Жити не лише на стипендію

Насамперед ми вирішили дізнатись у тернопільських студентів, які працюють, чи важко поєднувати роботу і навчання. 

18-річна тернополянка Валерія Макар навчається на четвертому курсі спеціальності “Дизайн” у кооперативному коледжі. У цьому навчальному закладі - навчання платне, тому, відповідно, стипендії вона не має. 

- Я вирішила, що якщо я вже не отримую стипендію, то потрібно шукати роботу, - каже дівчина. - Звісно, поєднувати навчання, а я стараюсь вчитись не погано, та роботу - важко. Вакансії я шукала за допомогою оголошень в інтернеті. І їх там безліч. Тому я думаю, що хто справді хоче знайти, то знайде.

    Такі вакансії, як офіціант та бармен, а їх там найбільше, я відкидала. Бо розуміла, що буду приходити зі зміни досить таки змучена, а ще доведеться малювати щось на пари. Шляхом довгих пошуків я знайшла собі роботу, яка мені підійшла і по графіку, і по зарплаті, - помічником у фотостудії. Працювала кілька годин, після обіду та заробляла не погані гроші. Там я обробляла фото в Adobe Photoshop. Але зазначу, що до того, як я прийшла туди на роботу, то я практично зовсім цього не вміла робити, але, якщо хочеш - то навчишся. Тому це й стереотип, що без досвіду роботу дуже важко знайти, як на мене, міф. А згодом я знайшла вакансію методиста у одній із місцевих автошкіл. Мене оформили там на пів ставки і я стараюсь вдало поєднувати роботу і навчання.

20-річний студент Тернопільського національного технічного університету Вадим розповідає, що стипендії мало на що вистачає. Хлопець живе у гуртожитку від університету, за який платить 550 гривень у місяць, а це, каже, також частково б’є по кишені. 

- Стипендію я поки що маю. Вона не велика – 1300 гривень. Вистачає її на днів 15 – 20, - каже Вадим. - Чи матиму стипендію в наступному семестрі ще не знаю. Це стане відомо після сесії, коли з’являться рейтинги студентів. 

Каже, поєднувати роботу і навчання - можливо. 

- Особисто мені поєднувати роботу і навчання не важко. Я встигаю працювати і навчатися. Але варто пам’ятати, що в кожному університеті може бути по різному. Мені пощастило і проблем з викладачами я думаю не матиму. Головне – вчасно здавати лабораторні роботи, модулі, іноді приходити на заняття. Викладачі розуміють, що студенти працюють і лояльно до них ставляться, але нічого не робити і отримати халявний залік не вдасться. На роботу я влаштувався туди, куди хотів. Коли побачив вакансію – прийшов на співбесіду. Мене взяли, тому я задоволений.

        Тернополянка Олена навчається на третьому курсі в Педагогічному університеті. Дівчина навчається на платній основі, тому про стипендію може лише мріяти.

- Думаю, навіть якби у мене була стипендія, то навряд би мені її вистачало на усі мої потреби. Я живу із батьками, тому платити за житло та їжу мені не потрібно - це величезний плюс. Якщо чесно, то я навіть не уявляю, як виживають ті студенти, які приїхали на навчання із сіл і живуть лише за стипендію, - каже Олена. 

Студентка розповідає, що вона десь із років 14 шукала собі різні підробітки, каже, завжди хотілось мати трішки власних коштів та бути більш самостійною. 

- Підробіток - завжди можна знайти, - каже дівчина. - А от офіційно працевлаштуватись студенту таки важкувато. Найчастіше ж студенти працюють у сфері обслуговування або чимало моїх знайомих пробують заробляти в інтернеті чи операторами контакт-центру. Якщо ти старанний студент, то поєднувати роботу і навчання не так й легко. Але, коли я шукала собі роботу, то бачила в інтернеті безліч вакансій для студентів із зручним для них графіком. 

Що пропонують офіційно

Ми вирішили дізнатись у Тернопільському обласному центрі зайнятості які вакансії пропонують студентам. 

- У нас немає конкретних вакансій для студентів, бо згідно із нормами заборонено ставити обмеження по віку чи статі, - коментує  начальник відділу інформаційної роботи Олена Рак. - Але студенти все-річно звертаються до нас і можуть це робити. Ми пропонуємо їм загальний список вакансій, а вони вже конкретно із роботодавцем домовляються про графік роботи чи часткову зайнятість. 

    У розрізі професій роботодавці найбільше потребували працівників робітничих професій  - це продавці, кухарі, водії, оператори котельні, машиністи (кочегари) котельної, монтери колії, офіціанти, водії тролейбуса, слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів, швачки, охоронники, пекарі. Залишається високим попит на професіоналів та фахівців з досвідом роботи – інженерів, лікарів, вчителів закладів освіти, бухгалтерів, вихователів, медичних сестер, менеджерів. Також, роботодавці шукали підсобних робітників, вантажників, прибиральників.

    Середній розмір заробітної плати у вакансіях становив 5825 грн. Найвищий розмір оплати праці пропонується у вакансіях для інженерів-будівельників - 18 тис. грн. Також високий рівень заробітної плати – по 15 тис. грн. пропонується для водіїв тролейбуса і майстрів з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів, додає Олена Рак. 

Як вакансії є в інтернеті

Ми проаналізували відповідні сайти з пошуку роботи. На багатьох вакансіях роботодавці зазначають, що готові взяти студента. Найбільше зацікавлені у працівниках роботодавці зі сфери торгівлі: продавець-консультант, менеджер з продажу, підсобник тощо. Зустрічаються вакансії вантажника, оператора колл-центру, офіціанта та повара. 

    Наприклад, знайшли вакансію викладачем англійської у одній місцевій приватній школі. За  викладання діткам іноземної там пропонують 12 тисяч і зазначають, що готові взяти без досвіду роботи та студентів. Головне, кажуть, бажання працювати. Оголошень, що шукають операторів call-центру - є чи не найбільше. На таких роботах обіцяють гнучкий графік, а зарплату близько 5-7 тисяч гривень.

 Для неповної зайнятості є ще чимало вакансій у обслуговуючій сфері - помічників кухарів, офіціантів чи барменів - шукають роботодавці. Їхня зарплата коливається від 5 до 10 тисяч.