Тернополянка виграла трирічну війну з банком

Адвокат Оксана Дяків взяла справу, яку її колеги вважали безперспективною

«Мамо, я в аварії. Негайно перерахуй всі гроші людям, які до тебе дзвонитимуть», «Ваш син (чоловік, брат) потрапив у біду, потрібні гроші», «Це з банку, потрібно уточнити деякі дані». Історії «розводів» телефоном має чи не кожна сім’я. Шахраї вдаються й до інших схем, про які регулярно попереджає поліція і банки. З такими дзвінками, за статистикою, зустрічається кожен другий українець. Одні одразу розуміють, що на зв’язку шахраї, інші - під впливом психологічного тиску готові віддати все, що накопичили.

Часто після таких дзвінків банківські рахунки спустошені. У пошуках правди люди йдуть у банк, у поліцію, та повернути гроші майже не вдається. Історія тернополянки, яка довела у суді, що нічого не винна «ПриватБанку», - одна з небагатьох в Україні. Вона може стати добрим прикладом для тих, хто зараз у подібній ситуації.

За півтора року борг подвоївся

У 2015 році до тернополянки Ірини зателефонували начебто зі служби безпеки ПриватБанку. Говорили російською. Сказали, що десь на Сході України зірвали відділення банку, відтак проводять заходи безпеки. Потримавши на зв’язку, шахраї підняли ліміт кредитки, а заодно перевели на неї кошти із зарплатної картки та скарбнички. Потім із кредитної банківської картки загалом стягнули 16 100 гривень. Як згодом встановило слідство, кошти опинилися на рахунку «Укрсиббанку», через три дні їх зняли у Києві.

• Цинізм розмови полягав у тому, що в кінці мені ще й подякували: «Спасибо, Ирочка, ты нам очень помогла», - розповідає жінка. - Побачивши смс про суми, які зникли з рахунків, у сльозах побігла у відділення, благо, у суботу було відчинено. Не допомогли нічим… Телефонуйте на 10600 блокуйте. Куди пішли гроші, - дивитися відмовились.

У поліції, додає жінка, розвели руками: «Вас таких багато є, нема сенсу відкривати справу». Заяву не приймали, поки не показала журналістське посвідчення. Кримінальне провадження все ж відкрили, проте поступу не було. У тих роках відбулася реформа поліції, змінився слідчий (попередній не пройшов переатестацію). За цей час Ірина зустрічалася з керівниками банківського відділення у Тернополі, які відповідали одне: «ви розповіли банківську таємницю». Жінка надсилала листи у головні офіси в Київ і Дніпро, зверталася в СБУ та до оператора мобільного зв’язку.

Сума боргу за півтора року виросла удвічі. 16 тисяч, втрачені у травні 2015 р., у листопаді 2016 р. перетворилися на 31 916 грн. з урахуванням пені, штрафу та відсотків.

У вересні 2017 року до Тернопільського міськрайонного суду звернувся ПАТ «Приватбанк» про стягнення кредитної заборгованості з пані Ірини за кредитним договором. Тиск став нестерпним: колектори телефонували і залишали записки у дверях, вдень і вночі дзвонили на домашній номер до батька жінки.

• Колектори просто цькували: залишали записки під дверима, дзвонили у будь-яку пору доби, - продовжує пані Ірина. – Закінчилось тим, що знайшла записку, що прийдуть забирати майно. Це було останньою краплею, звернулася до послуг адвоката.

Справа безпрецедентна

Із захисниками не щастило – один просив надто велику суму, інший – просто відмовився. За справу взялася адвокат Оксана Дяків.

• Що цікаво, кошти перерахували 2 червня 2015 року, тобто через три дні після здійснення шахрайських дій, які відбувались 30.05.2015 року, - пояснює Оксана Дяків. – ПриватБанк мав повідомлення про здійснення неправомірного перерахування коштів одразу ж, вони мали б затримати ці кошти - шахрайським чином вони перераховані чи ні. Людина ж може помилитися, наприклад, із номером розрахункового рахунку. Якщо була подана заявка, банк зобов’язаний зупинити перерахунок коштів до з’ясування дійсних намірів клієнта.

Натомість у банку почали додавати відсотки. Ірина неодноразово писала заяви, щоб їх не нараховували, адже відкрите кримінальне провадження.

