Я каюсь. Це для мене трагедія — за крок до вироку для стрільця по дітях Устинова. Що йому «світить»?

Я каюсь. Це для мене трагедія — за крок до вироку для стрільця по дітях Устинова. Що йому «світить»?
  • 30 дробинок досі залишаються в тілі Максима. А дорослі кажуть, що наполегливості і мудрості у цьому хлопцеві — ще й їм треба повчитись…
  • 9 червня відбулось чергове засідання у справі поранення дитини біля міської школи. Що «20 хвилин» розповів батько травмованого Максимка? І яка відповідальність загрожує стрільцеві?

Вирок у страві Валерія Устинова, якого звинуватили у стрілянині по дітях, проголосять 14 червня у міськрайсуді. 9 червня 2022 р. відбулось останнє засідання у справі. Обвинувачений бере участь у засідання в режимі відеоконференції. Онлайн він просив пробачення і каявся за те, що покалічив хлопчика.  

Я дуже шкодую, що так сталось із дітьми

— Ваша честь, я каюсь. Це для мене трагедія всього життя, — заявив Валерій Устинов, коли суддя надав йому останнє слово у цьому процесі. — Я не стріляв умисне, це сталось випадково. Дуже шкодую, що так сталось із дітьми. Не можу знайти слів, щоб висловити свій жаль. Я шкодую… Якби була така можливість відшкодовувати потерпілим…

Що співчуває, що визнає частково свою вину – так, бо хоче для себе добра, поділився батько малого Максима Ярослав Капустяник після судового засідання.

Відео дня

— Так, я вірю, що він хоче для себе добре. Але за своїх вчинки треба відповідати, — каже Ярослав Капустяник. — Якщо він (Валерій Устинов – прим. авт.) так кається і хоче допомогти, чому в перші хвилини після пострілів не надав допомогу? Він 11 днів він був на волі, чому не звернувся до нас і не поцікавився станом сина? Вся Україна знала про цю подію, і що лікарі борються за життя Максима. Всі нас підтримували – а чому тоді від нього не було жодного дзвінка?

Батьки підтримують прокурора і хочуть 7 років тюрми

Коли Валерія Устинова взяли під варту, його тодішній адвокат хотів зустрітись із батьками. Для чого? Навіщо, обурюється батько травмованого хлопчика. Принаймні за час, доки тривало досудове розслідування і справа розглядалась в суді, жодної допомоги від обвинуваченого родина Капустяників так і не побачила. А зараз потерпілі підтримують позицію прокурора і просять ув’язнити синового кривдника на 7 років.

Нагадаємо, у січні 2022 р. минув рік від фатального пострілу, який фактично перекреслив мрії тоді 11-річного школяра Максима Капустяника – малий марив футболом і бачив себе в майбутньому професійним гравцем. Максим за цей час переніс чимало операцій, досі має серйозні проблеми зі здоров’ям, і, хоча повернувся до школи, до активних занять спортом йому ще далеко. Реабілітації змінюють консультації з лікарями — і знову все по колу. А для батьків хіба цей комплекс «розбавляв» участь у судових засіданнях, де слухалась справа стрілянини на шкільному стадіоні. Проте Максим, як кажуть його батьки, за цей час став «маленьким мужчиною» — за витримкою і ставленням до всього поводиться як дорослий.

З вікна здійснив прицільний постріл

За версією слідства, 21 січня 2021 року близько 11 год. 00 хв. підозрюваний з вікна своєї квартири, здійснив прицільний постріл із вогнепальної зброї в дітей, які перебували на спортивному стадіоні однієї із тернопільських шкіл. У результаті двом малолітнім потерпілим спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень.

У 8-річного хлопчини дробинка застрягла на обличчі – її витягли і відправили малого додому. А в тілі 11-річного Максима Капустяника виявили понад 40 дробинок. Кілька медики змогли витягти, інші були надто глибоко, в тому числі пройшли і через деякі внутрішні органи, тому того ж дня Максима терміново перевезли до столичного Охматдиту. Там школяра теж двічі оперували. Батько хлопця Ярослав Капустяник каже, що в тілі сина досі залишається близько 30 дробинок.

