Новий рік у Молдові: країна вин і мамалиги

- Коли я працювала за студентською програмою в США, то познайомилася з дівчатами з Молдови - сестрами Мариною та Іриною, - розповідає тернополянка Вікторія Ратинська. - Ми працювали разом і дуже здружилися. Вони проживають неподалік Кишинева - в невеличкому містечку Страшени. 

Повернувшись додому, подруги підтримували зв'язок. Жваво переписувалися в соцмережах, спілкувалися у Skype. - Коли Ірина та Марина торік запросили мене у гості, я особливо не вагалася. Мріяла побачити їх знову і відвідати Молдову, - продовжує дівчина.

Оскільки днями мали святкувати Новий рік, друзі почали готуватися. Прикрасили будинок, поставили ялинку. Виявилося, що молдовські звичаї не відрізняються від наших. Навіть страви - дуже схожі.

Не обійшлось без олів’є

Під час застілля не обходиться і без салату олів'є. - На Святвечір у них теж готують 12 страв. Головна - аналог нашої куті. Але Різдво вони святкують, як і в Західній Європі, 25 грудня, - пригадує Вікторія.

 - Мені сподобалося, що в їхній родині всі снідають, обідають і вечеряють разом. Незалежно, наскільки хто зайнятий. І це стосується не лише свят. Якщо в нас під час застіль переважає горілка, то у Молдові - вина. На вибір - червоні, білі, рожеві. Вони хороші, натуральні - без звичної для нас “хімії”. Місцеві кажуть, що так дешевше, адже барвники коштують грошей. - Страшени - невелике містечко. Майже всі жителі роблять домашнє вино, а виноград вирощують на ділянках біля дому. Одні - більше, другі - менше, - веде далі дівчина.

- Не виняток - родина моїх подруг. У їхніх батьків є невеличкий город. Тому вино - тільки для власних потреб. Мають румунські паспорти У Молдові, як і в нас, прийнято приймати гостей і відвідувати інших. Ця традиція - давня. Заздалегідь попереджати про візит не треба, бо гостям завжди раді. 

- Не минуло й кількох днів, як я знала майже всіх сусідів, - пригадує тернополянка. - Вони часто заходили у гості, приносили з собою якісь гостинці та вино, вітали з Новим роком. До речі, молдовською це звучить, як “ла мульцані”.

Молдовська мова - не з легких, але порозумітися із місцевими нескладно. Адже всі чудово розуміють російську. Хоча тепер у школах її вивчають лише за бажанням.

- Подруги якраз складали екзамени в автошколі. Я здала на права трохи раніше, тому вони жартували: “Будеш нам підказувати”, - пригадує Вікторія. - Примірники тестових завдань були на двох мовах: молдовській і російській.  Молдовська схожа на румунську. Різниця - майже невідчутна, бо менша, ніж між українською та російською. Багато молдован мають родичів-румунів, а дехто - навіть паспорти сусідньої держави. Адже закон дозволяє мати подвійне громадянство.

- Коли я збиралася в мандрівку, знайомі казали: “О, Молдова... Там, напевно, багато циганів…”, - продовжує Вікторія. - Але приїхавши туди, я не побачила жодного. Це не більше, ніж стереотипи. На залізничному вокзалі у Хмельницькому циганів набагато більше.

Проблеми у сусідній країні - такі ж, як у нас. Багато жителів Молдови, як і українці, їздять на заробітки за кордон.

- Я провела в гостинній Молдові тиждень. Навіть не зчулася, як треба було повертатися додому, - пригадує дівчина. – Тепер чекаю подруг у гості на Новий рік. Колись, ще до нашого знайомства, у школі, вони бували на екскурсії в Одесі. Їм дуже сподобалося те місто біля Чорного моря.

Глінтвейн п'ють із чорним перцем

Під час мандрівки у Молдову тернополянка побувала на екскурсії в столиці країни - Кишиневі. Це місто видалося їй великим і дуже гарним.

- Мені запам'ятався торгово-розважальний центр MallDova. На останньому поверсі грав оркестр. Всі музиканти були переодягнені на Дідів Морозів, - розповідає Вікторія. – У торговому центрі продавали вироби ручної роботи, одяг та ялинкові прикраси.

До речі, молдовські національні костюми трохи схожі на наші. Там теж є вишивка.  Біля ялинки в центрі Кишинева розбили ціле наметове містечко. Люди прогулювалися біля ялинки, купували сувеніри, фотографувалися з казковими героями.

- У наметах продавали новорічну атрибутику, прикраси, а також дуже смачне гаряче вино з чорним перцем, - додає тернополянка. - Це - особливість традиційного молдовського глінтвейну. Вони не додають корицю і гвоздику. Лише перець. На смак цього не відчуваєш, але міцності напою перець додає. Місцева кухня розмаїта, поживна і смачна, тому одразу засмакувала українці. У пошані там - здорова, натуральна їжа.

Традиційна молдовська страва - маленькі голубці, загорнуті у виноградне листя.

- Якщо в кукурудзяну кашу мамалигу додати трохи бринзи, овочів та м’яса - пальчики оближеш, - додає дівчина. - Традиційними є пиріжки із листкового тіста з солодкою начинкою. Вони називаються "плацінди".  
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.