Розмальовує ракетні комплекси та збирає кошти для військових: історія незламності тернопільської художниці
- Жах війни та велич культури у своїх роботах ось вже рік вдало поєднує тернопільська художниця Оксана Лехняк. Замість звичних полотен, одягу та взуття все частіше доводиться розмальовувати залишки зброї, яку використовували українські бійці в боротьбі з російськими окупантами.
- Креатив та творчість дівчини високо оцінюють як в Україні, так і за кордоном. А всі зібрані кошти відправляють на потреби українських захисників.
За освітою Оксана Лехняк реставратор творів мистецтва з каменю. Дівчина навчалася у Львівській політехніці. Натомість з перших хвилин нашої розмови розумієш, вона не з тих мрійливих художниць, а справжня українка, яка рішуче готова йти до кінця.
Війна для дівчини розпочалася не 24 лютого 2022 року, а в далекому 2014. Вже тоді вона не могла всидіти у Львів і рвалася поїхати на Майдан Незалежності. У палаючому Києві дівчина познайомилася з представниками добровольчого батальйону «Правий сектор». І з того моменту вона зрозуміла, ніхто і ні за що не має схиляти голову перед «хорошими руськими», а Україна навіки має залишитися незалежною державою.
Боротьба починається з кожного українця
Попри те, що дівчина була дотична до «Правого сектору» її творчість ніяк не була дотична до військової тематики. Вона готувалася на курсах, аби стати військовим медиком, а у вільний час розмальовувала яскравими фарбами одяг та взуття для пересічних людей.
— Одразу вирішила, що піду своїм шляхом і почала свою справу. До повномасштабного вторгнення я розмальовувала взуття та одяг. Одяг розмальовувала фарбою для текстилю, а взуття – фарбою для шкіри. Інколи клієнт має свої ідеї, своє бачення, навіть приносять вже референси, щоб полегшити роботу. А інколи клієнти не знають, що вони хочуть і тоді я складаю ескіз і далі вже коригуємо його. Я надаю перевагу яскравим кольорам, але і чорно-білим фарбам є місце на моїх роботах, — згадує художниця.
Від початку повномасштабного вторгнення безтурботна творчість майже відійшла на задній план. Адже щодня у голові поставало питання – як допомогти захисникам України і бути реально корисним для них. Часу на розпач та сльози не було, тож дівчина почала волонтерити.
— У чому полягає моє волонтерство? Я малюю картини та розмальовую залишки зброї українських військових. Переважно це українська тематика, адже вона більше наразі відгукується людям. Далі свої роботи передаю благодійним фондам, блогерам, організаторам різних аукціонів і вони продають. Отримані кошти направляють на потреби Збройних сил Україні. Всі звіти мені надають, тож я впевнена, що кошти йдуть у правильному напрямку. Допомагаю виключно Збройним силам України, але різним бригадам. Найбільше скеровую свою допомогу на добровольчий корпус «Правий сектор», бо дотична до них, — розповідає пані Оксана.
У своїй роботі дівчина надає перевагу українській тематиці. Тож, на її полотнах можна побачити портрет Лесі України та Степана Бандери, ляльки-мотанки, Богородицю, українських захисників. Кожну створює з вірою у нашу Перемогу.
— Одного разу до мене звернулися волонтери з Києва, які займаються суто аптечками для військових. Вони попросили дати якусь картину їм на аукціон. Тому що з кожним місцем все важче і важче збирати кошти. Вони хотіли змотивувати аудиторію. У мене не було ніякої картини про запас, — розповідає співрозмовниця. — Але після розмови з ними, у мене з’явилася ідея зобразити на картині військового медика. Дуже легко малювалося і за кілька днів я відправила готовий результат. Вони зібрали тоді понад 100 тисяч гривень. За ці кошти укомплектували аптечки, що були так необхідні. І ще купили дальномір для розвідки.
Ще одну з картин Оксани Лехняк на аукціоні забрала військова медикиня. І передала її як оберіг в медичний стабілізаційний пункт, де наші військові проходять лікування. Це як своєрідна підтримка захисників.
Залишки зброї як витвір мистецтва
Від літа минулого року крім полотен дівчина ще й розмальовує військові елементи. Це саме та зброя, якою українські захисники б’ють по окупантах. Вже був протитанковий ракетний комплекс та тубуси. Стугну для розмальовки дівчина отримала від добровольчого корпусу з Ізюмського напрямку. Вони не знали, що з нею зробити. Натомість Оксана Лехняк зрозуміла, це шанс заробити кошти на потреби військових.
— Я малюю акриловими фарбами. Звичайно, спочатку ту стугну треба пошліфувати, знежирити. За основу я брала матову автомобільну фарбу. Коли основа вже готова, треба нанести трафаретом малюнок і розмальовуєш. Виявилося, що розмальовувати такі речі – непросто. Там треба наносити декілька шарів фарби, аби малюнок не просвічувався і виглядав не як дитяча мазанина, а справжній витвір мистецтва. Військові ніколи не задають мені тематику. Вони просто віддають річ і все. Далі я вже думаю, що там зобразити, який малюнок буде доречним. Для хлопців головне – результат. Вони мені довіряють і я роблю на совість, — розповідає художниця.
Завдяки співпраці з львівськими блогерами вдалося продати стугну на аукціоні та придбати позашляховик для хлопців, які перебувають на херсонському напрямку.
— Коли я малювала, то побачила, що львівські блогери шукають трофеї з фронту, аби організувати аукціон і зібрати кошти на автівки для ЗСУ. Мені вдалося з ними сконтактувати і вони зацікавилися. Це такий хороший лот для аукціонів. Я передала їм стугну у Львові з такою умовою – один з автомобілей, що вони планували закуповувати, дістанеться хлопцям з добровольчого корпусу. На тому аукціоні вдалося зібрати понад мільйон гривень. Наші хлопці зробили офіційний запит і отримали позашляховик, — згадує пані Оксана.
Зараз у дівчини в наявності чотири труби від ракет. Дві вона вже розмалювала, а інші – в процесі. Також на аукціон очікує портрет Лесі Українки. На цьому тернополянка зупинятися не збирається. Вона твердо переконана, у нас немає іншого шансу на Перемогу. Ми всі разом маємо не плакати, а об’єднатися і працювати на своєму фронті.
— Я буду це робити і далі через не хочу, через не можу, через втомилася. Я розумію, що без допомоги тилу військові не вистоять. Вони потребують нашої допомоги, підтримки. Ми не повинні забувати, що війна триває. Деякі почали забувати про війну, як і у 2014 році. Люди думають, що це десь далеко, що ми тут спокійно живемо і воно нас не стосується. Але це не так. Наш дім – не лише Тернопільщина, а й вся Україна. Тож ворог прийшов в наш дім і вбиває, знищує наших людей та міста. Всі втомилися, але нам нема куди відступати. На наше покоління випало поставити крапку в історії з росією, — каже художниця.
Дівчина закликає кожного з нас не здаватися у боротьбі з москалями. Якщо ви можете готувати і організовувати ярмарки – робіть. Якщо ви маєте класну аудиторію у соціальних мережах – поширюйте інформацію про збори. Не буде зайвою і кожна копійчина. Навіть ваші 20-50 гривень допоможуть зібрати кошти на новий позашляховик, тепловізор чи інше обладнання. Не думайте, що хтось може робити більше. Все залежить від кожного з нас!
Читайте також:
25 лютого замість 8 березня: як тернополяни пропонують святкувати Міжнародний жіночий день
Дітям військовослужбовців оновили пільги на харчування: хто і як може отримати
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