Саме після третьої операції Максим у лікарні відсвяткував свій 12-ий День народження.
Журналістці вдалось кілька хвилин поспілкуватись із Валерієм Устиновим – ще перед початком одного з судових засідань у міськрайсуді. Валерій наполягав, що умислу стріляти по дітях не мав, запевняв, що щиро кається у скоєному. Устинов в апеляційному суді стверджував, що не стріляв умисне, просто прибирав вдома і чистив зброю. Та у нього давно, користувався востаннє років 5 тому, коли ходив на полювання. На запитання одного з суддів, чи чистив зброю, направивши рушницю у вікно, той лише заперечував. 

Через що довелось пройти Максимові?

Через що довелось пройти Максимові Капустянику та всій його родині, поділилась мама хлопчика. Жінка із жахом згадує години і дні, коли її дитина була на операційному столі спочатку в Тернополі, а потім і в столичному «Охматдиті». Як довго тягнулись години, дні і тижні одужання, коли Максимко терпів пекельний біль. А мама, зціпивши зуби, перевертала хлопця та робила все, аби він скоріше одужував. Максим бачив лише її зосередженість і, коли через біль починав капризувати, жоден мускул не смикнувся на обличчі Надії. Вона потім плакала ридма, відвернувшись чи коли виходила з палати. Аби тільки Максимчик не бачив її страху і сліз. І не здався…

— Моя дитина подолала пекельний біль. Що йому довелось пройти – і всій нашій родині… Словом, передати я цього не можу, – Надія Капустяник щораз зупиняє розмову. Потім за кілька секунд опановуючи себе, продовжує, — коли після другої операції в Охматдиті ми перебували тільки вдвох, це вам передати складно. Максим був весь у зондах, катетерах і трубках. Зонд у шлунку, двох легенях, а це дуже болюче, зонд у животі. Шрам на весь живіт і чимало катетерів, вся спина в ранах… Лікарі виконували свою роботу, медсестри свою. А моїм завданням було підбадьорювати, примушувати його повертатись і сідати – це було дуже важливим, щоб не було застоїв і запалення легень. Аби кишечник краще працював, малому зменшили дозу знеболювальних. Він терпів скажений біль.

Часом малий питав: «Мама, а ти мене не шкодуєш?». Жінка, сумно зітхнувши пригадує, як змушена в такі моменти була брати себе в руки і як казала синові, мовляв, мені тебе шкода, але шкодувати будемо вдома, а тут ми мусимо працювати.

І вони працювали – через фізичний і моральний біль. Як каже зараз мама, син все витерпів, і всі разом вони це подолали.

Восени Максим проходив чергове обстеження. Аналізи були не надто добрими, тому, пролікувавшись, батьки повезли малого до Трускавця. Коли повернувся, знову пішов до школи. Максим, попри всі застереження та обмеження, навіть на фізкультуру ходить зі всіма однокласниками. Щоправда, звільнений від здачі нормативів. Бо ж 30 дробинок досі залишаються в його тілі. А дорослі кажуть, що наполегливості і мудрості у цьому хлопцеві — ще й їм треба повчитись…

 

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 296. Хуліганство

Ч. 4. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

Ч. 1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

 

Читайте також:

Стрільця по дітях Валерія Устинова можуть відпустити додому. Що вирішив суд: подробиці

З Днем народження, чемпіоне: Максиму, якого підстрелили біля школи, виповнилось 12. Як почувається?

"Тернопільський стрілець": що відомо про чоловіка, який, ймовірно, міг поцілити у школярів

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (21)
  • Василь Гафійчук

    Показово, публічно розстріляти. Засудити довічно, це ще прийдеться утримувати його.
  • Александр Пустовойт

    Яке хуліганство??? Спроба навмисного вбивства.
  • Тамара Багач

    Та до стінки!навіщо ще годувати цю собаку?
  • Alex Sh

    Та зарізати підара

keyboard_arrow_up