Він у вільний час розписує тубуси гранатометів. Історія «Друга безіменного» з Тернопільщини

• Для художника з Тернопільщини війна розпочалася ще у 2014 році.
• Воював у складі добровольчого українського корпусу, отримав поранення на Донбасі.
• З початку повномасштабного вторгнення «Друг безіменний» знову в строю.

Пішов захищати своє

З кожним днем ми дізнаємось все більше і більше бойових історій незламних українських захисників. І не припиняємо дивуватись їхній мужності, рішучій патріотичній позиції і непохитності у прагненні до Перемоги над російським окупантом. У багатьох з наших бійців є родини – дружини, діти, це їх не зупиняє. Всі, як один, кажуть: «А хто, якщо не я». саме таку позицію висловлює ще один військовослужбовець з Тернопільщини на псевдо «Друг безіменний». За мирного життя він мав творчу роботу, був художником-скульптором. Та він не просто писав картини, а займався реставрацією та аерографією автомобілів. Мав свою автостанцію. Разом з тим, виховував з коханою дружиною 6-літнього сина Олександра. Але як тільки росіяни почали зазіхати на український Донбас, його не зупинила родина. Воїн і справжній патріот своєї Батьківщини пішов захищати своє.

Історію бійця, який зараз служить у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони, оприлюднили на Фейсбук-сторінці підрозділу з посиланням на сюжет «Суспільного».  

Російсько-українська війна у «Безіменного» розпочалась у 2014 році, коли він пішов добровольцем захищати Красноармійськ (нині Покровськ) Донецької області. Спочатку він був медиком, санінструктором, а вже потім перейшов до бойового батальйону. У 2016-му військовий поверувся додому, бо мав серйозні травми. Але до повномасштабного вторгнення всі раніи загоїлись, і вже 24-го лютого 2023 року «Друг безіменний» знову приєднався до українського війська у складі 105-ї бригади ТрО.

– Спочатку з нас, тих, хто мав бойовий досвід, сформували зведений батальйон. Ми приїхали 9-го березня і стояли на межі трьох областей – Полтавської, Сумської і Чернігівської. Тоді якраз на тому напрямку вони (Авт. російські вороги) більш на Сумщину витягували свою покалічену техніку. Люди серйозно були налаштовані там на те, щоб не було окупанта. Місцеві допомагали окопи рити, проводили нас стежками мисливськими, – розповідає воїн.

Не втрачає творчого хисту і зберігає романтичну натуру

Його підрозділ і зараз непохитно боронить Сумщину на кордоні з рф. Попри війну «Друг безіменний» не втратив своєї романтичної і творчої натури. Після чергування він годує птахів, а у вільну хвилинку розписує тубуси гранатометів, залишаючи на них «щирі» побажання окупантам.

А вдома коханого чоловіка і найкращого в світі тата-Героя чекають дружина і вже двоє діток. Тому Сашкові, який був ще маленьким, коли батько пішов воювати, зараз 15 років. А під час повномасштабної війни у родини народилась маленька донечка Яна. Всі вони з вірою і нетерпінням чекають свого захисника додому. Але при цьому «Безіменний» говорить, що все розуміють:

– Син прекрасно розуміє: якщо я не піду, інший батько, то хто буде захищати?! Дружина все прекрасно розуміє і знає, що по-іншому не може бути.

Ми бажаємо родині військовослужбовця з Тернопільщини якнайшвидше дочекатись свого Героя вдома, з Перемогою.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» повідомляли, як бійців 105-ї окремої бригади ТрО, котрі воюють у гарячих точках, відзначали державними нагородами. Також розповідали історії Романа Яріша і захисника на псевдо «Клап», які вправно вміють нищити окупантів.

Читайте також:

• Бійців 105-ї бригади ТрО відзначили державними нагородами
• Роман Яріш зі 105-ї готує «вибухові подарунки» для рашистів
• «Клап» знає як бити окупантів. Кулеметник з Тернополя захищає Харківщину
• «І на оновленій землі врага не буде, супостата…»: нескорені воїни 105-ї бригади цитують Кобзаря

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.