Вибух газу в Угринові, де постраждали восьмеро дітей: що сказав апеляційний суд

Ірина БЕЛЯКОВА

І суд першої інстанції, і апеляційної назвали винних в Угринівській трагедії, коли покалічило восьмеро дітей. Майже через чотири роки від дня вибуху діти мають шанс отримати компенсації за каліцтва і за все, що їм довелось пройти за ці роки

«Чесно зізнаюсь: ми не сподівалися на справедливе для нас рішення з боку Підгаєцького суду, а потім сумнівалися в позитивному для наших дітей рішенні по апеляції, — каже мама Юрка, який чи не найбільше постраждав з усіх дітей, Марія Погребнюк. — Навіть морально готувалися до розгляду справи у Верховному Суді України, а, можливо, й в Європейському суді із прав людини. Бог скерував інакше… Судді мали можливість побачити фотоматеріали з наслідками травмувань у дітей, оцінити жахливий вплив трагедії на якість їх життя…»

Вирок залишили без змін

Рішенням Тернопільського апеляційного суду залишено без змін вирок Підгаєцького районного суду. Усім дітям буде відшкодовано моральну та матеріальну шкоду, заявлену у цивільних позовах. Вирок у кримінальному провадженні назвав винними у трагедії працівників ПрАТ «Тернопільгаз».

— Керівник підприємства, Олег Караванський, зателефонував кожному з потерпілих та запропонував угоду щодо порядку відшкодування з метою виконання рішення апеляційного суду. Якщо чесно, не віриться, — зізналась Марія Погребнюк. — Не віриться, що всього лиш три роки тягнулося це все… Ми думали, що буде набагато довше, бо наслухались історій про практику українського судочинства.

Відео дня

Син пані Марії Юрко сильно постраждав і зараз проходить лікування та реабілітацію в США, куди родина виїхала після початку повномасштабного вторгнення. Тепер мама каже, родина матиме за що надалі лікувати сина.

У січні 2023 р., нагадаємо, минуло три роки з дня трагедії, яка мало не коштувала життя вісьмом дітям: у сільському клубі в с. Угринів вибухнув газ, коли підлітки репетирували різдвяний вертеп. Вогонь охопив половину будівлі, площа якої близько 60 кв.м.

В результаті вибуху постраждали восьмеро дітей віком від 12 до 17 років. Травмованих дітей екстрено госпіталізували. А Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 272 ККУ – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Три роки слідства і судів

Понад три роки більшість із травмованих дітей терпіли біль та намагались подолати комплекси через знівечену зовнішність. А їхні батьки докладали максимум зусиль, аби діти просто навчились жити з цими травмами, нестерпним болем і рубцями. І не втрачали надії на повноцінне життя своїх дітей.

Справу передали до суду влітку 2021 року. На лаві підсудних опинились двоє — майстер та зварювальник, яких обвинуватили у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Справа тягнулась дуже повільно, обвинувачені й далі ходили на роботу та жили своїм життям, поділились батьки травмованих дітей. Але все зрушилось з мертвої точки у грудні 2022 р. — після того, як змінилась прокурор у справі. Ірина Попова, кажуть рідні, детально вивчала матеріали і запевняла, що чітко дотримуватиметься закону. Змінили потерпілі тоді і адвоката. Вироком Підгаєцького суду визнали винними двох осіб, їх засудили до трьох років умовно без права обіймати посади у їхній службі.

Марія Погребнюк, мама 16-річного Юри, пригадує, як через рік після трагедії всі разом записували вітальне відео перед Різдвом. Тоді саме минув рік після вибуху газу, від якого постраждали діти. Оптимізму було чимало, як і віри в найкраще. І лише згодом прийшло розуміння, що позитивних змін у дітей – замало. Зовнішність не покращала, а надія на ідеальні обличчя і тіла після пластик, танула з кожним днем. Попереду було заплановано ще чимало операцій, а це шалений біль. Але чи не найгіршим був моральний стан дитини…

Минулого року Юра, після попередніх оперативних втручань, майже 6 місяців кожен ранок починав з перев’язок. Щоранку – процедури, і лише після цього хлопець йшов до школи. Дитина комплексувала, переживала. Його мучили нестерпні головні болі. Мати каже, що щораз переконувала малого та намагалась зробити так, аби додати в його життя чимбільше позитиву і радості. Та запевнити: все подолають разом. Але попереду — не один рік і не два операцій. Подібне переживали і майже всі хлопці, які того дня постраждали від вибуху. У всіх спотворені обличчя, руки.

Понад 20 операцій і робота з психологом

Родина Юрка виїхала до Сполучених штатів Америки. Але не на початку повномасштабного вторгнення, а значно пізніше. Коли надія дати здоров’ю і зовнішньому вигляду сина в Україні розтанула. За рік зробили пересадку волосся, але в Юри велика площа ушкоджень, і це все не дало очікуваного ефекту. Загалом хлопець тоді переніс 18 операцій. У 2023-му — ще три, і наступного року планують продовжувати.

