Від ложок й серветок до дорогих авто і цегли. Що колекціонують тернополяни і чим шкідливе це захоплення

На пост у соцмережі Facebook, де тернополян запитали, що вони колекціонують, люди активно почали розповідати про свої захоплення. Як виявилось, серед тернополян є чимало колекціонерів. Хтось збирає величезні колекції книг, які налічують кілька тисяч, а хтось лише зібрав кілька десятків пакетиків цукру і також називає це колекцією. 

Наприклад, тернополянка Надія Мельничук розповідає, що збирає із кожної подорожі фігурки слонів та магнітики. 

- Це пам‘ять про цікаві місця. Люблю подорожувати і на згадку завжди купую магнітик, - каже тернополянка Надія. - А слоненят почала колекціонувати 20-ть років тому, перший був з Тасманії (Австралія). Зібрала майже 30 штатів, потім перейшла на магнітики.  Почалося з того, що мені сподобався слоник, як зараз пам’ятаю, що він був маленький та дерев‘яний. Купую за принципом який більше до вподоби та «кидається в очі». 

Андрій Питляр збирає колекцію масштабних автомоделей в масштабі 1.43.

- 674 штуки маю в колекції, - каже чоловік. - Я збираю їх на протязі останніх 16-ти років. В колекції надаю перевагу автомашинкам виготовленим в СССР. Бо машинки виготовлені за часів СССР більш якісні та краще деталювання елементів.Сучасні, переважно Китай, низької якості та не довговічні.

Тернополянин Володимир Гаврилюк зібрав вже свою бібліотеку, яка налічує понад тисячу книг. Чимало людей у коментарях писали, що вони збирають цукор у стіках. Одна із таких тернополянка Оксана Ониськів. Каже, що почала збирати їх нещодавно. 

- Полюбляю чай і каву без цукру, тому як приходжу в кафешку, кіоск або на заправку, то свій стік цукру “по праву" беру собі в сумочку, - каже жінка. 

Про цих та інших колекціонерів, читайте у наступних публікаціях.

Коли колекціонування стає небезпечним, розповідають психологи

Усі пригадають момент абсолютного щастя, коли колекцію значків, календариків чи марок поповнює новий екземпляр. І це зрозуміло, адже колекціонування — це насамперед задоволення, радість від володіння річчю. Але чи не шкодить це людині. 

Журналісти “20 хвилин” поспілкувались із психологами щодо теми колекціонування. 

“Колекціонування може допомогати”

Катерина Данилевська, психологиня: 

Причин із яких люди починають колекціонувати є надзвичайно багато. Це пов’язано із історичними процесами, так і з культуральними, і особистісними. 

Колекціонування можна розділити на два різних види: колекціонування, як результат. Коли є чітко зрозумілий початок і кінець колекції. А інший вид - це процесуальне колекціонування, коли кожна річ, яка додається є цінною і у ньому немає кінцевого результату. 

Однією із популярних причин - є підтвердження свого статусу. Якщо мова йдемо про дорогі годинники, меблі, картини, сумки чи машини, наприклад. Людина хоче продемонструвати, що у неї є досягнення.  Іншою причиною початку колекціонування - є продовження свого життя після смерті. Зрозуміло, що безліч музеїв - це спадок від знаних колекціонерів. Люди хочуть увіковічнити своє ім’я. 

А дехто просто хоче додати до свого життя смаку. Коли людина вже досягнула всього, то колекціонування може надати життю фарб. Людей це може заряджати енергією та адреналіном. Також колекціонування може допомагати людям, лікувати себе. Якщо у людини немає можливості підтримати саму себе, то вона може почати збирати щось. От наприклад, як дитина підростає і хоче відлучитись від мами, то вона постійно носить із собою свою улюблену іграшку. Так от так само вже у старшому віці люди починають збирати колекції важливих для них речей. 

Також збирання чогось може допомогти самосцілитись після втрати, наприклад, близької людина. Люди можуть колекціонувати речі, які так чи інакше із цією людиною пов’язані. Це допомагає людям переживати цю втрату.

“Може призвести до різних нав’язливих станів або бути ознакою більш глибокого порушення”

Надія Тарасова, лікарка-психологиня:

Мабуть, кожна людина за своє життя щось колекціонувала. Особливо це характерно для дитячого та підліткового віку. Раніше це були вкладиші від жувальних гумок, фігурки з кіндер-сюрпризів, зараз діти коллекціонують ляльок-LOL, машинки HotWheels. Для кожної дитини це означає щось своє, але найчастіше таким чином вона вчиться щось здобувати (різними шляхами домовляється з батьками, щоб їй купили ці предмети або сама збирає гроші), цінувати та доглядати, взаємодіяти з цими предметами, також це може стати «місточком» для взаємодії з іншими дітьми або, навіть, моментом приналежності до певного дитячого кола. Разом з тим збираючи щось дитина стає володарем цих речей, вона може їх контролювати та вирішувати їх долю. Всі ці моменти, якими би «дитячими» вони не здавалися зі сторони дорослих, є важливими для розвитку дитини. Адже завдяки цьому діти вчаться комунікувати, добиватися бажаного (згадайте вже дорослого «затятого» колекціонера. Він нізащо не впустить бажану для нього річ), бути терплячою (адже колекціонування - це кропіткий процес знаходження та отримання бажаної речі), справлятися з можливими невдачами. Завдяки колекціонуванню дитина (а потім і дорослий) дізнається багато інформації про історію речей, які він збирає (наприклад, якщо людина збирає монети часів Візантії, то, найчастіше, вона знає все про цей період історії) та вчиться займати себе і свій вільний час.

З часом ці дитячі захоплення трансформуються в щось інше і бажання збирати в багатьох зникає. А в інших може перерости в справжню пристрасть. Тоді всі вище вказані вміння відшліфовуються та посилюються. Стає виднішим що людина отримує через зібрані колекції. Це може бути способом привертання уваги, бажання бути певний час в центрі уваги, втеча від реальності у світ зібраних речей, відчуття себе унікальним, сублімація (захисна реакція психіки, яка направлена на вивільнення надлишкової енергії та направлення її в соціально-прийнятне русло).

І в цьому, насправді, немає нічого поганого. Всім нам періодично чогось не вистачає і ми шукаємо способи для отримання цього бажаного. А от коли ми вибираємо тільки один спосіб для компенсації і жертвуємо при цьому іншими можливостями реалізації, то це стає небезпечним і може свідчити про серйозну дисгармонію в житті людини. Якщо людина всі зароблені гроші витрачає на чергову модель машинки 30х років або в гонитві за новим експонатом для колекції порушує законодавсто, або ж елементам колекції приділяється набагато більше уваги, ніж родині, коли збирач ні про що більше не може розмовляти окрім тем пов’язаних з предметами колекціонування. Тоді важливо дослідити причини цієї дисгармонії. Зрозуміти, що людина таким чином намагається компенсувати або від яких життєвих труднощів втекти. Адже якщо продовжувати такий шлях дисгармонії, то це може привести до різних нав’язливих станів або бути ознакою більш глибокого порушення.

Тому колекціонуйте собі на здоров’я, але не забувайте про те, що в житті є безліч прекрасних і цікавих занять та миттєвостей окрім колекціонування. І варто насолоджуватися також і ними!

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google