Занзібар. Ананаси — на городах, шоколад — на деревах

Поторгувавшись щодо вартості квитка — на Занзібарі так можна — я заплатив 50 грн у перерахунку на наші гроші. Це — за саму екскурсію і частування різними екзотичними плодами. Зрештою, місцевий хлопчина, який ходив разом з нами, подарував мені ще й сплетені із зеленого литя шапки, як у “короля Джуліана” з мультика “Мадагасар”.

{photo_gallery id=404|}

Так от, гуляючи цією плантацією, я переконався, що ананаси справді ростуть на грядках, майже як буряки. Ну, як ростуть у джунглях банани, кокоси чи апельсини я бачив на Мадагаскарі. Але город ананасів — уперше. Дуже красивими, як виявляється, є квіти дерева какао, з плодів якого роблять шоколад. Вони дуже маленькі і ростуть прямо зі стовбура й товстих гілок. А от ваніль, яку до нас везуть теж із Африки, насправді є нещадним вбивцею дерев. Рослина, з якої виготовляють цю приправу, обвивається навколо маленького деревця та випиває його соки.

Та цікавими є не лише рослини, а й працівники ферми. Невисокий хлопчик Джексон у яскравій червоній футболці. Обв’язує свої ноги мотузками. Тоді, спираючись на свої тенета, інтенсивними ривками видряпується на голий похилий стовбур пальми висотою з п’ятиповерхівку. За допомогою мачете Джексон зрізає декілька кокосів та спускається вниз. Довгим ножем робить у плоді отвір і частує мене соком.

Окрім солодких плодів на занзібарській плантації є ще й страшенно пекучі. Коли я розкусив зелену горошинку перцю, наступні 15 хвилин дихав ротом, аби зменшити пекучий біль. Узагалі дуже цікаво подивитися на те, як ростуть ті плоди, які ми звикли бачити на полицях магазинів. Та й, якщо потогруватися, то ціна за таку екскурсію невисока. Однак, як сказав по секрету Джексон, справжня плантація виглядає зовсім інакше. А це так — сад, спеціально вирощений для туристів.