«Про молодшу онучку навіть не знав»: історія звільненого з полону захисника Анатолія Копчі

Поліна Дайнега

Майже два роки у російському полоні перебував захисник із Монастириської громади Анатолій Копча. На його повернення чекала велика родина, а справжнім сюрпризом стало народження ще однієї онучки. Більше читайте у матеріалі або дивіть у відео.

54-річний Анатолій Копча тривалий час працював у будівельній сфері за кордоном, але повномасштабне вторгнення застало його у місті Монастириська. У 2024 році його мобілізували — чоловік у складі 46-ї бригади потрапив на Донеччину. Влітку 2024 року він перестав виходити на зв’язок, а згодом з’ясувалося, що потрапив до російського полону.

— Я почала шукати інформацію в телеграм-каналах і приблизно через місяць побачила відео, з якого стало зрозуміло, що він у полоні, — пригадує донька. — Після цього ми зверталися до всіх можливих інституцій — Координаційного штабу, омбудсмена, Червоного Хреста. Через 3–4 місяці через Червоний Хрест отримали повідомлення, що російська сторона підтвердила полон.

Шостого березня 2026 року син захисника отримав повідомлення: «Вітаємо, вашого батька звільнено».

— Це була така ейфорія… Просто радість і сльози одночасно. Розмова була про прості речі: як ти, як справи. Я розповідала про себе, про дітей — так, він навіть не знав, що у мене народилася друга донечка. Він дуже зрадів, — згадує Софія Глушко.

Попереду — адаптація після полону і повернення до життя поруч із родиною.

Читайте також:

«Мріє повернутися в рідний дім. А все погане — забудеться». З полону повернувся Анатолій Копча

Перші свята після полону: повернувся додому і став хрещеним донечки побратима

Після полону не міг усміхатися: допити під струмом, окріп замість душу, катування щодня

Подякуй журналістці гривнею