Як виглядали місцеві будинки культури та кінотеатри. Ми відтворили старі фото з одного ракурсу

Як виглядали місцеві будинки культури та кінотеатри. Ми відтворили старі фото з одного ракурсу
  • Після війни Тернопіль почали відбудовувати, адже було знищено фактично 90% міста. Крім житлових масивів, будували і місця культурного відпочинку – будинки культури, кінотеатри. 
  • Ми продовжуємо рубрику «З одного ракурсу», де відтворюємо старі фотографії Тернополя та розповідаємо їх історію. На черзі – будинки культури, де відпочивали та які продовжують відвідувати місцеві.

У місті було чимало будинків культурів та кінотеатрів. На жаль, не всі збереглися до нашого часу.

Кінопалац

Стару фотографію цього будинку на вулиці Івана Франка навряд чи хтось впізнає. Будівля в наш час виглядає зовсім інакше. Тепер там кінотеатр «Злата». Раніше тут був «Кінопалац» – найстаріша в Україні мережа кінотеатрів, яку заснували у 1998 році. Однак у місті мережа припинила свою роботу через заборгованість. За часів Польщі у приміщенні працював театр «Сокіл».

Відео дня

Кінотеатр «Україна»

Ще один кінотеатр діяв наприкінці 70-х років минулого століття перед сучасною площею Героїв Євромайдану. Там можна було подивитись як радянські, так і зарубіжні фільми. Перед початком будь-якого фільму демонструвалися новинні або якісь гумористичні кіножурнали, що в радянські часи були популярні, наприклад «Новости дня». Показ таких кіножурналів тривав приблизно 10-15 хвилин перед кожною стрічкою. 

Кінотеатр «Україна» успішно працював аж до початку 2000-х. Після цього зовнішній вигляд будівлі змінився. Тепер там торговий центр

Обласна філармонія 

Філармонію створили у грудні 1939 року. Розташована вона у будинку тернопільського «Міщанського братства» на вулиці Князя Острозького. Там виступали Іван Франко (1905, 1911), хор «Тернопільський «Боян», Соломія Крушельницька (1928), Богдан Лепкий (1929), працював театр «Тернопільські театральні вечори» (1915—1917) та інші. Наразі фасад будівлі не в найкращому стані. Штукатурка обсипається та тріскається 

У приміщенні філармонії — концертний зал на 400 місць, малий репетиційний зал, кімнати для занять тощо.

Український дім «Перемога»

Ця будівля з’явилась на руїнах житлових будинків у 1950 році. Це пам'ятка архітектури місцевого значення. Колишній кінотеатр «Перемога» — перший та найбільший кінотеатр міста. Тепер тут проходять культурні заходи, виставки, концерти, урочисті заходи та нагородження.

Фасад будівлі майже не змінився. Він в хорошому стані. У будівлі замінили вікна та двері. 

Будинок культури Залізничників

Будинок культури розташований неподалік міського стадіону на проспекті Бандери. Ця споруда – чи не єдина, окрім пам’ятників загиблим радянським солдатам, де ще можна побачити радянську символіку – серп та молот. У центрі герб українських радянських залізничників. Хоча він дуже нагадує герб Радянського Союзу – насправді це не так. На барельєфі зображений не серп та молот, а молот та французький ключ – емблема залізничників з 1932 року. Інші елементи «гербу» дуже нагадують герб Радянського союзу, але є кілька важливих відмінностей – немає земної кулі по центру. Колоски огортає стрічка по одному разу зліва та справа. На гербі союзу вона огортала колоски по сім разів з кожного боку. Також стрічка була під гербом. Там були написи «Пролетарії всіх країн єднайтеся!» на 15 мовах – скільки було республік СРСР.

Драматичний театр

Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка розташований у самому центрі міста. Тут регулярно проходять театральні постанови, урочисті заходи, конкурси краси, виступи різних виконавців. 

Збудували його в 1957 році. У наш час на фасаді театру залишились відголоски радянщини – барельєфи зі щасливими робітниками та селянами, зірки на колонах. Однак фасад починає руйнуватися – тріскатися, штукатурка в деяких місцях відвалюється і видо цегляну стіну. А на даху, з боку бульвару Тараса Шевченка, взагалі проросла деревина.

Читайте також:

Заштукатурять чи залишать? Яка доля унікальної мозаїки на фасаді «Текстильника»

Улюблена закусочна Притули, дитяче кафе та пивні: як виглядали популярні заклади Тернополя (З ОДНОГО РАКУРСУ)

Тернопіль у 1954 році: ми відтворили унікальну відеохроніку. Дивіться, як змінилось місто!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Читач70

    Ви, полудурки, пишіть хоча б логічно. У вас головне щоб Радянщини не було, а нижче "фасад починає руйнуватись", "штукатурка тріскається"- молодці, ЗДОБУЛИ. Параноїки довбані, котрим  на гербі залізничників вбачається серп та молот. Похизуйтесь, рагулі, краще тим, що ви набудували за 30 років для тих ж самих залізничників.
  • Taras Vovk

    Краще було однозначно! Не то шо зараз, срань останні 10 років

keyboard_arrow_up