— Є у плані операції, які можна буде проводити аж через кілька років, — каже Марія Погребнюк. — Знаю, що принаймні ще двоє хлопців продовжуватимуть лікування. Щодо інших — мені невідомо. — Нам дуже допоміг психолог, — поділилась з «20 хвилин» Марія Погребнюк. — Тут, у Штатах, наслідки опіків інакше не лікують — обов’язковою є робота із психологом, і це дало позитивний результат. Толерантність самого суспільства до дітей, які мають вади тут в рази вища, ніж у нас. Особливо ніхто на цьому не зациклюється і не відмежовується. Видно, дітей до цього привчають змалечку, що бувають різні люди — чого бракує дуже нашому суспільству, саме більше толерантності і доброти.

Травмувало восьмеро дітей

Про інших травмованих хлопців «20 хвилин» вже писали у січні 2023 року, коли до редакції звернулись батьки, що суди затягують.

У 16-річного Сергія Думи після вибуху і лікувань були рубці на обличчі, знівечене лице, травмовані руки. Хлопець цього року, за нашою інформацією, закінчив 11 клас. У 18-річного Ігора Георгіци обличчя та руки в рубцях. Хлопець після вибуху пережив надскладну операцію у Дніпрі. І батьки й надалі шукають клініки для наступних операцій. 18-річному Павлу Корбі на перших етапах лікування пришивали руку до живота, аби таким чином наросла шкіра. Півтора місяця хлопець так ходив. Проте все вдалось не надто добре попри сподівання родини. Хлопець все життя буде прив’язаний до медичних процедур та маніпуляцій.

17-річний Микола Гринтик і тоді був дитиною з інклюзією. Проте хлопець вже починав самостійно писати і читати, чим неабияк тішив своїх рідних. Після отриманих під час вибуху травм, за словами бабусі, всі зусилля пішли нанівець. Додались нервові розлади і ще чимало проблем зі здоров’ям. Після повномасштабного вторгнення хлопчик певний час перебував з мамою в Польщі. Де він зараз і як почувається, на жаль, нам дізнатись не вдалось.

У 17-річного Сергія Гловіцького були серйозні проблеми із руками. Хлопцеві зробили пластику у столичній клініці. Родина планувала виїхати до Канади, але чи вдалось їм це зробити, інформації немає.

15-річному Вадиму Шевчуку вибухом знівечило обличчя. Хлопчику робили пластику, проте у нього чимало рубців. Його оперували у столичній клініці лікаря Валіхновського, де ці рубці намагались забрати. Результат є, але сліди досі залишились.

19-річний Богдан Гаврон чи не єдиний з компанії травмованих хлопчаків, в кого була уражена велика частина тіла, але, на щастя, легкого ступеню. І він єдиний, для кого всі операції — позаду. Зараз хлопець на навчанні в Івано-Франківську.

Клуб відбудували

Зруйнований сільський клуб, де сталась трагедія, — у центрі села, при дорозі загальнодержавного значення з високим трафіком. «Стоїть руїною, як свідок нашої біди. І щодня нагадує про пережитий жах», — казали батьки покалічених дітей ще понад рік тому.

Його колись ремонтували усім селом. Матеріали збирали по людях. А тоді там були концерти, святкові танці та дискотеки, пригадують в Угринові. Молодь сама все організовувала, та й старші долучались. Весело було, дружно, приїжджали багато молоді з інших сіл. Удень тут розкладали тенісні столи, діти мали куди вийти. Сусіди тішилися, що є рух, село ще живе.

— Міська рада подавала позов, аби відновили зруйновану будівлю клубу, отримала заперечення, — кажуть в Угринові. — У зв'язку з тим, що у газової служби збиткова фінансова звітність, і немає коштів на ремонт. Вибухом знесло дах, пошкоджено стіни, їх треба повністю відновлювати.

У травні-червні 2022 року батьки з дітьми самі збирались із мешканцями села та прибрали руїни клубу. А з липня знайшли можливість розпочати там ремонт. Провели за рахунок газовиків відновлювальні роботи у приміщенню клубу, відбудували зруйновані вибухом стіни, встановили новий дах, частково провели і внутрішні роботи.

Що кажуть газовики?

— Судове рішення стало для нас логічним завершенням нелегкої боротьби, — каже Марія Погребнюк. — І, попри нашу зневіру на певних її етапах, знаходилися люди, що просто добре виконували свою роботу. Адвокати, прокурори, судді. Може тому, що потерпіли діти, справа мала суспільний резонанс та постійну увагу з боку засобів масової інформації. А може тому, що проходить переоцінка цінностей, і дотримання законодавства стає нормою. Дякуємо всім, хто був цей нелегкий час з нами.

За коментарем «20 хвилин» звернулись і до ВАТ «Тернопільгаз». Зокрема ми цікавились, чи подаватимуть газовики касаційну скаргу до Верховного суду. А, якщо ні, то коли і як виплачуватимуть компенсації дітям. У ВАТ «Тернопільгаз» повідомили «20 хвилин», що касації з їхнього боку не буде, і вони виконуватимуть рішення судів та надалі допомагатимуть травмованим дітям на лікування і реабілітації.