Від фізика до народознавця: 83-річна тернополянка створює стародавні обереги

• Опановувати нове ніколи не пізно. Це на власному прикладі доводить тернополянка Тамара Пістун. У свої 83 роки жінка почала створювати українські обереги – ляльки-мотанки, які вже облетіли не лише різні куточки України, а й закордоння.
• Як не дивно, але на нове хобі жінку підштовхнула війна…Чому мотанку для чоловіка варто створювати у четвер і які кольори сприятливі для жінок – ми дізнавалися під час інтерв’ю.

Тернополянка Тамара Пістун понад 25 років працювала в технічному коледжі, де не тільки вчила студентів любити рідну землю і народ, а й створила музей.

– Там було вісім кімнат, у кожній із них свої експозиції, присвячені історії, родині, духовності, славним синам України, Козаччині, Тарасу Шевченку. А ще була світлиця, де я проводила різноманітні зустрічі, семінари, лекції. Я захопилася народознавством 30 років тому. Трохи викладала народознавство у технічному коледжі. Для мене було дуже важливо, аби після відвідування нашого музею, кожен виходив звідти на 80% українцем, – каже вона.

Наразі пані Тамара переживає другу війну. Кожна повітряна тривога, новини про загиблих та обстріли дуже засмучують жінку. Тому весь вільний час вона присвячує українській культурі, написанню книжок та пізнаванню нових цікавих фактів про наш народ. Жінка переконана, зараз саме час нагадати світові, хто такі українці.

– Ми як справжні українці маємо своє відстоювати у світі свою культуру, свої традиції та походження. Є країни, що мають набагато біднішу культуру, але вони про неї кричать з усіх куточків, нагадують про неї. Наша українська культура найбагатша. І як росія не намагається вкрасти у нас, нав’язати нам своє, ми маємо пам’ятати, що насправді українське. А це можливо лише тоді, коли дорослі змалечку включатимуть дітям українські пісні, розповідатимуть про наші свята та обряди. Бо з кожним роком, людей які знали все про українську культуру, стає менше. І мені дуже боязко, якщо через десятки років діти не знатимуть нічого, – наголошує пані Тамара.

Кожна мотанка – особлива

Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, з’явилися приблизно 5000 років тому.  В Україні їх вважають давніми родинними оберегами, адже такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків.                  

– Рукоділлям займаюся ще з юних років. Я люблю вишивати і плести з ниток. До 24 лютого я лише читала про мотанки і бачила, як їх робить сестра чоловіка. Коли знову в Україні почалася війна, я розуміла, що маю відволікатися від новин. Але більш за все, я хотіла бути корисною для наших захисників та інших українців, тому вирішила опановувати технологію створення ляльки-мотанки. Мені настільки це сподобалося, що я приділяють їх створенню кожну вільну годину. І вже виготовила кілька сотень мотанок, – розповідає Тамара Василівна.

Мотанки виготовляють діткам, як обереги. До речі, лялька-мотанка може бути як дівчинка, так і хлопчик. Раніше матусі або бабусі створювали для своїх дітей ці лялечки по мірі підростання. Часто саме ці мотанки ставали подружками для дівчаток. А коли молоді люди одружувалися, то для них виготовляли ляльки-мотанки нерозлучники. Це були звичайні дівчина та хлопчик, але руки їх міцно з’єднували і тому вони так називалися  – нерозлучники.

– Раніше мотанки виготовляли виключно з ниток, але українська культура розвивається і згодом з’явилися ще й ляльки зі спідничками, сорочками. Вони красиві, звичайно ж, і людям подобаються. Але я вирішила, що мої мотанки матимуть вигляд як найдавніші українські. Обираю різні кольори ниток, врізаю з картону такий каркас і починаю їх намотувати. Я люблю поєднувати кольори. Буває таке, що у мене є білі ниточки і туди додаю якусь жовтеньку, трохи блакитної.  А потім я роблю їм такі фартушки в українському стилі, щоб всі розуміли, що це наші україночки. Переважно роблю дівчаток, – розкриває власні секрети жінка.

Для створення ляльок пані обирає натуральні полтавські нитки: бавовняні або з чистої шерсті. І попри те, що всі мотанки робить за однією схемою, кожна з них особлива, має свій характер. Тож дуже часто майстриня не просто дарує людям своїх дівчаток, а дає можливість обрати. Щоб був внутрішній зв’язок.

