Тернопіль у деталях. Дивіться «Промисловий» мікрорайон при десятикратному зближенні (ФОТО)
- Ми продовжуємо серію публікацій «Тернопіль в деталях», де ми за допомогою фото зі зближенням до 140 разів показуємо те, що ми часто не помічаємо або важко розгледіти неозброєним оком. Тепер ми покажемо вам «Промисловий» мікрорайон Тернополя.
- Що сталось з будівлями, інфраструктурою, колишніми заводами гігантами та унікальними роботами українських монументалістів - дивіться у матеріалі!
Промисловий мікрорайон знаходиться у північній частині міста. Колись там працювали найпотужніші підприємства міста. Вони постачали свою продукцію у різні куточки України та за її межі. Однак тепер більшість колишніх гігантів залишились в історії.
Читайте також:
Тернопіль в деталях: дивіться, як виглядають фасади будинків при десятикратному зближенні
В районі з’являються нові підприємства та компанії, будівельні гіпермаркети та заводи. Про минуле нагадують десятки закинутих та знищених приміщень, де колись працювали тисячі тернополян.
Будівлі
На перехресті вулиці Бродівської та Лук’яновича є закинуті приміщення. Навколо будівлі стара огорожа з бетонними кулями. Та стіні залишки радянської мозаїки. На ній зображено сонце. Частина плитки, з якої викладено камінці, обвалилась.
Будівля руйнується. Частина стан розламана, видно цеглу. Замість перекриття на даху – стара сітка. Всередині – чагарники та купа сміття, обвалена стеля та помальовані стіни.
На Лук’яновича, 8 ще одна типова радянська споруда. Фасад обшарпаний. Стіни в деяких місцях обросли лишайниками. Дерев’яні вікна прогнили, адже їх роками ніхто не фарбував та не ремонтував.
Водонапірні вежі
На вулиці Лук’яновича є дві водонапірні вежі – з металу та цегли. Металева від іржі стала темно коричнева. Огорожа на вишці прикрашена металевими ромбами, а на горі – шпиль. Враження – ніби потрапили в зону відчуження.
Поруч в кількох метрах цегляна вежа. Її встановили у 1971 році. Цегла обвалюється, а частина стіни ніби розчинилась. Це добре видно при максимальному приближенні.
Кафетерій
Неподалік є кафетерій одного з підприємств. Таких у мікрорайоні було і є багато. На підприємствах ще працюють їдальні та кафе. Цю будівлю вирізняє з поміж інших мозаїка з плитки.
На відміну від багатьох житлових панельних будинків, яких набудували у 60–80–х роках у місті, фасадна плитка не будівлі кафетерію не обвалилась.
Комбайновий завод
Завод започатковано 1939 року як машинно–тракторна майстерня. Від травня 1944 — Тернопільська міжрайонна майстерня з капремонту, від 1949 — завод із ремонту тракторних і комбайних двигунів, 1959 реорганізований в машинобудівний завод.
Комбайновим завод став на початку 70–х років. Там виробляли понад 20 видів машин для сільського господарства.
Вже на початку 90-х почались серйозні проблеми з зарплатами, виробництвом та збутом продукції. Комбайновий завод був місцем, куди обов’язково навідувались президенти Кравчук та Кучма, коли приїжджали в Тернопіль.
Другий президент був найбільш різкий у висказуваннях та не давав обіцянок все налагодити та відновити колишню потужність. За його словами – потрібні величезні кошти, а продукція, яку випускає завод, немає попиту. Вона не може конкурувати та не дотягує до міжнародних стандартів.
– Для того, щоб продукція заводу мала збут, вона повинна бути на рівні міжнародних стандартів. А для того, щоб вона була на рівні міжнародних стандартів – потрібні і гроші, і час. Якщо ми самі не можемо розробити комбайн, щоб він був на міжнародному рівні, то треба закупити технологію і обладнання. Німеччина за чотири роки в свою економіку вклала близько 450 млрд доларів. І ще кінця не видно. А ви хочете… – розвів руками Кучма під час розмови.
Зупинки громадського транспорту
У цьому мікрорайоні залишилось чимало старих зупинок транспорту. Вони розвалюються. В деяких плитка на стелі ледь тримається. Стояти там небезпечно. Дерев’яні елементи прогнили, дахи обвалюються. Стіни розмалювали графіті.
Тернопільголовпостач
А так виглядає будівля «Тернопільголовпостач». Фасадна плитка падає. Букви на даху іржаві. Стіни «розмальовані» мохом та лишайниками.
Текстерно
А так виглядає фасад будівлі «Текстерно». У одному з корпусів облаштували спортивний комплекс та відремонтували фасад.
На двох корпусах будівлі лишилась унікальна мозаїка видатного художника–монументаліста Валерія Ламаха. Коли утеплювали фасад «Текстильника», тернополяни забили на сполох. Боялися, щоб унікальну роботу художника не закрили. Вона залишилась на своєму місці, щоправда за деревами її не розгледіти – треба підійти ближче. Там зображено п’ять постатей: спортсмен, вчений, хлібороб на полі, будівельник та мати з маленькою дитиною.
Мозаїка збереглася у хорошому стані, хоча деякі елементи почали відвалюватись.
На сусідньому будинку ще одна мозаїка. Але вона вже в плачевному стані. На ній зображено дві жінки та рулон тканини. Шматок мозаїки відвалився.
Будівля в занедбаному стані. Навколо чагарники та сміття.
Про минуле нашого міста читайте у розділі «Ретро Тернопіль». Там ви знайдете не лише публікації серії «Тернопіль в деталях», а й серію публікацій «З одного ракурсу», історії кульових закладів, відомих будівель міста та багато чого цікавого і пізнавального!
А які будинки чи райони ви б хотіли побачити ще? Пропонуйте у коментарях!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Читач70