Польські громадські діячі хочуть співпрацювати

Громадське життя у сусідній Польщі кипить. У невеликому містечку Мелець із населенням 65 тисяч осіб зареєстровано понад 100 громадських організацій. Щоправда, громадські діячі нарікають на внутрішню конкуренцію, недостатню співпрацю між організаціями і те, що організації створюють, але після року діяльності їхні члени зневірюються, тож об'єднання залишаються існувати лише на папері.

У цьому схожості між нашим і їхнім громадським середовищем вистачає. Однак є й відмінності. Польські регіональні ГО переважно не мають політичних амбіцій, не діють радикально і не порушують гострих питань на кшталт боротьби із корупцією. Причиною є інші реалії суспільства. Та якщо вже працюють, то мають чим похвалитись.

Прийняли закон про аліменти

Однією із найпотужніших громадських організацій міста є Товариство "Гідне життя для дітей", яке очолює пані Алісія Лабецька. Цю жінку зі сталевим характером та невичерпним запасом енергії знають не лише у Мельці. Вона має хорошу репутацію у всьому Підкарпатському воєводстві і знана у відповідних державних інституціях у Варшаві.

– Я легко знаходжу спільну мову із людьми, бо знаю, чого прагну, – пояснює нам пані Алісія. – Ось коли ми лобіювали Закон, то треба було пройти неймовірну кількість інстанцій, поспілкуватись із сотнями людей, щоб донести думку. Уже на завершальній стадії лобіювання я зустрілась із однією важливою особою, яка могла змінити ситуацію. Цей чиновник каже: "А я й не знав, як воно виглядає очима простих людей!" От ми і змусили його глянути іншими очима – і закон прийняли!

Йдеться про найбільший успіх у діяльності організації "Гідне життя для дітей" – прийняття закону про виплати родинам, де дітей виховують одинаки або де родина малозабезпечена. Справа у тому, що зі вступом  Польщі в ЄС у 2004 році держава змушена була скоротити багато соціальних виплат та допомог, у тому числі допомогу родинам із дітьми. Пані Лабецька з однодумцями протягом довгих чотирьох років лобіювали повернення цих витрат на законодавчому рівні. Зібрали 300 тисяч підписів, аби внести законопроект до порядку денного, провели десятки й сотні зустрічей, щоб довести його потрібність – і от результат.

– Ті, хто там, нагорі, мають гроші, ніколи не зрозуміють потреби звичайної родини, у якої забрали державну підтримку, – коментує пані Алісія. – Вони не знають, що від цих грошей може залежати життя і добробут тисяч дітей – ми їм це пояснили.

Готові допомагати українцям

Крім того, об'єдгання займається організацією вільного часу та творчого розвитку родини і дітей. Тут і виїзні семінари, і зустріч із цікавими людьми, і постійні майстер-класи з орігамі й танців. Проводять ці всі заходи із завидною регулярністю - і традиційно викликають жвавий відгук та інтерес.

А нещодавно пані Алісія з однодумцями розробили проект щодо допомоги українцям та постраждалим від війни на Сході нашої держави. У програмі – підтримка матеріальна (ліками, речами, коштами), а також інформаційно-освітня (порадами, консультаціями, програмами обміну). Наразі програма існує лише на папері, однак активістка запрошує звертатись.

– Ми готові допомогти, але не знаємо, кому це конкретно потрібно. Хочемо допомагати реальним людям. Тож будемо раді, якщо до нас будуть звертатись українські громадські організації, волонтери, люди, які потребують нашої підтримки, – пояснює ситуацію пані Лабецька.

Головне – знайти справу до душі

Кшиштоф Танцула – молодий активний діяч, лідер ГО "Передкарпаття", дуже плідно працює з молоддю та молодим бізнесом. Цікавиться тісною співпрацею з українськими колегами і наголошує: "Можливостей для розвитку є море. Головне – побачити і реалізувати!". Вони проводять навчання з бізнесу, займаються у бізнес-парках, сприяють пошуку зв'язків між молодими підприємцями і досвідченими. Хочуть охопити такими бізнес-проектами для молоді все Прикарпаття по обидва боки кордону.

Також на диво плідно працюють і мають хорошу репутацію діячі з організації "Нове життя", такого собі товариства з боротьби за тверезість. Воно діє з далекого 1999 року і за цей час реалізувало понад десяток програм та проектів. Це й робота у школі з профілактики вживання алкоголю, і робота із залежними від "зеленого змія", і підтримка тих, хто наче подолав залежність.

– Не буває колишніх алкоголіків, – із сумом каже активістка руху пані Гражина. – Тому усім, хто до нас звернувся, потрібна постійна підтримка. Навіть тоді, коли вже все наче подолано. Тому й збираємось, шукаємо справу кожному до душі, аби був зайнятим і не мав спокуси "відсвяткувати розпиттям пляшечки пива перемогу над алкоголізмом". Бо таке, на жаль, скрізь.

ДОВІДКА

Громадські активісти Польщі дуже відкриті до спілкування та обміну досвідом. Вони залюбки запрошують перейняти їхні методи роботи, а також радо співпрацювали б, переймаючи позитиви наших діячів. Якщо маєте бажання до співпраці – звертайтесь за контактами до редакції за номером 43-00-50.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.