Вчитель географії, екскурсовод та краєзнавець Михайло Ковальчук з Гусятина розробив маршрут мандрівки рідним краєм «Незабутня подорож українським кораловим рифом, або Медобори запрошують»
Тривалість мандрівки - два дні. Протяжність - 220 км.
У перший день мандрівки автор рекомедує відвідати: смт. Гримайлів – музей-кімната Івана Пулюя – с. Вікно – карстові озерця; скелі Франка; екологічна стежка «На гору Гостра» – смт. Гусятин – районний краєзнавчий музей; церква святого Онуфрія; костел святого Антонія; синагога; пам’ятник Северину Наливайку; джерело мінеральної води «Новозбручанська», с. Сидорів – Сидорівський замок; домініканський костел; склеп Пайгертів; – с. Чагарі – скульптурні композиції – м. Копичинці - музей театрального мистецтва; церква Воздвиження Чесного Хреста;
На другий день мандівки – подорож Медоборами. Туристи відвідають: с. Городниця – Медобори (екологічна стежка «На гору Богит» з чотирма об’єктами огляду; урочище Соколина Скеля; Іванківські штольні; екологічна стежка «До Пущі Відлюдника» з 12 об’єктами огляду) – с. Кринцілів – курорт Сатанів (джерело мінеральної води «Збручанська Нафтуся» – штучний водоспад на р. Збруч).
Програмою передбачено відвідування 3 музеїв, 9 пам’яток природи, 12 історико-архітектурних і духовних пам’яток, 3 екологічні стежки заповідника «Медобори» та оздоровлення високомінералізованою мінеральною водою гусятинська «Рапа»;
Орієнтовний кошторис дводенної екскурсії:
520 грн/чол. при групі 30 чол. (проїзд – 100 грн, ночівля – 120 грн, харчування – 200 грн, послуги екскурсовода – 50 грн, інші витрати – 50 грн);
820 грн/чол. при групі 10 чол. (проїзд – 300 грн, ночівля – 120 грн, харчування – 200 грн, послуги екскурсовода – 150 грн, інші витрати – 50 грн).
Розповідає Михайло Ковальчук:
- Починається мандрівка у Гримайлові з екскурсії у музей Івана Пулюя Гримайлівської школи, де можна побачити перші знімки «холодного світла», або Х-променів, які на декілька десятиріч випередили відкриття Рентгена.
Далі - переїзд у с. Вікно. На околиці цього села є незамерзаючі навіть у найлютіші морози карстові озерця, що виглядають зверху, як вікна. Звідси і назва села – Вікно. З північно-східного боку простягаються мальовничі Медобори. Їхньою окрасою є скелі Франка, названі на честь великого Каменяра, та гора Гостра скала, на якій зростає квітка-легенда подільського краю – неопалима купина. Сьогодні тут прокладена екологічна стежка заповідника Медобори «гора Гостра».
Згодом - переїзд у смт Гусятин - відоме у минулому місто-курорт. Огляд костелу святого Антонія 1610 р. (його реставрують, і скоро воно стане окрасою містечка), церкви святого Онуфрія (1519 р.), пам’ятника Северину Наливайку (який народився у Гусятині в 1560 р.), дегустація знаменитої мінеральної води «Новозбручанська». За наявності часу - екскурсія в районний краєзнавчий музей.
Далі - переїзд у с. Сидорів, де є один із найромантичніших подільських замків другої половини XVI ст. - замок-корабель. Таку незвичну архітектурну споруду ви не побачите більше ніде в Україні. Замок мав сім веж і був витягнутий з півночі на південь на 178 метрів, а з заходу на схід - лише на 30 метрів. Ще однією окрасою Сидорова є домініканський костел, що імітує форму герба «Калинова» – на честь власників села Калиновських. Поряд із костелом - двоповерховий домініканський монастир. На цвинтарі варто оглянути надзвичайно цікавий гробівець баронської родини Пайґертів.
