Знайшли унікальні речі: як студенти з Кременеччини у воєнний час їздили в експедицію (ЕКСКЛЮЗИВ)

• У червні студенти-історики Кременецької академії імені Тараса Шевченка взяли участь в археологічній експедиції. Цьогоріч розкопки відбувались на території Залозецького замку на Зборівщині.
• Молодь досліджувала залишки будинку з XVII століття та знайшла цінні артефакти минулих віків. Деякі знахідки дійсно вражають!
• Журналісти «20 хвилин» познайомилися з учасниками експедиції та дізналися усі деталі. Про розкопки у воєнний час, побут археологів та плани на майбутнє читайте у матеріалі.

Спеціальність «Середня освіта (Історія)» існує на базі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка з 2017 року. Відтоді студенти-першокурсники у рамках навчальної практики щороку беруть участь в археологічних експедиціях. Про це розповідає Ірина Скакальська, завідувачка кафедри історії та методики навчання.

– Розкопки дозволяють студентам пізнати минуле не лише в теорії, а на власні очі побачити речі, якими користувались їхні пращури. На нашій спеціальності археологічна практика передбачена влітку, по закінченню першого курсу. Але часто трапляється таке, що й дехто зі старших курсів долучається до експедицій у ролі волонтерів, – додає професорка.

У 2018 році юні кременецькі археологи їздили на Хрінницьке водосховище (у Рівненській області – прим.). Експедицію туди організувати було складно, тому почали шукати ближчі локації у межах області. Пані Ірина випадково дізналась, що розкопки проходять на Залозеччині, та знайшла номер до керівника такої справи – директора місцевого краєзнавчого музею Василя Ільчишина.

– Ми відразу знайшли спільну мову та домовились, що студенти академії будуть залучені до археологічних експедицій пана Василя. Тому останні два роки їздимо на Залозеччину. Минулоріч копали в селищі Загір’я, а у червні 2022-го – в Заложцях, на колишній площі Ринок, – говорить Ірина Скакальська.

Підготовка до розкопок

Цьогоріч в експедицію разом зі студентами їздили двоє викладачок з кафедри історії та методики викладання. Одна з них – пані Ірина, а іншою стала Галина Сеньківська, кандидат історичних наук. Жінка каже, що аби вирушити на розкопки у воєнних умовах, подолали чимало труднощів.

Довелося отримати відповідний дозвіл в обласної військової адміністрації. Перед поїздкою для першокурсників провели інструктаж з техніки безпеки. Також дізнавались, чи є поблизу місця розкопок надійне бомбосховище.

– Ми заздалегідь поцікавились історичним минулим Заложців. Вже в перший день експедиції Василь Ільчишин провів для студентів екскурсію. Вони на власні очі побачили руїни замку 16 століття, залишки костелу Святого Антонія, зруйнованого у Другій світовій. Найцікавішим виявився бункер часів Першої світової війни, де переховувалось австро-угорське командування, поки російська артилерія обстрілювала замок. Минулого року наша молодь долучилась до очищення й розкопок у бункері, – додає Ірина Скакальська.

Копали у панамках, як у Kalush

Софія Діхтярук навчається в 11-І групі на спеціальності «Середня освіта (Історія)». Дівчині давно подобається археологія як наука, але вирушати в експедицію спершу трішки боялась, адже це її перший подібний досвід.

– На Залозеччині мені сподобалось. Ми відвідали багато цікавих місць у ході екскурсії, побували на похованнях. Наступного дня почалися розкопки. Дехто не вмів тримати лопату! Однак, пан Василь залюбки нам все пояснив. Ми ніби небагато працювали, але цього цілком вистачило! – каже першокурсниця.

У ході розкопок археологам з Кременецької академії вдалося знайти залишки будинку 17 століття та чимало артефактів: мідну печатку, монети, залишки шкіри і тканини тощо.

Чи не найдужче студентам сподобався фрагмент келиха з венеційського скла, на якому зображений крилатий лев – символ Венеції.

– Будинок був частково кам’яний, а частково дерев’яний. Всі знахідки дівчата помили й очистили. Далі ними займатимуться спеціалісти: проводитимуть датування, вивчатимуть під мікроскопом. Згодом артефакти ввійдуть до експозиції Залозецького краєзнавчого музею та стануть джерелом для написання наукових праць, – пояснює завідувачка кафедри пані Ірина.

Цього року під час експедиції поєднали як культурну, так і освітню складові: студенти не тільки знайшли й побачили старовинні артефакти у їх первісному вигляді, а й долучились до відтворення українських звичаїв – ввечері смакували куліш, спілкувались, а до Івана Купала дівчата плели й пускали на воду вінки.

Креативні першокурсники 11-І групи для експедиції закупили панамки, як у фронтмена гурту Kalush Олега Псюка. Жартують: вони врятували їх від спеки.

«Найгірше, що було – це комарі!»

Взяла участь в експедиції й студентка Анастасія Поліщук, яка теж цікавиться археологією. Їй найбільше сподобалось знаходити речі минулих епох.

– Спочатку копати було важко! Нам радили відпочити, але ми не хотіли зупинятись. Це щось дивовижне – своїми руками віднайти такі давні речі! Ввечері ми купались на місцевому ставі, фотографувались. Своїм наступникам раджу їздити на експедиції, бо це дуже пізнавально, – пригадує Настя.

Першокурсниця Софія розповідає, що під час експедиції жили не у польових умовах, а в приміщенні. Їй практики на розкопках забракло, хоче повторити ще.

– Найгірше – це комарі! Побажання нашим наступникам: обов’язково беріть зі собою захисний спрей! А ще їдьте в подібні експедиції! – усміхається дівчина.

Всю необхідну інформацію команда істориків публікує на сайті академії, на сторінках студентської газети «Замок» та у соцмережах.

– Коли починається навчальний процес, студенти й викладачі нашої кафедри, готуючись до щорічної наукової конференції, часто пишуть свої роботи саме на основі результатів археологічних розкопок, – говорить Галина Сеньківська.

Про плани на майбутнє

Спеціальність «Середня освіта (Історія)» дуже молода на фоні древньої Кременецької академії. Цьогоріч тут відзначали 330 років від дня народження архітектора, який будував корпуси навчального закладу. Академія свого часу дала життя Київському національному університету імені Тараса Шевченка та Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка. Це зауважує Микола Курач, проректор з наукової роботи.

– Ця молода спеціальність досить перспективна. Ми вже започаткували підготовку магістрантів з освітньої програми. Адміністрація закладу підтримує істориків у їхніх починаннях, допомогла отримати дозволи від Тернопільської ОВА, залучила студентську і викладацьку профспілку, – каже пан Микола.

На базі КОГПА імені Тараса Шевченка наразі функціонує 6 музеїв, зроблених власними силами.

В планах тепер відкриття археологічної кімнати, де будуть зібрані артефакти, знайдені студентами.

– На сьогодні час в Кременці немає практикуючого археолога, який би проводив тут експедиції. Можливо, невдовзі знайдемо професіонала і започаткуємо це. Тоді зможемо влаштовувати розкопки навіть на території академії, – ділиться планами завідувачка кафедри історики та методики навчання Ірина Скакальська.

– Найближчим часом зробимо все можливе, аби студенти розвивали археологічну справу на Кременеччині, – завершує Микола Курач.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.