Кожна помилка – досвід. Переселенка з Харкова відкрила кав’ярню в Тернополі
Вона змінила Харків на Тернопіль, а сферу ІТ – на власну кав’ярню. Знайомтеся: підприємниця Анна Григоревська. Після повномасштабного вторгнення дівчина евакуювалася й реалізувала свою ідею. На власному прикладі Анна доводить: змінювати сферу непросто, але все можливо.
Зустрічаємося з пані Анною у її кав’ярні, вона ознайомлює нас із закладом. Тут яскраво, затишно, пахне кавою, а також привертає увагу сітка з полароїдними фото клієнтів – кожен може залишити частинку себе у закладі. Вона говорить: за два роки ведення бізнесу вже пройшла всі етапи – від будівельних до декораторських, але це в задоволення.
Любов до кави – як ідея для бізнесу
Ідея відкрити власну кав’ярню із запашною кавою та смачними десертами виникла в Анни ще у Харкові. У спальних районах їх було мало, а до центру їхати хотілося не завжди. Тоді й виникла думка спробувати щось своє. Проте через повномасштабне вторгнення довелося втілювати вже у Тернополі.
– У студентські роки працювала офіціанткою, згодом перейшла в ІТ і не планувала повертатися у сферу обслуговування. Бізнес – завжди ризик, я це розуміла, але вирішила спробувати. Спочатку все здавалося страшнішим і складнішим, ніж є насправді. Головне – визначитися з алгоритмом дій: що й як робити, з чого починати, – говорить дівчина.
Оскільки Анна відкривала бізнес із нуля у новому місті, радить і іншим: дізнаватися максимум інформації про підприємницьку діяльність, податки та дозволи, а вже потім зосереджуватися на конкретному напрямку, який обрали для себе.
– Я знала, що хочу саме кав’ярню, тому перечитувала всю безоплатну інформацію в інтернеті. Згодом проходила навчання з підприємницької діяльності. Але розуміла: відкрити й керувати замало – треба ще й уміти приготувати каву та обслуговувати техніку. Тому вчилася і баристою, і розбиралася в обладнанні. Це важливо, щоб у разі форс-мажорів могла сама підстрахувати й закрити всі проблемні моменти, – каже підприємниця.
Для тих, хто має ідею, стартовий капітал, але боїться, що його може не вистачити, Анна Григоревська каже як варіант – грантові пропозиції. Потрібно скласти бізнес-план, пройти співбесіду та всі етапи затвердження – і тоді є шанс отримати кошти від держави, які необхідно буде повертати через податки.
– Ми також брали грант від держави на 250 000 гривень, за які придбали два холодильники, льодогенератор, вітрину. Але реалізували його частково, адже тоді ще не знали всіх тонкощів. Більше вкладали і продовжуємо вкладати власні кошти. Нині вже є чимало безоплатних консультатів, які допоможуть і заповнити бізнес-план, все прорахувати, пройти співбесіди та правильно реалізувати, – говорить дівчина.
Виділяйся – будь особливим
У своєму закладі Good Mood Coffee Анна робить акцент на кавових напоях і чаях, десертах та солоній випічці. Для різноманітності разом із командою вводить сезонне меню та підлаштовується під тренди.
– Ми час від часу проводимо тематичні вихідні: були вишневі, коли готували айс-матча латте з ніжним вишневим пюре та домашній пиріг, були полуничні вихідні, день синабону, спеціальне меню до Дня закоханих. На Великдень випікаємо паски на замовлення. Нині плануємо додавати страви та напої з гарбузом. Також прикрашаємо заклад атрибутикою залежно від сезону, – розповідає Анна Григоревська.
Для неї важлива й атмосфера: велике дзеркало, яскраві стіни, гарне освітлення та меблі на замовлення допомагають створити впізнаваний стиль.
– Мені не дуже подобається, коли кав’ярні схожі одна на одну – просто бежеві стіни й нічого цікавого. Ми хотіли додати кольору, щоб у гостей виникала асоціація саме з нами і вони запам’ятовували наш заклад візуально. Якщо хтось бачить фото в соцмережах без відмітки, місцеві одразу впізнають, що це ми. Тому ми працювали з дизайнером і просили створити цікаві поєднання кольорів, – пояснює підприємниця.
Бізнес – не лише про гроші
Бізнес – командна робота, у якій важливу роль відіграють постачальники та працівники. Якість комунікації й підтримка всіх учасників процесу визначають стабільність.
– З деякими виробниками співпрацюємо від перших днів нашої діяльності – наприклад, з кондитером та тими, хто виготовляє каву. Важливими є якість, ціна й добра комунікація. Якщо виникають складні ситуації, одразу видно, як постачальник на них реагує. Якщо він намагається допомогти, підтримати, вирішити питання – це зелений прапорець: такого постачальника варто обирати. Дружня підтримка також має значення: якщо щось не розумієш, наприклад, у каві – іноді потрібна порада професіонала. У виробників кави є технологи, до яких можна звернутися за консультацією. Так, в умовах війни бувають затримки або проблеми через блекаути, але ми намагаємося завжди мати запас продукції й ставимося з розумінням до наших постачальників, – розповідає підприємниця.
Один із викликів, з яким впродовж двох років зіштовхується Анна Григоревська, – брак кадрів.
– Люди виїжджають, і зараз дуже складно з персоналом: спочатку знайти, потім навчити, але ніколи не знаєш, скільки часу ця людина пропрацює. Якщо бракує людей, дівчата беруть додаткові зміни, а в критичній ситуації я сама виходжу працювати. Це нормально, коли маєш власний бізнес, і вчергове доводить – треба вміти все, – говорить дівчина.
Вести бізнес під час війни куди складніше. Адже до закупівлі обладнання, пошуку персоналу та ведення звітності додаються ще й обстріли та блекаути. Зі слів власниці кав'ярні, все прорахувати наперед неможливо.
– У нас усе залежить від електрики. Маленького генератора на кавомашину, гріндер і холодильники нам не вистачає, тому брали потужніший. Крім того, його слід регулярно обслуговувати й навчати персонал правильно користуватися. Бували дні, коли з 13 годин роботи ми 7 проводили на генераторі – фактично половину дня. Ми ще жартували, що генератор – наш повноцінний працівник, який потребує оплати. У цілому ми це пережили, і зараз це вже не здається таким страшним, як раніше, – наголошує підприємниця.
Якщо маєте фінансовий капітал для старту та чітке бачення розвитку бізнесу, варто не зволікати й починати, наголошує Анна Григоревська. Усе це – досвід: помилки не слід сприймати як невдачі, а як уроки, які можуть стати у нагоді в майбутньому. Навіть якщо щось не вийшло, це просто новий досвід, який може знадобитися через кілька років у зовсім іншому сценарії.
Читайте також:
Стоматкабінет, кав’ярня чи швейний цех: які бізнеси продають у Тернополі та скільки вони коштують
Від 12 кіз до успішної справи: історія екоферми «Веселі козенята» у селі Хомівка
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
