Cправу тернопільських сепаратистів відправили на дорозслідування

Майже два роки тому, нагадаємо, співробітники СБУ в Тернопільській області затримали братів-сепаратистів – Дмитра та Ярослава Лужецьких. Чоловіки вербували жителів області для участі в діяльності терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» і проведення акцій протесту проти дій державної української влади. Найманців нібито мали привезти на інструктаж до Білорусі, а звідти – до військового тренувального табору в Ростові-на-Дону.

Чоловіки інструктували, організовували матеріальне забезпечення, практичне тренування, бойову підготовку залучених осіб у спеціальних таборах на території Російської Федерації для їх подальшої участі у терористичних акціях на Сході України. За участь у бойових діях на боці "ДНР" та "ЛНР" тернополяни обіцяли завербованим грошову винагороду. Про це писала «RIA плюс» у 2014 році.

У суді першої інстанції їх обвинуватили у державній зраді, сприянні діяльності терористичних організацій, фінансуванні тероризму, вербуванні осіб для вчинення терористичних актів, публічних закликах до насильницької зміни та повалення конституційного ладу. Одного із чоловіків суд засудив до 14 років, а іншого – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна кожного.

Засуджені подали апеляцію. Останнє слухання в апеляційному суді відбувалось 27 липня 2016 року. Тривало з перервами з 13-ї до 19-ї години.

– Під час апеляції адвокати Лужецьких акцентували на тому, що під час слухання справи у суді першої інстанції на деяких засіданнях підсудних не було. Зокрема, під час винесення вироку, – розповідає член «Самооборони Майдану Тернопільщини» Ігор Велиган. – Бо їх видалили із суду через поведінку.

Однак прослухати запис з того засідання, на якому прийняли рішення про видалення, не вдалось. Запис слухання був неякісний. Окрім того, коли підсудних видаляли, у одного з них була висока температура. Викликали швидку. На усіх цих моментах і наголошував захист. Мовляв, підсудні навіть не були на винесенні вироку, не могли брати участі в дебатах, не могли сказали останнього слова.

– Тож, як ми зрозуміли, через усілякі такі технічні моменти апеляційний суд і відправив справу на дорозслідування, – додає пан Велиган. – Аби потім у Європейському суді не дійшли до рішення, що український суд порушив права людини. Бо там подібних оскаржень саме через такі моменти, чимало.

А ще, додає пан Велиган, Україні слід вже було б на законодавчому рівні провести поняття терористичних "ДНР" і "ЛНР". Бо, приміром, коли адвокат підозрюваних заявляє про те, що "ДНР" – не терористична організація, бо цього не прописано жодним законом, то це обурює нас, але, по суті, він має рацію.

– Це нам пояснювала прокурор, – додає пан Велиган. – Тому українським законотворцям слід би вже змінити ситуацію.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google