26-річний Андрій Вакуц родом з Теребовлі. Зараз проживає у Тернополі, орендує квартиру неподалік роботи. За фахом хлопець оператор комп'ютерного набору і діловод. Але зараз працює продавцем у продуктовому магазині. Історію про те, як сапер-піротехнік на псевдо "Либа" адаптувався у мирному житті, слухала журналістка «20 хвилин».
Андрій Вакуц каже, можливо, колись ще й пов’яже своє життя із документами чи комп’ютерами, але поки у нього душа до цього не лежить. У Андрія взагалі є така тенденція, що більше року на одній роботі він не затримується. Каже, що дуже непосидючий та емоційний за характером.
У вусі Андрій має сережки, на пальцях - срібні персні. Хлопець вважає себе неформалом, хоч багато хто називає його рокером. На зустріч із журналісткою Андрій прийшов у вишиванці. Каже, любить часто одягати вишивані сорочки, бо йому не потрібно чекати свята, аби згадати, хто він є. У Андрія довге волосся, є сім татуювань, кожне із них має певне сакральне значення.
Першим тату став тризуб на грудях, набивав йому його друг, який лише вчився робити татуювання. На шиї у Андрія штрихкод “482”. На лівій руці набив абстракцію, подібну на сонце, а на правій - смайлик.
Андрій пішов на війну 2015-го, служив у 5-му батальйоні Добровольчого українського корпусу. Був спочатку старшиною, потім — замкомандира роти. У хлопця позивний “Либа”, бо багато посміхається. Хоч, каже, колись було більше приводів до сміху.
На фронті хлопець отримав фах сапера-піротехніка. Зараз Андрій - інструктор ізвибухової справи.
- Так, там бувало страшно, бо тільки дурень не боїться помирати, - каже Андрій. - Взагалі я збирався їхати відразу, як почались події на Майдані, але мої рідні в буквальному сенсі не пускали мене. Мама взагалі бувало, що й закривала в квартирі, казала, що як через вікно вилізу, то аби додому вже не повертався. Але її можна зрозуміти, як матір, яка боїться за свою дитину.
Потім в кінці 2014 року батьки Андрія поїхали на заробітки, і він почав робити план відступу. Сказав рідним, що їде на роботу у Тернопіль, а сам поїхав на фронт.
Згодом ж якось обмовився, коли розмовляв по телефону із братом, що йде на шикування. Так рідні і дізнались про те, що Андрій на Сході. Але за деякий час він показався їм живим і здоровим, і вже тоді відстояв свою думку.
- Я там багато всього побачив, таке, що не дуже б хотілось згадувати, - каже герой публікації. - Війна - це брудна справа, яка завжди була прибутковим бізнесом. І вона залишила в мені слід. Із позитивного - це те, що із багатьма побратимами я підтримую зв’язок.
- Біда наших людей, бо вони не думають, а чекають на Месію, який вирішить їхні проблеми за них. І я багато думав, чи повертатись туди, але, судячи з виборів, в тилу теж дуже багато роботи, - каже Андрій. - Найкращі сини цієї країни гинуть там, а тут далі політики проводять махінації. Тому я буду пояснювати тут людям, хто є хто. Бо в України є все своє, але немає доброго господаря, який би все організував.
Зараз Андрій працює продавцем-касиром в одному з тернопільських магазинів. Перш ніж прийти туди на роботу, півроку був покупцем. А коли побачив оголошення про пошук продавця, влаштувався туди на роботу.
- Я мав невеликий досвід роботи у торгівлі, - каже Андрій. - І зараз робота у магазині мені справді подобається та приносить задоволення. Хоча, робота із людьми - найважча, вона виснажує. Я вже маю своїх постійних покупців, товари, які вони куплятимуть, я вже наперед вгадую.
- Інколи бабусі-покупці приходять пригощають випічкою, - каже теребовлянець. - Робота хороша, стараюсь бути із усіма ввічливим, комусь підняти настрій чи просто поговорити.
Окрім того, розповідає продавець, у нього дуже хороші колеги та керівники, що теж дуже важливо. А мінус у роботі те, що треба висидіти на одному місці цілий день.
- Я - кавоман, і як тільки приходжу на роботу, відразу роблю собі каву, - каже хлопець. - А також мій день не проходить без музики. Я граю на бас-гітарі вже дуже давно, але через роботу на фронті сапером довелось на деякий час залишити гру.
Колись із найкращим другом Андрій пробував створювати гурт, але значних успіхів не було. А зараз музикант знову взявся за гітару, вчить різноманітні рифи.
- Музика - це те до чого у мене лежить душа, - каже рокер. - Останні декілька років я ще й почав фестивалити.
Слухає Андрій переважно “важку” музику: рок, хард-рок, метал. Вільний час музикант любить проводити активно, любить поїздки в гори. А також полюбляє куховарити. Найбільше любить готувати борщ та вареники.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер