Тут авторитети з'ясовували стосунки. Невигадані історії тернополян про кримінальні заклади в 90-ті

• Період 90-их років в Україні називають «лихими 90-ми» і не дарма: дефіцит товарів, деномінація та заміна карбованців на гривні, розквіт криміналу і так званих «братків».

• Тернопіль не став винятком, і навіть у нашому спокійному місті було чимало приводів для розмов через стрілянину, «розбірки» ворогуючих кримінальних груп та навіть вбивства.

• Були і заклади де авторитети вирішували важливі питання, або ж просто відпочивали. Про них ми розповімо в цьому матеріалі.

Усіх цих закладів більше не існує. На їх місці функціонують нові ресторани чи кафе, або ж те, що лишилося від них стоїть пусткою. 

Бійки починалися зі слів «А ти хто такий?»

Перший заклад, про який піде мова – кафе «Галактика». До появи цього закладу, в радянські часи на тому місці функціонувало державне кафе «Огонёк». Як і всі заклади в період кінця 80-их, кафе переживало не найліпший період і в 89-му році його викупив Орест Муц, який пізніше стане відомим тернопільським політиком.

Що цікаво, деякий час в «Галактиці» адміністратором працював ще один відомий нині тернопільський політик Ігор Побер. Він і розповів нам, що відбувалося в цьому закладі у 90-ті.

Відкрили «Галактику» у 89-му році. А в 91-му, адміністратором закладу призначили Ігоря Побера. Він в той період ще був студентом, котрий активно займається спортом.

– Моя посада називалася «Адміністратор», я стояв на вході до закладу і слідкував за порядком, тому що часи були непрості і в досить складних стосунках керівництво «Галактики» було з місцевими «авторитетами». Тому конфлікти були дуже часто.

Головною «фішкою» «Галактики» було те, що там не можна було курити.

– Пригадаємо, що це був початок 90-их, багато людей курили. Але Муц ввів правило, що курити не можна, – розповідає пан Побер. – Всі робили це на вулиці, але не в закладі. Компанії вже п’яних молодиків важко було важко пояснити це правило, адже можна було почути банальні «а хто ти такий»? На цьому підґрунті були конфлікти і навіть бійки.

Найрезонансніша подія, пов’язана з цим закладом, сталася у 1992-му. Саме в тому році Орест Муц та його хороший знайомий бізнесмен Михайло Вербицький придбали авто однакової марки та кольору.

– Це були «Мерседеси», сталеві та міцні, – каже пан Побер. –  Бандити хотіли підірвати авто Муца, але в той день, ввечері біля чорного входу до «Галактики» свій автомобіль припаркував Вербицький і пішов по своїх справах.

Зловмисники підкинули під припаркований «Мерседес» гранати. Автомобіль підірвали і скло від авто долетіло аж до п’ятого поверху житлового будинку.

– Таких вибухів тернополяни, певно, ще не бачили. Машина роздулася, як кулька, адже вибух був знизу, але її не розірвало. Хто саме підкинув гранати не знаю. Наскільки мені відомо, справа так і залишилася нерозкритою, – пригадує Ігор Побер.

Можливо через підкинуті гранати, або ж через засилля нових закладів, уже всередині 90-их «Галактику» Орест Муц продав місцевому бізнесмену, на прізвище Вальотник. Спочатку кафе займалася дружина бізнесмена, а пізніше його переробили на заклад «Пекін». Зараз і цей заклад зачинений, а для приміщення шукають нових власників.

Відкривали два дні

Ще один заклад, де більше полюбляли відпочити кримінальні авторитети, також знаходився на масиві «Дружба». Мова йде про «Доміно».

Це ресторан, що відкрили на місці іншого закладу, не менш відомого на масиві – "Калина".  Та "зав’яла", а її приміщення викупив тернопільський бізнесмен Олександр Кривий.

