татові. Деколи у 12 років дівчат уже віддають заміж. Таке рішення батьків часто пов’язане із фінансами, коли батьки отримують гарний викуп за наречену.
- Дуже відчувається гендерна нерівність, сини з батьками переважно ходять у мечеть, жінка не має права перебувати на молитві у тому ж приміщенні: вона або молиться вдома, або йде до жінок на поверх нижче, - розповідає співрозмовниця. – Дівчата з раннього віку мають багато обов’язків по господарству, хлопців – більше балують.
Великим плюсом у виховання, на думку Вікторії, є повага до старших. Там уже з маленького діти цілують руки батькам та старшим родичам при зустрічі. Коли до когось приходять гості, то діти переважно сидять окремо, а батьки окремо.
- У них є дистанція між батькам і дітьми, в більшості випадків діти самі бавляться з однолітками, чи братами і сестрами, але при цьому в них все одно зберігається культ сім’ї, - наголошує вона. – У більшості випадків вони завжди поважають та підтримують один одного.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер