Переселенці з Луганщини та їхні 13 собак шукають тимчасовий прихисток

• У міцних обіймах чотирилапих друзів! Саме так 30 років живуть Олена Асташова та Федір Солонецький. Через російське вторгнення вони вимушені були переїхати із зони антитерористичної операції (АТО) до Тернополя і вже тут налагоджувати свій повоєнний побут.
• Вижити у незнайомому місті переселенцям із 13-ма безпритульними собаками складно. Тож вони просять допомогти у пошуку нового житла.

До 2017 року Федір та Олена проживали на Луганщині. Вони мали близьких, друзів, роботу та власну однокімнатну квартиру. У свій вільний час допомагали безпритульним собакам, адже їх у кожному місті чимало.

–  Не знаю, як можна пройти повз безпритульної собаки. Як людям вдається їх так топити, душити чи ще якось знущатися? Люди настільки жорстокі до тварин, а вони такі лагідні до людей. Мені завжди батько казав: «Оленко, ти створена не для людей, а для тварин. Я відчуваю, що твоя місія – допомагати тваринам». Пам’ятаю, як приводила і допомагала першим своїм собачкам. Я всіх їх пам’ятаю. Але, на жаль, не всі вціліли через ту кляту війну… Ви не повірите, але деяких собак російські військові просто розстріляли. Від цих спогадів серце розривається, – розповідає зі сльозами на очах жінка.

Обстріли ставали все жорсткішими, а події більш кривавими. Зібравши понад 10 своїх тварин Олена разом із Федором все ж вирішують виїжджати у більш безпечний регіон – Тернопіль. 

Зараз Олена, Федір та чотирилапі друзі живуть в аварійному будинку, що розташований за адресою: вулиця Гайова, 1. Його їм виділив небайдужий тернополянин. Але через низку причин будинок необхідно звільнити. 

Тварини потребують людської підтримки

Враховуючи те, що у Тернополі немає притулку для покинутих тварин, ті живуть просто неба. Ось так біля під’їздів, теплотрас та магазинів. Олена каже, якщо бачить покинутих собак, то спочатку просто їх підгодовує, а коли вони починають йти за нею, то покинути за воротами вже не може.

– Ой, зараз у нас з Федором 13 собак. Ми їх не шукаємо, тварини самі нас знаходять. То я ходила викидати сміття і біля пошти в коробці знайшла малого цуценя. Так плакав він. А був ціленький, здоровий. Думаю, ну що робити, заберу. Я б ще взяла, але вже нема куди. Дружок, Рута, Дінга, Тімка, Лада, Джек – це лише частина наших улюбленців. Деяких ми просто підгодовуємо біля магазинів чи храмів, – каже Олена Асташова.

Кожна тварина, що наразі проживає з переселенцями в аварійному будинку в Тернополі, має свою історію. І на жаль, ці історії не зовсім щасливі. Одну знайшли розірвану поблизу церкви, інших підвішених на мотузці біля кладовища. Попри велике бажання, врятувати всіх родині переселенців не вдається.

– Одного разу ми просто йшли і почули, як щось скавчить. Відкриваємо ящики, а там маленький собака. Тоді на вулиці був такий мороз, то ми думали, що тварина вже не проживе. Ми з Оленою вирішили звернутися до ветеринара, аби тварині надали кваліфіковану медичну допомогу. Місяць ми носили собаку на крапельниці і постійно наглядали за її станом. Спільними зусиллями вдалося вилікувати. Ось гляньте як бігає. А ось собачку Ладу знайшли в посадці. Хтось просто вирішив від двох позбутися і повісили на дроті. Врятували тільки одну, інша вже не дихала, – згадує Федір Солонецький.

Через жорстке ставлення людей до тварин, вони стають агресивними один до одного. Тож досить часто Олена з Федором знаходять просто розірваних собак, які потребую термінової допомоги. Завдяки вже знайомим ветеринарам їх вдається виходжувати.

– Я багато разів чула від людей дурні питання: «Олено, навіщо тобі так багато собак», «Чому ти всіх підбираєш і допомагаєш». А я не можу по-іншому. Якщо пройду повз, і ця тварина завтра помре в муках, то собі не пробачу. Коли є можливість, ми купуємо тваринам корм. Інколи його привозять волонтери. У тому випадку, якщо корм закінчується, то тварини їдять те, що і ми. Якщо треба, то і одну каструлю каші ділимо з ними, – додає пані Олена.

Без допомоги нам не вижити…

Наразі чоловік працює двірником в одному з ОСББ, а Олена у той час наглядає за тваринами. Проте зарплати на проживання все одно не вистачає. Тож, аби не просити пожертв у людей, жінка збирає вторинну сировину.

– Я отримую шість тисяч гривень. Але цього не вистачає, щоб тварин прогодувати та вилікувати. Тому Олена постійно ходить і збирає скляні пляшки, макулатуру і здає. Від цього отримує додаткові кошти. Це для нас не соромно, адже знаємо, що робимо добру справу. Нехай інші мене не розуміють, але я бачу, як собаки оживають після кількох місяців перебування з нами. Разом їмо, разом спимо. Тварини – найкращі наші друзі, – каже чоловік.

Наразі родині переселенців з Луганщини вдається вижити тільки завдяки небайдужим волонтерам. Зі слів пана Федора, люди дуже допомагають. Бо знають, місцевій владі не до тварин. Всі заклопотані війною.

– У нас є знайомі, які допомагають. Бували випадки, коли підприємці просто давали кошти на лікування та годування собак. Ось так прийшов і дав дві тисячі гривень. Дуже приємно, що у Тернополі такі добрі люди. Також є волонтер, який постійно привозить нам їжу, різний корм. Собаки їдять все. Це краще, ніж вони сидять голодні на вулиці, – додає чоловік.

Натомість залишатися у будинку, що знаходиться за адресою: вулиця Гайова, 1 родина з тваринами більше не може. Приміщення не облаштоване до нормального життя і більше того – готується на продаж. Саме тому переселенці з Луганщини просять небайдужих тернополян допомогти їм з пошуком приміщення, складів чи житла.

– Ми тут жили кілька років поспіль. Так, умови не найкращі, але все ж не на вулиці. Нещодавно господар будинку зателефонував і повідомив, що продає приміщення. На пошук нового помешкання та виселення нам дав два місяці. Але я не знаю, куди нам іти. Люди не хочуть брати нас із собаками, а я сказала, що без своїх чотирилапих друзів нікуди не піду. Як вони без мене? У нас немає багато коштів, щоб винаймати приміщення. Можливо, хтось готовий дати нам тимчасово гараж, приміщення для складу чи будинок. Ми будемо дуже вдячні, – запевняють переселенці Олена та Федір.

Якщо ви знаєте, хто може допомогти переселенцям з тваринами, просимо вас зв’язатися з пані Оленою телефоном: +380 68 071 33 78.

Читайте також:

Зимові канікули з користю: малі переселенці організовують ярмарки і збирають тисячі для військових (ФОТОРЕПОРТАЖ)

З яким педіатром ще можна підписати декларацію в Тернополі? Ми склали список

2022 – не лише про війну: чим запам'ятався рік тернополянам і чого очікують від наступного

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.