У Тернополі після важких пологів двоє дівчаток стали інвалідами

На шпальтах газети було опубліковано більше десяти життєвих історій, і кожна з них по-своєму неординарна. Цього разу – розповідь про те, як до тернопільських дітлахів завітав Святий Миколай. Незвичайне дійство для особливих діток організували Іванка Вознюк та Олена Коваль.

Неперевершене шоу з аніматорами, подарунками, шоу мильних бульбашок та масою позитивних емоцій, розповідає тернополянка Ольга Заблоцька.

- Атмосфера була справді магічна, нам з донечкою все дуже сподобалось. Дякуємо і організаторам, і тим небайдужим людям, які долучилися до проведення заходу, - говорить жінка.

Раділи зустрічі з Миколаєм

Доньку пані Ольги звати Єва. Їй три рочки. У дівчинки – спастичний тетрапарез (ДЦП). За словами мами, проблеми зі здоров’ям – наслідок родової травми.

- Під час пологів лікарі не почули серцебиття у дитини  і почали видавлювати її, голівка малечі була обмотана пуповиною. Як наслідок – ураження центральної нервової системи, і діагноз на все життя, - говорить тернополянка.

Щомісяця пані Ольга разом із донечкою проходять курси реабілітації. Їздили на лікування в різні міста України, також бували і в Польщі. Успіхи донечки батьки збирають по краплинці.

- Кожна дитина індивідуальна, не знаєш, у якому саме місці і в який час реабілітація матиме помітний ефект, - зауважує співрозмовниця. – Але ми віримо, ми продовжуємо займатися з дитиною та якоюсь мірою сподіваємось на чудо.

Любить Винника і Дзідзьо

У три рочки Євочка, на жаль, не вміє самостійно сидіти та ходити, але в розумовому розвитку вона йде вперед.

- Євуся, як і всі дітки, любить дивитися мультфільми, слухати пісеньки. Коли я вдома роблю їй масаж, то нерідко даю послухати Олега Винника, Дзідзьо. Ото вже в неї радості! – посміхаючись додає мама.

Дівчинка дуже комунікабельна. Вона із захопленням спостерігала за всіма на новорічному святі. Дуже раділа, що побачила Святого Миколая, і він вручив їй подаруночок.

У Єви є старший братик Марко. Йому вже 13 років. Він піклується про сестричку та допомагає мамі.

Позитивно відгукується про новорічну казку для особливих діток і інша мама – Надія Чупак.

• Нам подарували справжнісіньке диво. Я такого ще не бачила. Усі дітки, які завітали на свято, були по-своєму особливі, цікаві та не схожі на інших. Наші хлопчики та дівчатка дуже добрі, дуже позитивні. Не дивлячись на певні проблеми зі здоров’ям, вони всі неймовірні та заслуговують уваги.

Приступи після щеплення

Пані Надія виховує дев’ятирічну донечку Єву. Пологи пройшли спокійно, і з народження ніхто не підозрював, що з дитиною може бути щось не так.

- У два місяці Єві зробили щеплення від гепатиту, і після того в донечки почались епілептичні приступи. Ми пройшли ряд обстежень, як у тернопільських спеціалістів, так і в Києві та інших містах України. Лейкодистрофія (група спадкових захворювань нервової системи, обумовлених порушеннями метаболізму ліпідів мієліну) – такий висновок вітчизняних медиків, - каже вона.

За словами Надії Чупак, вони з чоловіком довго не могли прийняти вирок лікарів. Проходили консультації в різних клініках, у тому числі і за кордоном.

- Ми здали всю генетику від А до Я, і ніхто не знайшов ніяких відхилень. – зауважує тернополянка. – У дитини спалена кора головного мозку. Що стало причиною? Медики висувають різні гіпотези, італійці, наприклад, говорять, що то – через щеплення. Але так це чи ні, не знаємо. Мабуть, лише Богу відома справжня причина.

За дев’ять років життя донечки, каже мама, родина переосмислила всі життєві цінності та навчилась дивитись на світ іншими очима.

Завжди дивитись вперед

І на День народження, і на весілля, і на хрестини, і в гори, і на море - всюди родина подорожує з Євочкою. Психомоторний розвиток дівчинки зупинився на одному місці. Вона не може промовити слова, бігати вулицею та бавитись ляльками, як інші діти. Але від того батьківська любов до неї не менша.

- Ми любимо Євочку всім серцем, а вона – нас. Хоч вона і не говорить, я навчилась її розуміти. Буває, ліплю вареники, а вона біля мене на кухні в кріселку і щось агукає. Я вже знаю, що і коли вона хоче. Натомість вона відчуває мене, як ніхто інший, - каже мама.

Завжди дивитися та рухатися вперед! Саме так повинні робити сім’ї, у яких є особливі дітки, вважає пані Надія.

- Лише ми, батьки, можемо подбати про своїх янголят. Ніхто за нас     цього не зробить. Тому не маємо права опускати руки, - наголошує жінка.

Крім Єви, у родині є ще старший син Степан. Йому 20 років, він – студент медуніверситету.

- Син – то моя права рука, адже чоловік змушений багато працювати, аби ми могли їздити на реабілітації з Євочкою. Тож надійний помічник і опора – то син. Я на нього покладаюся в усьому. Він сам може і покупати сестричку, і перевдягнути, і нагодувати. Я щаслива, бо вірю, що він подбає про неї у майбутньому. Улітку син зробив нам з татом подарунок. Ми поїхали удвох на два дні у Буковель, а він тим часом доглядав за Євочкою, - радісно промовляє тернополянка.  

«Ловимо кожну мить»

Кожну вільну хвилинку, коли чоловік пані Надії приїжджає із закордонних відряджень, вони намагаються проводити час сім’єю. Ходять гуляти в парк, відвідують піцерії та кафе, разом снідають, обідають та вечеряють.

- Ловимо кожну мить, - зізнається жінка. – Не плануємо на роки вперед, не думаємо про те, як накопичити гроші, а просто радіємо життю. Завдяки Євочці ми всі змінилися на краще. Щиро дякуємо Богу, що вона в нас є.

Тернополянка зауважує, що особливим діткам часто бракує позитивних емоцій саме у спілкуванні з дітками. Тому вона дуже хотіла б, аби таких зустрічей, як на свято Миколая у місті було більше.

- Це дуже важливо, коли батьки зустрічаються, коли вони наживо обговорюють спільні проблеми, коли радяться, діляться успіхами, співчувають та підтримують один одного, - акцентує вона. – А як добре діткам! Хай вони не розуміють всього, що відбувається навколо, нехай не можуть говорити чи ходити. Але вони спілкуються, по-своєму, по-особливому. Це позитивні емоції. Наша Євочка, коли побачила Миколая, уперше в житті заплакала. Для нас – це великий крок уперед. Адже ми ще не бачили, як вона плаче. А тут… Може, трішки злякалась, а може, відчула присутність святості та Божої ласки.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google