Роби з добром і чистим серцем

Аби мотанка була справжнім оберегом для дитини, військового, то при створенні обов’язкового треба дотримуватися правил наших матусь та бабусь. Так от вони казали: людина має створювати свій виріб тільки з гарними думками, з хорошим настроєм. Під час вишивання чи мотання треба промовляти хороші побажання тій людині, для якої робите лялечку чи сорочку. І бажано завжди пам’ятати, що у нас дні тижня поділяються на жіночі та чоловічі дні. Тому виріб для чоловіка бажано створювати у понеділок, вівторок та четвер.

– Крім настрою, важливу роль відіграє і колір мотанки. Наприклад, якщо у когось з родини підвищений тиск або проблеми із серцем, то не раджу використовувати червоний колір. Бо він такий більш агресивний. А ось жовтий колір – вважається дитячим кольором. Це колір радості, щастя та тепла. У свою чергу зелений колір вважається найспокійнішим. Він має багато відтінків, але від жодного з них не втомлюються очі, благотворно впливає на людину. Я люблю веселі, теплі кольори: жовтий, зелений, білий, помаранчевий. Тому мої мотанки всі веселенькі, – розповідає жінка.

Також є ще одне правило при виготовлені мотанки – для створення треба взяти тільки непарну кількість ниток. Це правило пані Тамара намагається дотримуватися обов’язково.

Мотанки для всього світу

Попри те, що Тамара Пістун займається виготовленням мотанок менше року, її вироби вже встигли побувати у різних куточках як України, так і світу. Америка, Польща, Італія, Донбас та Херсон – лише початок подорожей для українських оберегів від тернопільської майстрині.

– Моя донька дізналася, що в Чикаго планують провести аукціон українських виробів. Тоді вона мені запропонувала, щоб і ми відправили мої мотанки. Я погодилася і зібрала всю свою колекцію ляльок з 50 штук. Доньці якось вдалося туди їх відправити. Не знаю, скільки коштів на тому аукціоні зібрали, але пам’ятаю, що всі гроші витратили на придбання медикаментів для госпіталю. А ось у Польщу та Італію потрапили завдяки волонтеру. Я проводила майстер-класи у коледжі для дітей-переселенців і чоловік попросив зробити трохи для його знайомих, які зараз проживають в інших країнах. Не змогла відмовити, – каже пані Тамара.

А ось в деокупованому Херсоні мотанками тернополянки прикрасили невелику ялинку в одній з місцевих бібліотек. 350 мотанок стали ідеальною прикрасою на заміну звичайним новорічно-різдвяним кулькам та гірляндам. Після того, як ялинку складуть, мотанки обіцяли роздати діткам, які попри щоденні обстріли продовжують жити в місті.

Та найбільше пані Тамарі запам’яталася передача мотанок для поранених захисників у госпіталь, а також воїнам, які продовжують боронити країну від ворога.

– Військовим віддала десь 150 мотанок. І знаєте, я вперше на власні очі побачила, як мужні, сильні чоловіки проявляють свої емоції. Вони були як справжні діти. Були дуже вдячні за ляльки та обіцяли їх зберігати. А як відправляла на фронт, то писала захисникам зворушливі листівки: «Нехай ці мотанки нагадують вам дружин, матусь, донечок та сестер, які вас дуже люблять і чекають вашого повернення в рідну домівку». Хоч так я можу підтримати наших захисників, завдяки яким ми можемо спокійно жити у Тернополі і вірити в нашу Перемогу над злом, – завершує розмову тернопільська майстриня.

Довідка:

Тамара Пістун народилася 12 квітня 1939 р. в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області. Закінчила Полтавський педагогічний інститут (фізико-математичний факультет). Працювала у школах Полтавщини.

У 1969 році переїхала до Тернополя. Працювала в місцевому педагогічному інституті (нині ТНПУ ім. В. Гнатюка), згодом в ПТУ № 11. Понад 25 років була спочатку вихователем, згодом педагогом-організатором, а потім керівником гуртка «Літературно-мистецька вітальня» у технічному коледжі. Зараз — на заслуженому відпочинку.

Є автором книжок «Чарівна сімка», «Свою Україну любіть», «Українські прадавні обереги», «Душі криниця», «Сльози твої, Україно», «Путівник по центру національного відродження «Просвіта», «Українські народні свята» та «Народні символи України».

Читайте також:

Співають та ще й пританцьовують: у Тернополі влаштували справжнє колядникове турне (ВІДЕО)

З теплом і генераторами: ми дізналися, як виживають тернопільські лікарні у воєнних умовах

Переселенці з Луганщини та їхні 13 собак шукають тимчасовий прихисток

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.