“Музика - мова, яка не потребує перекладу”. Інтерв'ю із відомим гуртом «Rock-H»

«Rock-H», або «Рокаш»  — український рок-гурт з Мукачева. Заснований у восени 2008 року.

   - Ми зібралися і просто вирішили створити гурт, - розповідає вокаліст гурту Віктор Янцо. – На той час я закінчив консерваторію на композиторському факультеті і не знав, як застосувати знання композитора. Тому вирішив спробувати себе у якомусь популярному жанрі.

Музиканти вибрали рок-напрям, дуже багато експериментували та шукали вокалістів. Фронтмен розповідає, що вони виконували дуже різну музику: і українську естраду, і важкий рок. І одного задля експерименту спробували зіграти ту, яка заснована на українському фольклорі.

   - Для нас це стало відкриттям, бо це був “неформат”, але ми зрозуміли, що в цьому може бути наша фішка, - каже музикант. - Один із учасників колективу запропонував назву “Рокаш”, це слово у перекладі означає - “спільнота, гурт”. Нам сподобалась ця ідея, і досі в нас є такий сталий вираз: “Бис ми були на все рокаш”. У перекладі він означає: “Щоб ми були завжди разом”.

Також вокаліст у цьому слові побачив корінь “рок”, що позначає стиль музики колективу.

   - Буква “Н” у слові Rock-H означає - висоту, карпатські вершини, - каже музикант. - І тоді, коли ми вже визначились, що це буде рок на основі закарпатського фольклору, то нам стало досить легко працювати.

Гурт почав плідно творити, а головне, що виконавці бачили позитивну реакцію публіки.

   - Але потім ми натрапили на деяке нерозуміння радіостанцій, телебачення. Для них це був “неформат”, - каже Віктор Янцо. - Бо не всі розуміють закарпатську говірку, бувало навіть таке, що хлопці, які починали грати в колективі, не розуміли, про що ми між собою говоримо.

Свій стиль музиканти називають «Підкарпатський рок» за історичною назвою території – це Підкарпатська Русь, звідки походить гурт. Зараз у складі гурту лише троє музикантів. Барабани - Володимир Ульянов, бас-гітара - Олег Олексин та вокал, клавіші, композитор - Віктор Янцо.

“Пісні наповнені народним колоритом”

  - Коли я навчався в аспірантурі, то писав кандидатську дисертацію на тему: “Використання закарпатського фольклору у творчості академічних композиторів”, - розповідає фронтмен. - Тому я мав багаж знань із фольклору, і наші пісні наповнені народним колоритом. Я не використовую народну мелодію, а використовую текст. Тобто, цей колорит звучання народних текстів мені дуже імпонує і я створюю авторські мелодії у народному стилі.  Дуже часто люди думають, що це народна пісні, але це мій авторський варіант тексту.

Народні пісні музиканти шукають у старих збірниках. Хоч, як каже вокаліст, у текстах дуже багато архаїзмів, і їх важко трансформувати під сучасність.

 “Хочемо, щоб музика проникала до сердець”

  - За роки творчість “Рокаш” змінилась, але найголовніше залишилось - ми хочемо, щоб наша музика викликала щирі емоції, - каже музикант. - Колись ми звучали досить потужно, було дуже багато рок-елементів, а зараз ми зробили м’яке звучання. Частково це трапилось для того, аби потрапити на широку аудиторію та на радіостанції. Редактори станцій не люблять важкого звучання, але на концертах наша музика звучить все рівно по-роковому.

Зараз колектив вирішив експериментувати і писати музику літературною мовою, відійшовши від закарпатського фольклору.

  - Я почав ловити себе на думці, що пишу нові пісні, але не залучаю народні тексти. Наприклад, остання робота “Оксано” - це не народна пісня, як багато хто помилково думає, - каже чоловік. - Для того, щоб писати музику, не потрібно сидіти і чекати натхнення. Муза приходить під час роботи. Потрібно працювати щодня.

Зараз музиканти зосереджені створенні нових синглів, до яких відразу випускають кліпи.

   - Найвища мета для будь-якого музиканта - створювати такий продукт, який не буде мати мовних бар’єрів, - каже чоловік. - Музика - мова, яка не потребує перекладу і не має кордонів.

А послухати гурт «Рокаш» тернополяни зможуть на RIA Fest, який відбудеться 30 червня у парку ім. Т. Г. Шевченка.