• Запорукою успіху справи стало те, що Ірина мимоволі робила правильні дії: одразу ж звернулася до банку і пішла в поліцію відкрити кримінальну справу, - продовжує Оксана Дяків. – Часто люди навіть не доходять до поліції, мовляв, це нічого не дасть. І в даному випадку поліція практично нічого не з’ясувала по суті. Але завдяки тому, що було заведено кримінальне провадження, з’ясувалися деякі деталі справи. Банк не міг спростувати того, що дана обставина була.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову банку відмовили. Рішення мотивували тим, що для стягнення заборгованості з відповідача відсутні правові підстави. Позивач не зміг довести, що переказ коштів з рахунку відповідачки відбувся саме через платіжну систему з використанням інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Не довели також і того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

• Ми готові були навіть на мирову угоду, тобто – погасити сам кредит, але без відсотків, однак жодного разу на судове засідання представник «Приватбанку» не з’являвся, - каже Оксана Дяків. – За той час я переконала суд, що ПриватБанк вчинив незаконно, бо кошти перерахував аж через три дні після подання моєю клієнткою заяви, у якій вона стверджувала, що не була ініціатором даного переказу коштів, тобто вони могли призупинити переказ. Це була моя основна аргументація.

18 лютого 2019 року Верховний суд України також відмовив ПриватБанку у задоволенні позову. Аргументували тим, що раніше суди встановили: Ірина не ініціювала платежів, які зумовили виникнення заборгованості на її картковому рахунку. Клієнтка також не входила у систему «Приват24», свої логін, пароль та іншу інформацію третім особам не розголошувала. Кошти з її рахунку списали невідомі особи.

До адвокатів, як і до поліції, жертви «банківських» шахраїв звертаються вкрай рідко. Люди не вірять у те, що можна домогтися справедливості. Адвокат Оксана Дяків каже, у її практиці подібна виграна справа - перша, як і загалом на Тернопільщині. Однак в інших містах є прецеденти, і у Верховному суді такі справи – перспективні.

Банк чекає на закриття кримінальної справи

У ПриватБанку розповідають, цей розповсюджений вид шахрайства називається кардинг. Часто довірливі клієнти самі передають шахраям особисті дані – пін-коди, CVV-коди та інші реквізити. Зазвичай це відбувається під час телефонної розмови чи інтернет-переписки.

• Ми не втомлюємось застерігати, що у жодному разі не можна писати пін-код, повідомляти невідомим жодних цифр, які надійшли SMS-повідомленням, - каже прес-секретар ПриватБанку Олександр Жильцов. –А при купівлі-продажу товарів через Інтернет краще завести окремий віртуальний рахунок. Також варто бути надзвичайно уважними і користуватись лише перевіреними каналами при здійсненні благодійних пожертв, перерахунку коштів допомоги чи використовуючи послуги посередників при купівлі тих чи інших товарів.

Завжди слід пам’ятати, що шахраї діють швидко, впевнено, покладаючись на довірливість та необізнаність людини. Відтак, головна зброя проти них - обізнаність та фінансова обережність.

• За даною постановою, суд відмовив позивачу у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором, - додає Олександр Жильцов. - Разом з тим кредитна угода не скасована, а отже, передана у роботу відповідальним особам юридичного відділу.

У ПриватБанку також додають, що наразі не завершена кримінальна справа, а отже, немає кінцевого рішення. У фінустанові сподіваються, що поліція таки знайде злочинця, який перехитрив банківську службу безпеки.

Чи вдасться знайти винних

У відповіді на запит, надісланий до ГУ НП в Тернопільській області, правоохоронці відповіли, що у 2015-2019 рр. за фактами вчинення шахрайств, пов’язаних з банківськими рахунками, до них надійшло 354 заяви від жителів Тернопільщини. У 2015 р. таких заяв було 92, у 2016 р. – 62, 2017 р. – 87, 2018 р. – 81, за перших 2,5 місяці 2019 р. – 32. Практично кожну третю закрили за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Зараз триває досудове розслідування у 253-х кримінальних провадженнях. 40 з них тягнуться з 2015 р.

Половина звернень пов’язана із шахрайствами з банківськими рахунками «ПриватБанку». У 2015-2019 рр. до правоохоронців звернулося 176 громадян, яких ошукали через приватбанківські картки. 30% із цих проваджень закрили за відсутністю складу злочину, залишилось дорозслідувати 123.

Правоохоронці вкотре застерігають краян не розголошувати персональні банківські дані, щоб не стати жертвами шахраїв. Утім, гарантій розкриття злочину не дають. У поліції кажуть, динаміка розкриття залишається практично незмінною, знаходити шахраїв складно, оскільки в Україні немає обов’язкової реєстрації абонентів мобільного зв’язку. Дзвінки часто здійснюють особи з окупованих територій на Сході України. Провести слідчо-оперативні дії, встановити особу злочинців і притягнути до кримінальної відповідальності практично неможливо.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.