Як розповідає тернополянин Сергій Сінкевич, "Доміно" відкрили в 1997 році, а на його відкриття, окрім партійних начальників, чиновників місцевого та державного рівня, запросили і "зірок" українського шоу-бізнесу Таїсію Повалій та Гаріка Кричевського.

Відкриття тривало два дні. Перший – офіційний, для поважних гостей та чиновників, а другий – для «братви».

Аналогічного закладу в місті не було, а тому "Доміно" на декілька років стало одним з головних, якщо не головним рестораном міста. У ньому навіть був пілон для стриптизу, щоб гості точно не сумували.

Ціни "кусалися", адже тут орієнтувався переважно на людей з високим достатком. 

Власник закладу користувався великою повагою серед кримінальних авторитетів та «братків», тому в «Доміно» розбірки відбувалися дуже рідко. Частіше туди заходили саме відпочити та обговорити важливі справи.

Епоха дев’яностих пройшла, а разом з нею і слава "Доміно"… Уже в 2000-х заклад втратив свою популярність, і його закрили. А так він виглядає в наші дні.

Там збиралися всі бандюки

Та був у Тернополі ще один популярний серед «братків» заклад і розташовувався він у самому «серці» міста.

Джаз-клуб «Нічлава» на початку 90-их ненадовго став осередком для відпочинку серед «братків». 

Музиканти в закладі грали серйозну закордонну музику, українських чи російських пісень не було.

– Ще до відкриття «Нічлави» до мене підійшов Юрій Варибрус. Каже: «Льоня, допоможи. Я добудовую заклад і хочу, щоб ти організував у ньому фірмову музику», – згадує відомий тернопільський музикант Леонід Новосильцев. – Це був 90-ий чи 91-ий рік, не пригадаю точно.

Пан Новосильцев запросив найвідоміших та найвправніших музикантів Тернополя тих років у свою команду.

– Там збиралися всі бандюки. Але мені подобалося з ними працювати через те, що вони були відповідальними. Вони чітко давали зрозуміти, що можна, а що ні, і до музикантів не «бикували». – продовжує джазмен. – Та й на вході до «Нічлави» стояли два охоронці, які пильно дивилися, кому вже досить пити.

Виступав гурт з шостої вечора і до першої ночі, а нерідко і до четвертої ранку.

– У заклад приходила еліта міста всіх щаблів, а от ті, скажемо так, бізнесмени, що були меншого розливу, сиділи недовго. Приходили, пили каву і йшли собі. Та вже просто посидіти з кримінальними авторитетами для них було дуже престижно.

Згадує музикант і випадок, коли один з приїжджих до кримінальних авторитетів чоловік п’яним розкидав купони по всьому залу. Він встелив ними всю підлогу.

– Та мої музиканти знали, що підіймати гроші з підлоги не можна, та й нас гонораром не обділяли. Врешті-решт, ці купони дісталися прибиральниці, яка їх замітала після шумного вечора. Не знаю скільки їх було, але сума була солідною

Та коли власника джаз-кафе у 1993 році вбили, невдовзі зачинилося і кафе. Пан Новосильцев розповів, що з людьми, які керували закладом надалі, відносини не склалися, і він пішов з «Нічлави». Так завершилася історія кафе, що запам’ятали за музичну сміливість і нетиповість, як для 90-их років.

На місті «Нічлави» зараз розташований бар «Панорама».

А що пам’ятаєте ви про ці заклади? Які ще історії про кафе та ресторани Тернополя 90-их знаєте? Пишіть в коментарях.

 

Більше про ці заклади читайте за посиланнями:

Був стриптиз, перший дискобар та хуліганські кафе. Про які заклади Тернополя навіть писали в романах

Підкинуті гранати, бійки і жива музика: чим ще запам’ятався «культовий» ресторан 90-их «Галактика»

Тут музиканти грали для «братків», а гроші замітали: яким був перший джаз-клуб Тернополя

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.