Мандівка продовжується в село Чагарі прикрашають цікаві скульптурні композиції. Створив ці унікальні шедеври скульптор Олексій Степанов на замовлення колишнього жителя Чагарів, мецената і уродженця цього села Михайла Мацієвського. З одного боку села - скульптура у вигляді зупинки, де вмостилися Мавка та Лукаш, герої твору Лесі Українки. З іншого боку - сидить жаба в оточенні риб, лебедів та сома, що зняв капелюха, вітаючи гостей. А маленьке жабеня тримає п’ять копійок, символ достатку. У центрі села - композиція фонтану з фігурою архангела Михаїла, що летить головою вниз. Він убиває змія і відкриває дітям книгу знань на сторінці зі словами Шевченка. Ось такий своєрідний Діснейленд.
Далі - місто Копичинці – екскурсія у музей театрального мистецтва, де зібрані рідкісні експонати, пов'язані з історією українського театру і культури в Галичині. А ще побуваєте біля дерев'яної церкви Воздвиження Чесного Хреста 1630 р. з дзвіницею. Часто її називають Гетьманською. Побудована з великих дерев'яних зрубів без єдиного цвяха. У 1901 р. на подвір’ї церкви поставлений пам'ятний - Хрест тверезості, під яким віряни давали присягу на утримання від вживання алкоголю.
В с. Оришківці – ночівля.
Наступний переїзд до с. Городниця – звідси розпочинається піший екологічний маршрут тривалістю 9-10 год.
Підйом на гору Богит, висота якої сягає 414 м над рівнем моря. На цій заповідній горі міститься унікальна пам'ятка – прадавнє святилище-городище. Саме тут від X до XIII ст. стояв всесвітньовідомий Збруцький ідол – Святовид, видатна пам’ятка слов’янського світу. Місце його розташування (капище), жертовні ями та колодязі, залишки ритуальних будинків, оборонний вал городища-святилища можна побачити і сьогодні.
Перехід до урочища Соколина скеля. Це скеля майже стометрової висоти, що нависає над річковою долиною Збруча і з якої відкривається неповторний краєвид на Медобори. Є легенда про хлопців-соколів, які побороли двоголового Змія, що жив у печері. Та, щоб побачити таємничу печеру, потрібне неабияке вміння і сміливість, як і для спуску дуже крутим, майже як у карпатських Горганах, схилом до Збруча.
Підйом крутим схилом до штолень Іванівського кар’єру. У минулому тут різали камінь-вапняк, залишивши після себе велетенські підземні коридори-лабіринти, що нагадують знамениті одеські катакомби. У наш час цей кар’єр не розробляється, він є незвичним природним холодильником через своєрідний мікроклімат.
Далі майже годинна мандрівка каньйоноподібною долиною мальовничих Медоборів. Урочище Бабина долина, де вже розміщена екологічна стежка до Пущі відлюдника. Вона добре промаркована й оснащена таблицями з 12 зупинками. Першим найбажанішим об'єктом є Джерело бажань. Вже перевірено: якщо правильно загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Не менш цікавими зупинками на маршруті є давнє язичницьке городище-святилище Звенигород, Перуновий пагорб, вертикальна карстова печера «Перлина» та печера відлюдника (келія з кам'яним ліжком і кам'яною подушкою).
Перехід до с. Кринцілів та курорту Сатанів. Мандрівка до родовища мiнеральної води «Збручанська Нафтуся» і штучного водоспаду на рiчцi Збруч. Завершення екскурсії.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 27 від 2 липня 2025
Читати номер
Природний заповідник "Медобори" на те і рахується природно-заповідною зоною, так як відвідування його є обмежено. Для цього працівники наукового відділу природного заповідника щороку отримують ліміти на його відвідування. Зокрема, гора Гостра, Богит, і ін., про які йдеться у матеріалі. Пан Ковальчук - то особлива проблема працівників природного заповідника "Медобори".
Шановні журналісти, коли висвітлюєте дану тему, будь ласка, звертайтеся до працівників природного заповідника "Медобори", не створюйте їм проблем даною рекламою НЕЛЕГАЛЬНОГО ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ.
http://www.medobory-reserve.te.ua/contacts - за цим посиланням зможете сконтактуватися з ними і поговорити на дану тему.
З повагою, прес-служба Тернопільського ОУЛМГ