«Моє небо впало і розбилося…»: дружина загиблого Володимира Брославського поділилася спогадами про захисника

«Моє небо впало і розбилося…»: дружина загиблого Володимира Брославського поділилася спогадами про захисника

Командир мінометної батареї батальйону територіальної оборони військової частини А7033 Володимир Брославський загинув у вересні 2025 року на Сумщині, рятуючи свого побратима. Більше про військового читайте в матеріалі або дивіться у відео.

46-річний Володимир Брославський був пов’язаний із військовою службою ще з 2015 року. Захищав Батьківщину в гарячих точках Донеччини, Харківщини та Сумщини. Серед побратимів тернополянин мав позивний «Хорват» — символічний, пов’язаний з історією України, адже територію сучасної Західної України, звідки він родом, населяли білі хорвати, розповіла його дружина Тетяна.

— Він умів ризикувати і завжди знав, заради чого ризикує. Був дуже цілеспрямованим і сміливим, його не лякала невідомість. Лише постійно повторював мені: «Хтось має робити ту роботу — захищати українські землі». Він вважав, що перебуває на своєму місці, адже має досвід і знає, як треба воювати, — згадує дружина загиблого захисника.

Більше читайте тут: «Він врятував побратима, а сам – загинув»: родина захисника Володимира Брославського вчиться жити після його смерті

За час військової служби нашого земляка нагородили почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Також йому присвоїли звання почесного громадянина міста Тернополя (посмертно). Він є кавалером ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Володимира Брославського поховали на Микулинецькому кладовищі. Родина зареєструвала петицію про присвоєння йому звання Героя України. Уже вдалося зібрати необхідну кількість голосів. Наразі очікують на відповідь від Офісу Президента.

Читайте також:

Тернопіль прощається із воїном Юрієм Костишиним на псевдо «Кіт Характерник»

«Завжди був у вирі подій і не ховався від небезпек»: Тернопіль прощався з пластуном та захисником Андрієм Будою​​​​​​​

«А хто сказав, що я піду зі служби?» Історія 60-річного Костянтина Глінчікова, який повернувся з полону​​​​​​​

 

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Поліна Дайнега - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up