Білі, рожеві, перламутрові, жовті, блакитні, блискучі та колючі, великі і маленькі — мушлі різних кольорів, форм та розмірів зібрала Дарія-Оксана Наконечна. Також у її колекції є корали, морські зірки, коники, їжаки. Жінка каже, від такої краси очей не може відірвати. Усі свої морські скарби купувала. Скільки витратила, ніколи не рахувала. Зізнається, гроші для неї не головне, головне  — людяність і любов до того, що робиш.

Нещодавно пані Дарія подарувала понад 300 мушель у музей геології географічного факультету Тернопільського педагогічного університету. Ще кілька сотень подарувала університету три роки тому. Хоче, щоб її здобуток могли побачити інші. Багато мушель роздарувала, проте улюблені, а це понад тисячу, залишила собі, щоб милуватися. Жінка задумується про те, щоб занести свою колекцію у «Книгу рекордів Гіннеса» або «Книгу рекордів України». Проте бідкається, що раніше не зробила цього, бо частина колекції вже «розбіглася».

За мушлю віддала близько тисячі доларів

Колекцію мушель пані Дарія збирала упродовж 15 років, коли перебувала у США на заробітках. Купувала у магазинах, шукала у приватних колекціях, замовляла через Інтернет.













— Вперше побачила мушлі у магазині у США — краса неймовірна. Дивлюся, ціни посильні, вирішила купити декілька. Як почала колекціонувати, то назбирала аж 3 тисячі! — каже тернополянка. — Пересилала їх сюди дітям, писала на коробах: «Мушлі обережно». Вони не відкривали, навіть не уявляли, що це. Коли я 10 років тому приїхала додому і відкрила їх, усі ахнули!

Пані Дарія не раз бувала на морях та океанах, відпочивала на Гавайських та Бермудських островах, проте у її колекції нема збираних на пляжі мушель. Всі вона купувала. Каже, отримувала посилки з різних куточків світу.

— Жодної збираної нема, всі куплені. Є один камінчик і мушелька, які я знайшла сама, — каже жінка. — Шукати важко, вони або поламані, або кольору не мають.

Мушлі пані Дарія купувала скрізь, де бувала. Загалом зібрала ракушки з частин світу — з Мексики, Америки, Бразилії, Австралії, Японії, Філіппін, Африки, Океанії.

— Ціни мушель різні, — розповідає жінка. — Одні коштують 20, 50 доларів, інші — сотні. За одну віддала близько тисячі. Вона така дорога, бо знайдена на великій глибині — 2 км.

Колекція — третя в світі

Найбільшу колекцію — із чотирьох тисяч мушель — вдалося зібрати нині покійному професору Абботу із Флориди. Він створив музей мушель на острові Санібел у Карибському морі. Трохи менша колекція у професора Пітера Данса з Лондона — 3500 мушель. У тернополянки Дарії-Оксани Наконечної колекція налічує 3000 мушель.

— За тими даними, якими я володію, моя колекція третя у світі, — каже жінка.  

Пані Дарія придбала енциклопедію Пітера Данса і професора Аббота. За цим каталогом і почала збирати власну колекцію мушель. До слова, Дарія Наконечна вільно володіє англійською, тому перечитала багато іноземної спеціалізованої літератури. Окрім того, жінка знає польську, російську, арабську, займається репетиторством зі школярами.

Зібрала мушлі, корали, морські зірки

Дарія Наконечна спеціально придбала скляний сервант для зберігання мушель, хоча там помістилася лише невелика частина. Решту зберігає у паперових ящиках. Спеціально для зустрічі з журналісткою викладає найулюбленіші мушлі на стіл, каже, що це ще не всі. Жінка показує великі мушлі рожевих відтінків.

— Це  «Ред кебідж», а це «Пінк кондж», — каже колекціонерка. — Цікава група «Мурекс». Вони такі колючі, як їжачки. А ще найдорожчі — така невеличка може коштувати 500 доларів. А ця велика черепашка — «Абалонья». Вона ціниться тим, що перламутрова всередині. З неї у світі виготовляють різні прикраси та вироби. А мої улюблені мушлі групи «Коврі». Вони такі блискучі, наче полаковані. Ще у мене є морські зірки майже зі всіх океанів. Ось ця з Карибського моря, ця з Індійського океану. Всі різні за формою, кольором, структурою. Є корали, але я майже всі віддала в музей. Загалом в світі є до 200 видів коралів, є тверді і м’які. Ось цей м’який. Він має досить моторошну назву — «Пальці мертвого мужчини».

Дарує мушлі учням і друзям

Дарія Наконечна каже, що хотіла зробити виставку в арт-галереї у Тернополі. Вже навіть домовилася про приміщення, але треба було до кожної мушлі написати маленькі ярлички з назвою і країною походження. Це дуже велика і складна робота, тому від такої ідеї відмовилася. Нині зацікавилася квітами — вирощує близько 50 сортів. А ще колекціонує писанки, мініатюрні скляні фігурки, має невелику колекцію екзотичних метеликів.

— Багато мушель я пороздавала своїм учням, друзям, — каже жінка. — Прийшла подруга і каже: «Подаруй мушлю». Я кажу: «Вибирай собі». Кожному учневі я дарую одну, дві, навіть три, дивлячись який учень.

У музей геології подарувала понад 300 мушель

Понад 300 мушель та коралів Дарія-Оксана Наконечна нещодавно подарувала в музей геології географічного факультету Тернопільського педуніверситету.

— Дуже приємно, що нам зробили такий безцінний подарунок, — каже декан географічного факультету Андрій Кузишин. — Добре, що є такі люди, які хочуть, щоб їхнє надбання було доступне для всіх. Всі ці мушлі для нас дуже цінні, вони зібрані в різних океанах — Атлантичному, Тихому, Індійському. Корали — з району Гавайський островів, Австралії.

Музей геології заснував професор Йосип Свинко. У експозиції — здобудки студентів та викладачів, які були в експедиціях в Україні і за кордоном. Тут є різні мінерали, унікальні знахідки з відбитками перших молюсків, які мають по декілька тисяч та мільйонів років. Подарунок Дарії-Оксани Наконечної — сучасні знахідки, які дуже ефектно виглядають. У музеї, за словами декана, планують підписати назву кожної мушлі та корала, а також зробити вітрини з підсвіткою. Так колекція виглядатиме ще красивіше.













До слова, геологічний музей Тернопільського педуніверситету має статус навчального, сюди часто приходять на екскурсії школярі. Тому колекція мушель тернополянки є дуже пізнавальною для учнів та студентів.